- •Вступ
- •Загальні теоретичні питання кормовиробництва
- •1. Біологічні та екологічні особливості кормових рослин
- •1.1. Життєві форми рослин — джерела добування кормів
- •1.2. Відношення кормових рослин до основних факторів життя — навколишнього середовища (екологічні особливості кормових рослин)
- •1.2.1. Відношення кормових рослин до вологи
- •1.2.2. Відношення кормових рослин до світла
- •1.2.4. Відношення кормових рослин до ґрунтів. Еутрофи, мезотрофи, оліготрофи
- •1.2.5. Поділ рослин за способом живлення
- •1.2.6. Фітоценози і агрофітоценози
- •1.3. Біологічні особливості кормових культур
- •1.3.1. Способи розмноження
- •1.3.2. Ріст і розвиток рослин
- •1.3.3. Коренева система кормових рослин
- •1.3.4. Поділ рослин за будовою кореневих систем, особливостями кущіння (пагоноутворення)
- •1.3.5. Поділ трав за висотою і облистненістю
- •1.3.6. Поділ злакових і бобових трав за типом суцвіття
- •1.3.7. Поділ кормових рослин за тривалістю життя
- •2. Оцінка якості кормів
- •2.1. Коротка історія питання
- •2.2. Сучасні методи оцінки кормів
- •3. Принципи біоенергетичної оцінки ефективності технологій вирощування кормових культур і заготівлі кормів
- •4. Програмування врожайності кормових культур
- •5.1. Поняття про кормову площу
- •5.3. Біологічні основи кормової площі
- •5.3.1. Добір видів і сортів кормових культур
- •5.4. Агротехнічні основи кормової площі
- •5.4.2. Загальні питання технологій вирощування кормових культур
- •5.5. Агрохімічні основи кормової площі
- •5.5.1. Органічні добрива
- •5.5.2. Мінеральні добрива
- •5.6. Меліоративні основи кормової площі
- •5.6.1. Агротехнічні заходи боротьби з ерозією ґрунту
- •5.7.1. Способи поліпшення екологічних умов на кормових угіддях
- •5.8. Конвеєрне виробництво кормів
- •5.8.1. Зелений конвеєр
- •5.8.2. Силосно-сінажний конвеєр
- •5.8.3. Сировинний конвеєр трав’яних концентратів
- •5.8.4. Гідропонний метод виробництва зелених кормів
- •5.9. Прецизійні (точні) технології в кормовиробництві
- •Лучне кормовиробництво
- •1. Народногосподарське значення лучного кормовиробництва
- •2. Коротка характеристика основних видів лучних рослин
- •2.1. Злакові
- •2.2. Бобові
- •2.3. Осокові
- •2.4. Різнотрав’я
- •3.1. Класифікація природних кормових угідь
- •3.2. Зміна рослинності пасовищ і сіножатей
- •3.2.1. Зміна рослинності під впливом природних факторів
- •3.2.2. Зміна рослинності пасовищ і сіножатей під впливом використання та іншої діяльності людини
- •3.3. Інвентаризація і паспортизація природних кормових угідь
- •4. Система поліпшення природних кормових угідь
- •4.1. Система поверхневого поліпшення природних пасовищ і сіножатей
- •4.1.1. Культуртехнічні роботи на пасовищах і сіножатях
- •4.1.2. Поліпшення і регулювання водного режиму
- •4.1.3. Удобрення лук
- •4.1.4. Догляд за дерниною і травостоєм на луках
- •4.1.6. Комплексне застосування прийомів поверхневого поліпшення лук і пасовищ
- •4.2. Система докорінного поліпшення природних пасовищ і сіножатей (створення сіяних пасовищних і сіножатних травостоїв)
- •4.2.2. Травосуміші
- •4.2.3. Догляд за посівами трав
- •4.2.4. Прискорене залуження
- •5. Створення і використання культурних пасовищ і сіножатей
- •5.1. Створення і використання культурних пасовищ
- •5.1.1. Значення культурних пасовищ
