Загальні теоретичні питання кормовиробництва

біт. Це показано у другій і третій частинах підручника на прикла- дах технологій створення пасовищних травостоїв і вирощування кормових і зернокормових культур.

5.5. Агрохімічні основи кормової площі

5.5.1. Органічні добрива

Основними джерелами живлення кормових рослин є органічні добрива (гній, сидерати), кореневі і стерньові рештки попередніх культур, біологічний азот бобових, а також мінеральні добрива.

Гній — основне органічне добриво. Особливо цінним є гній, який зазнав термічної обробки самозігріванням, що сприяє очищенню його від насіння бур’янів, гельмінтів, хвороботворних бактерій. У загальному обсязі виробництва органічних добрив у районах розви- неного рослинництва і тваринництва підстилковий гній становить приблизно 50 – 60 %. Вміст поживних речовин у ньому порівняно з іншими видами гною і органічних добрив найвищий (табл. 14). Весь гній, який є у господарстві, треба утилізувати, інакше він становить велику загрозу для навколишнього середовища, особливо для вод- них джерел.

Цінне органічне добриво можна виготовляти безпосередньо у по- лі, використовуючи для цього рештки соломи минулих років, змі- шуючи її з рідким гноєм і гноївкою.

Для кормової площі характерне більше винесення з ґрунту, пе- редусім азоту і відповідно калію, фосфору. Тому і норми внесення тут органічних добрив можуть бути значно більшими, ніж у рослин- ництві. Наприклад, підстилковий гній можна вносити на кормовому полі не один раз за 3 – 4 роки, як у польових сівозмінах, а часті- ше — через 2 роки по 18 – 20 т/га.

Цінним органічним добривом є заорана зелена маса хрестоцві- тих (редьки олійної, гірчиці білої), люпину, буркуну та ін. Найчас- тіше для цього використовують післяжнивну сівбу хрестоцвітих. Вони добре мінералізуються, містять азоту 3,5 – 4 % сухої маси, поліпшують санітарний стан ґрунту. Сидерацію використовують насамперед у кормопольових сівозмінах у районах задовільного і достатнього зволоження. Звичайно заорюють від 120 до 300 ц/га зеленої маси. Буркун для сидерації добре використовувати переду- сім у зайнятих парах польових сівозмін.

Цінним органічним джерелом живлення рослин є рослинні реш- тки (корені + стерня) багаторічних трав — бобових і бобово-злакових сумішей (від 70 до 120 ц/га сухої маси).

79

Частина І

Таблиця 14. Хімічний склад різних видів підстилкового

і безпідстилкового гною, продуктів механічної і біологічної його переробки, %

Гній	Вода	Елементи живлення
		N (загаль-	Р2О5	К2О
		ний)
Підстилковий	65	0,50	0,25	0,60
великої рогатої худоби
свиней	70	0,60	0,30	0,70
Рідкий	90	0,40	0,13	0,30
великої рогатої худоби
свиней	92	0,20	0,15	0,17
	90	0,60	0,20	0,27
Механічне розділення рідкого	96	0,20	0,10	0,16
гною:
рідка фракція
непрояснена	98,6	0,14	0,06	0,01
великої рогатої худоби
прояснена	99,2	0,06	0,03	0,07
великої рогатої худоби
свиней	93,3	0,11	0,03	0,12
тверда фракція	81,7	0,37	0,11	0,13
великої рогатої худоби
свиней	78,0	0,50	0,25	0,20

Органічні добрива, на відміну від мінеральних, навіть при вне- сенні великими нормами насамперед засвоюються ґрунтом і пере- творюються на малорухомі форми. При цьому збільшується вміст органічної речовини в ґрунті, органічна маса поступово мінералізу- ється і забезпечує рослини азотом, фосфором і калієм, а також ін- шими елементами живлення.

Цінне добриво — рідкий безпідстилковий гній. Дія його навіть перевищує дію мінеральних добрив, значно підвищує продуктив- ність кормових культур — кукурудзи на силос на 80 – 120 ц/га, кор- мових буряків — на 100 – 250, зеленої маси однорічних трав — на 100 – 160, редьки олійної — на 150 – 250 ц/га. Проте при внесенні великої кількості органічних добрив потрібно контролювати фітоса- нітарну обстановку на полях, щоб запобігти збільшенню засміченос- ті посівів бур’янами. Слід проводити аналізи ґрунту і рослин на вміст не тільки нітратів, а й важких металів, миш’яку, селену, які надходять з надмірною кількістю органічних добрив, стічними во- дами і промисловими відходами мінерального й органічного похо- дження. Вміст їх у ґрунтах внаслідок цього може перевищувати гранично допустимі концентрації (ГДК) у десятки і сотні разів.

80

Загальні теоретичні питання кормовиробництва

5.5.2. Мінеральні добрива

Перевагу слід віддавати рідким, а також комплексним добривам. У комплексних мінеральних добривах вміст азоту має значно пере- важати над вмістом фосфору і калію. В.Г. Лінеєв, В.П. Гризлов, Р.І. Синдашкіна при внесенні під кормові культури рекомендують співвідношення N : Р : К як 1,5 : 1 : 1; 1 : 1 : 0,5.