- •5.1.2. Основи раціонального використання пасовищ
- •5.1.3. Переведення тварин на пасовища
- •5.1.4. Технологія випасання тварин
- •5.1.5. Пасовища для інших видів поголів’я і птиці
- •5.1.6. Пасовищний конвеєр
- •5.1.7. Випасання тварин у системі зеленого конвеєра
- •5.1.8. Догляд за пасовищами
- •5.2. Незрошувані багаторічні пасовища
- •Польове кормовиробництво
- •1. Коротка історія розвитку польового кормовиробництва
- •2. Складові польового кормовиробництва
- •3. Кормові сівозміни
- •3.1. Значення кормових сівозмін як спеціалізованих кормових площ
- •3.2. Основні види кормових сівозмін і схеми їх
- •3.3. Агроекономічна і біоенергетична оцінка кормових сівозмін
- •3.4. Порядок впровадження кормових сівозмін
- •3.5. Прийоми підвищення продуктивності кормових сівозмін
- •3.6. Зрошення в кормових сівозмінах
- •4.1. Загальні положення
- •4.2. Ефективність основних прийомів вирощування кормових і зернокормових культур. Видовий склад кормових рослин і ефективність удобрення при біологічній рекультивації кар’єрних виробок
- •4.3. Особливості технології вирощування деяких кормових і зернофуражних культур
- •5. Використання піщаних земель у польовому кормовиробництві
- •6. Польове травосіяння
- •6.1. Багаторічні трави польового травосіяння
- •6.1.1. Місце у системі кормової площі
- •6.1.2. Технологія вирощування багаторічних трав
- •6.1.3. Травосуміші
- •6.1.4. Економічна ефективність і технологічна схема вирощування багаторічних трав
- •6.2. Однорічні трави
- •6.2.2. Бобові однорічні трави
- •6.2.3. Злакові однорічні трави
- •7. Однорічні кормові культури різних родин у кормовому конвеєрі
- •7.1. Хрестоцвіті (капустяні) рослини
- •7.1.1. Господарське значення, біологічні особливості, поживність, продуктивність
- •7.1.2. Коротка характеристика основних видів
- •7.1.3. Технологія вирощування
- •7.2. Соняшник
- •7.3. Щириця
- •7.4. Мальва
- •8. Кукурудза
- •8.1. Використання на зелений корм
- •8.1.1. Загальні відомості про культуру при вирощуванні на зелений корм
- •8.1.2. Основні прийоми, технології вирощування
- •8.2. Кукурудза на силос
- •9. Сорго та інші однорічні культури на силос
- •10. Нетрадиційні багаторічні силосні культури
- •10.1. Загальні відомості
- •10.2. Коротка характеристика основних видів малопоширених силосних культур
- •11. Змішані і сумісні посіви однорічних кормових культур
- •12. Коренеплоди, бульбоплоди і баштанні
- •12.1. Кормові коренеплоди
- •12.1.1. Технологія вирощування
- •12.2. Бульбоплоди (картопля, топінамбур)
- •12.3. Кормові баштанні
- •12.3.1. Гарбузи
- •12.3.2. Кормові кавуни
- •13. Проміжні посіви кормових культур
- •13.1. Значення для кормовиробництва і рослинництва, коротка історія використання, класифікація
- •13.2. Агрокліматичний потенціал вирощування проміжних культур в Україні
- •13.3. Якість кормів із проміжних посівів. Добір культур
- •13.4. Технологія вирощування
- •13.5. Ущільнені посіви кукурудзи на зерно
- •14. Зернові кормові культури
- •14.1. Значення в системі кормовиробництва
- •14.3. Технологія вирощування
- •14.3.1. Місце в сівозмінах
- •14.3.2. Основні прийоми вирощування
- •14.4. Змішані і сумісні посіви зернокормових культур
- •Сучасні технології заготівлі кормів
- •1. Заготівля сіна
- •1.1. Загальні положення
- •1.2. Фізіологічні і господарські основи заготівлі сіна
- •1.3. Організація збирання сіна
- •1.4. Облік і оцінка якості сіна
- •2. Заготівля силосу
- •2.1. Основні фактори виготовлення якісного корму
- •2.2. Силосні споруди
- •2.3. Організація заготівлі силосу
- •2.4. Консервування качанів кукурудзи воскової і повної стиглості, вологого зерна
- •3. Заготівля сінажу
- •3.1. Фізіологічні основи заготівлі сінажу
- •3.2. Організація заготівлі сінажу
- •4. Заготівля кормів штучного сушіння
- •4.2. Технологія заготівлі
- •5.1. Коротка історія питання
- •5.2. Деякі сучасні способи хімічного консервування кормів і їх ефективність
- •7. Вирощування кормових культур на насіння
- •7.1. Загальні питання виробництва насіння
- •7.2. Технологія вирощування кормових культур на насіння
- •Список використаної літератури
Сучасні технології заготівлі кормів
Підсолювання і обробка сіна консервантами. Інколи злегка зволожену масу (22 – 24 %) при закладанні в скирту солять (від 0,5 до 2 % солі на 1 т сіна). Це ефективно лише при вологості трав’яної маси не більш як 25 – 26 %. При більшій вологості (26 – 28 %) потріб- но більше солі, чого допустити не можна.
За останніми науковими даними, обробку вологого сіна аміаком вважають недоцільною. Не зовсім доведено потребу в обробці його й іншими препаратами, насамперед пропіоновою кислотою. Цей захід значно здорожчує вартість корму (про це йдеться у спеціальному розділі).
Високоякісне сіно готують залежно від виду травостою, погодних умов і наявної техніки. Готують розсипне чи тюковане сіно, сінну січку або збирають його рулонним підбирачем. Останній спосіб краще використовувати для заготівлі сіна із злакових трав і злако- во-бобових сумішей.
1.3. Організація збирання сіна
Звичайно у господарствах використовують 2 – 3 види багаторічних і 1 – 3 види однорічних трав і травосумішей. Співвідношення площ під багаторічними і однорічними травами визначаються кліматич- ними умовами. На півдні і південному сході країни велике значення мають однорічні трави, а в середній смузі і на Поліссі — багаторічні, в Карпатах — лучні травостої і сіяні трави. Слід використовувати та- кож різнотрав’я, попередньо знищивши шкідливі і особливо отруйні його компоненти (жовтець їдкий та ін.). Треба чітко визначити черго- вість збирання трав і скласти графік заготівлі сіна, уточнивши в ньо- му, що скиртувати в полі, а що на кормовому дворі.
При заготівлі сіна на значній відстані від ферми його краще під- бирати прес-підбирачем або пресувати в рулонах. У такому вигляді воно більш транспортабельне. На ділянках, розташованих близько до кормового двору, можна заготовляти сіно будь-яким способом. Відповідно відпрацьовують технологічні схеми збирання трав і за- готівлі сіна. Установлюють потребу в наборі машин з урахуванням їх наявності в господарстві, вентиляторах для досушування сіна, великогабаритних саморозвантажувальних причепах, скиртокла- дах-волокушах, копищевозах, пристроях для навантаження тюків, косарках-подрібнювачах, косарках-плющилках, граблях, відцентро- вих та пневматичних ворушилках тощо.
На основі графіка збирання, ретельного обліку трудових і мате- ріальних ресурсів складають загальний план збирання сіна (табл. 95). Відповідно до плану формують загони для заготівлі сіна, які можуть складатися з однієї або двох технологічних ланок.