У кормовиробництві особливо необхідні азотовмісні добрива як важливий фактор підвищення врожайності кукурудзи, коренеплодів, зернокормових культур, багаторічних і однорічних кормових трав.

Норми внесення азоту по 60 кг/га д.р. на фоні фосфору і калію збільшують продуктивність кормової площі у середньому на 22 – 25 %. При цьому врожайність бобових і бобово-злакових сумішей багаторічних трав без зрошення збільшується на 16 – 20, а при зро- шенні люцерни — на 44 – 52 %. За даними досліджень автора, про- ведених у Лісостепу, врожайність зеленої маси кукурудзи при вне- сенні повного мінерального добрива N60Р60К60 підвищується у серед-

ньому на 46,1 %, на фоні N90Р90К90 — на 64,2, при внесенні

N105P80K110 (розрахунок на одержання 500 ц/га зеленої маси) — на 66,4 %. Внесення лише фосфорних і калійних добрив різко знижує

урожай кормових культур.

У роки з достатньою кількістю опадів (за тими самими даними) урожайність сумішей кукурудзи із суданською травою і соєю за два укоси досягає 1140, кукурудзи з горохом — 940 ц/га. Таке підви- щення врожайності завдяки взаємодії двох факторів — достатнього живлення рослин і зволоження — свідчить про великі невикорис- тані резерви збільшення продуктивності кормової площі.

Баланс поживних речовин у ґрунті при інтенсивному виробництві кормів. З підвищенням урожайності культур при внесенні мінеральних добрив збільшується винесення рослинами з ґрунту елементів живлення, особливо при ущільненні кормової площі проміжними культурами, що сприяють інтенсифікації ви- робництва кормів. Положення про те, що проміжні культури зна- чно збільшують нагромадження органічної речовини у ґрунті, а отже, й елементів мінерального живлення, не завжди підтвер- джується.

Як і інші культури, рослини проміжних посівів використову- ють поживні речовини для росту вегетативної маси більше, ніж повертають їх у ґрунт з рослинними рештками. У дослідженнях автора, наприклад, дефіцит балансу азоту і калію при збільшенні насичення проміжними культурами кормових сівозмін не тільки не зменшувався, а, навпаки, зростав і лише баланс фосфору був позитивним (табл. 15). Негативний баланс елементів мінераль-

81

Частина І

ного живлення після вирощування проміжних культур підтвер- джується дослідами, проведеними в інших ґрунтово-кліматичних зонах.

Таблиця 15. Баланс поживних речовин у 7-пільних кормових

сівозмінах при різному насиченні проміжними культурами і залежно від добрив (за даними автора)

Сівозміна з проміжними посі-

Сівозміна з проміжними

Поживний

вами у двох полях

культурами на чотирьох полях

елемент

гній 5,7 т/га

гній 5,7 т/га

і його баланс

без

N23,6

N38,6

N34,7

без

N23,6

N38,6

N34,7

у сівозміні

добрив

P23,6

P38,6

P43,7

добрив

P23,6

P38,6

P43,7

K23,6

K38,6

K33,0

K23,6

K38,6

K33,0

Азот

Відчуження

1119

1316

1391

1501

1501

1501

1598

1591

Повернення

642

1114

1246

1251

760

1188

1317

1311

Баланс

По сівозміні

–477

–202

–130

–150

–478

–312

–281

–280

На 1 га

–68,1

–28,8

–18,6

–21,4

–68,7

–44,6

–20,1

–40,00

Фосфор

Відчуження

372

434

459

466

423

497

517

580

Повернення

128

402

514

551

150

417

529

567

Баланс

По сівозміні

–244

–32

+55

+85

–273

–80

+12

+37

На 1 га

–34,8

–4,6

–7,85

+12,1

–39

–11,4

+1,72

+5,3

Калій

Відчуження

1178

1371

1435

1478

1330

1627

1714

1717

Повернення

387

853

970

931

521

890

1017

985

Баланс

По сівозміні

–791

–518

–465

–541

–809

–737

–687

–731

На 1 га

–113

–74

–66,4

–77,2

–115

–105

–98

–104

П р и м і т к а: повернення азоту — рослинні рештки, добрива, насіння, опади; фосфору — рослинні рештки, добрива; калію — рослинні рештки, добрива, насіння.

Роль калійних добрив в інтенсивному кормовиробництві.

В інтенсивному кормовиробництві спостерігаються великі втрати ґрунтового калію. При регулярному вирощуванні високих урожаїв зеленої маси вміст калію у ґрунті різко знижується. За даними Ф. Цюрна, у таких випадках навіть внесення великих доз калійних добрив (К160) може бути недостатнім. Найбільш потрібний рослинам

калій на супіщаних і піщаних ґрунтах.

Роль калію в життєдіяльності рослинних організмів надзвичайно велика. Не входячи безпосередньо до складу органічних сполук, як азот і фосфор, він незамінний як каталізатор усіх обмінних процесів у рослині.

82