397
Частина 4
Таблиця 95. План збирання сіна в господарстві
__________ району___________ області____________
|
Строк |
|
Ден- |
|
Потріб- |
|
|
Нормо- |
но що- |
||
Технологічна операція |
вико- |
Склад агрегату |
ний |
||
нання, |
виробі- |
змін |
дня |
||
|
днів |
|
ток, га |
|
агрега- |
|
|
|
тів |
||
|
|
|
|
|
|
Заготівля розсипного сіна. Виковівсяна суміш (площа 100 га) |
|
||||
Скошування |
5 |
ЮМЗ,МТЗ+КПРН-3,0А |
20 |
5 |
1 |
Згрібання, перетрушу- |
5 |
ЮМЗ, МТЗ+ВЦН-Ф-3 |
10 |
10 |
2 |
вання |
5 |
ЮМЗ, МТЗ+ТПФ-45 |
20 |
5 |
1 |
Підбирання сіна з вал- |
|||||
ків і транспортування |
|
та ін. |
|
|
|
до скирти (в полі) |
5 |
ЮМЗ+ПФ-0,56.- |
20 |
5 |
1 |
Скиртування в полі |
|||||
Підгрібання з поля |
1 |
Т-40+ГПп-Ф-16 |
100 |
1 |
1 |
Заготівля розсипного сіна з досушуванням методом активного |
|
||||
вентилювання. Люцерна (площа 100 га) |
|
|
|||
Скошування із плю- |
5 |
ЮМЗ, МТЗ+КПРН-3,0А |
20 |
5 |
1 |
щенням |
5 |
ЮМЗ, МТЗ (Т-40)+ |
20 |
5 |
1 |
Згрібання і ворушіння |
|||||
Підбирання пров’яленої |
5 |
+ВЦН-Ф-3 |
20 |
5 |
1 |
ЮМЗ, МТЗ+ТП+Ф-45 |
|||||
маси з валків, транспор- |
|
|
|
|
|
тування до місця скир- |
|
|
|
|
|
тування у полі |
5 |
ЮМЗ, МТЗ+ПФ-0,58 |
20 |
5 |
1 |
Укладання маси для |
|||||
досушування |
1 |
Т-40+ГП-Ф-16 |
100 |
1 |
1 |
Підгрібання з поля |
|||||
Заготівля сіна |
в тюках |
. Виковівсяна суміш (площа 100 га) |
|
||
Скошування |
2 |
ЮМЗ, МТЗ(Т-40)+ |
20 |
4 |
1 |
Перетрушування, згрі- |
4 |
+КРН-31А |
10 |
4 |
1 |
ЮМЗ, МТЗ+ВЦН-Ф-3 |
|||||
бання |
4 |
ЮМЗ, МТЗ+ППЛ-Ф-1,6 |
5,0 |
8 |
2 |
Навантаження у при- |
|||||
чеп |
4 |
ЮМЗ, МТЗ+ |
10 |
4 |
1 |
Транспортування |
|||||
Укладання тюків |
4 |
+ 2ПТС-4-793А |
10 |
4 |
1 |
ЮМЗ, МТЗ+ПФ-0,55 |
|||||
Заготівля |
розсипного подрібненого сіна. Суміш люцерни |
|
|||
з кострицею тростинною (площа 40 га) |
|
|
|||
Скошування з плю- |
2 |
ЮМЗ, МТЗ+КПРН-3,0А |
20 |
2 |
1 |
щенням |
4 |
ЮМЗ, МТЗ(Т-40) + |
10 |
4 |
1 |
Згрібання, перетрушу- |
|||||
вання |
2 |
+ВЦН-Ф-3 |
10 |
4 |
2 |
Підбирання з подріб- |
ЮМЗ, |
||||
ненням і завантажен- |
|
МТЗ+2ПТС-4-793А |
|
|
|
ням у причіп, транспор- |
|
|
|
|
|
тування |
2 |
|
10 |
4 |
12 |
Завантаження у башту |
|
398
Сучасні технології заготівлі кормів
Продовження табл. 95
|
Строк |
|
|
Ден- |
|
Потріб- |
|
|
|
Нормо- |
но що- |
||
Технологічна операція |
вико- |
|
Склад агрегату |
ний |
||
|
дня |
|||||
|
нання, |
|
|
виробі- |
змін |
агрега- |
|
днів |
|
|
ток, га |
|
|
|
|
|
|
тів |
||
|
|
|
|
|
|
|
Заготівля сіна в рулонах. Суміш еспарцету із стоколосом безостим |
||||||
|
|
(площа 30 га) |
|
|
|
|
Скошування |
2 |
|
ЮМЗ, МТЗ (Т-40)+ |
20 |
2 |
1 |
Згрібання у валки |
1 |
|
+КПРН-3,0А |
30,0 |
1 |
1 |
|
ЮМЗ, МТЗ+ВЦН-Ф-3 |
|||||
Заготівля у рулони |
2 |
|
ЮМЗ, МТЗ+ПР-Ф-750 |
15,0 |
2 |
1 |
Транспортування руло- |
2 |
|
ЮМЗ, МТЗ+ |
15,0 |
2 |
1 |
нів |
|
|
+2ПТС-4-793А, |
|
|
|
Укладання рулонів під |
2 |
|
ПКУ-08А та ін. |
15,0 |
2 |
1 |
|
ЮМЗ, МТЗ+ПФ-0,55 |
|||||
навіс |
|
|
|
|
|
|
Скошувати треба тільки таку кількість трави, яку можна зібрати за день-два. Із бобових насамперед збирають еспарцет, козлятник (галегу), люцерну, потім — конюшину лучну. При збиранні траво- сумішей строк скошування визначають за фазою технічної стиглості злакового компонента. Раніше збирають трави, де в травосуміші є скоростиглий, що швидко грубішає, злаковий компонент грястиця збірна. Вирощування її з еспарцетом у Степу й Лісостепу дає змогу почати збирання сіна у другій половині травня. В цей час еспарцет перебуває у фазі бутонізації — початку цвітіння, грястиця збірна — у фазі викидання волоті. Відтягування строків скошування сумішей навіть на кілька днів пов’язане із втратою якості сіна, оскільки в зеленій масі грястиці збірної, як в інших злакових, у цей період ін- тенсивно накопичуються клітковина, лігнін і суберин. Маса грубі- шає, різко знижується її перетравність.
Більш розтягнутий період технічної (укісної) стиглості стоколосу безостого, пирію безкореневищного і повзучого, райграсу високого. В їх травостоях багато подовжених вегетативних стебел, вони довго не грубішають, що і збільшує строк збирання цих трав і сумішей з ними.
При другому скошуванні у грястиці збірної немає генеративних пагонів, а є тільки подовжені вегетативні пагони. Таку травосуміш збирають, орієнтуючись на фазу вегетації бобового компонента.
Не можна за один раз скошувати всю траву або навіть значну ча- стину її. У сонячну погоду маса пересохне, буде велика втрата лис- тя. У разі випадання дощу маса буріє, сіно потрібно додатково пере- трушувати. Якість корму також погіршується. Велику площу сіно- жаті поділяють на ділянки 10 – 15 га. Технологічна ланка послідов- но виконує весь комплекс робіт, включаючи скошування, згрібання (у разі потреби), транспортування і укладання сіна. В результаті
399
Частина 4
поліпшується його якість, а процес збирання відбувається безперерв- но. Наприклад, у перший день люцерну на площі 15 га скошують до 12 год у покоси або невеликі валки, на другий — перетрушують ма- су, на третій — масу згрібають у валки і підбирають прес- підбирачами або звозять під навіси для досушування чи подрібню- ють і транспортують на кормовий двір (у сітчасті башти). У всіх ви- падках масу вентилюють холодним або злегка підігрітим повітрям.
1.4. Облік і оцінка якості сіна
Сіно за якістю може бути першого, другого, третього класів і не- стандартне. Облік сіна краще здійснювати ваговим методом. У польових умовах його кількість визначають, обмірюючи стоги, скир- ти і обчислюючи масу 1 м3 сіна за довідником або зважуванням. Для цього беруть проби сіна в кількох місцях або зважують на під’їзних вагах частину поклаж (скирт) певного об’єму. Такий метод доціль- ний при наявності кількох скирт або стогів сіна одного виду і строку закладання. Якщо сухе сіно обліковують зважуванням на вагах у період закладання на зберігання, тоді в подальшому слід робити поправку, — скидки на зберігання, які звичайно бувають невели- кими, оскільки сіно обов’язково треба зберігати під навісами, у са- раях, на горищах приміщень ферм. Але при досушуванні сіна актив- ним вентилюванням слід визначати його об’єм і масу 1 м3 після до- ведення до оптимальної вологості (17 – 18 %). Можна також зважу- вати сіно на під’їзних вагах у період закладання, паралельно ви- значити вологість. Потім, у разі доведення його до базисної вологос- ті, зробити поправки. Все це має провести відповідна комісія і заак- тувати. Якщо сіно зберігають у скиртах на кормовому дворі, скирти слід укладати на шар соломи не менш як 50 – 60 см завтовшки і вкрити соломою. Те саме роблять і зі скиртами в полі. Місце для скирт і стогів сіна вибирають так, щоб вони не підтоплювалися під час танення снігу.
Облік заготовлених кормів у скиртах у полі здійснюють двічі: че- рез 2 тижні після укладання в скирти або стоги і через 3 – 4 місяці, тобто в кінці року. При цьому ретельно визначають форму скирти, щоб підібрати формулу для визначення її об’єму. Довжину і ширину скирти визначають на висоті 1,2 – 1,4 м. Якщо вона звужена донизу, роблять два виміри — внизу і в найширшій частині і беруть за ос- нову середнє значення. Скирти розрізняють за торцевою частиною. Вони можуть бути кругловерхими низькими, кругловерхими висо- кими, гостроверхими.
Для обліку об’єму О кругловерхих скирт середньої висоти і низь- ких (висота яких дорівнює ширині або менша за неї) використову- ють формулу
400
Сучасні технології заготівлі кормів
Ок = (0,52П −0,44Ш)ШД;
для скирт плосковерхих будь-якої висоти
Сп = (0,56П −0,55Ш)ШД;
для скирт гостроверхих (шатрових) з дуже низьким початком ви- вершення
Ог = ПШ4 Д,
де Д — довжина скирти; П — перекидна; Ш — ширина скирти. Для визначення середньої довжини перекидки вимірюють їх у
2 – 3 місяцях, а якщо в скирті є пандус, роблять ще два вимірюван- ня.
Розрізняють три типи стогів: кругловерхі степові, кругловерхі пів- нічної форми, гостроверхі. Об’єм кругловерхих стогів обчислюють за формулою
Ок.с = (0,04П −0,012Оп)ОуОк;
вузьких гостроверхих
Ог.c = Ок6 2 П2 ,
де П — перекидка; Ок — окружність.
Під час першого обліку масу 1 м3 корму можна визначити за довід- ковою таблицею, другого (останнього) — зважуванням 1 – 2 стогів або частини скирт (прикладка) близько 3 м завдовжки. Довідковими да- ними можна користуватись лише для обліку соломи. Об’ємна маса 1 м3 доброго і задовільного сіна через 5 – 6 днів після закладання за- лежно від типу сіна становить 37 – 58 кг, через 2 тижні — 40 – 63, через місяць — 45 – 68, через 3 міс — 50 – 74 кг (табл. 96).
При першому обліку в скирту або стіг закладають бирку (тонку дощечку), на якій записують номер поклажі, дані вимірювання і загальну масу. При другому обліку усі дані записують на зворотній стороні дощечки. Ці самі дані і відомості про якість сіна записують у спеціальний журнал обліку грубих кормів.
Поверхня стогів і скирт має бути добре обчесаною. Вершину скирти слід добре прикрити соломою і теж обчесати, щоб краще стікала вода.
У районах достатнього зволоження краще класти гостроверхі (шатрові) скирти і стоги із завуженими основами, що поліпшує збе- рігання корму. Вузьким боком чи кутом скирта має бути повернута до домінуючого напряму зимових вітрів. Скирти і стоги розміщують на підвищеному сухому місці і в разі потреби обкопують канавкою.
401