Польове кормовиробництво

Серед районованих сортів на корм можна використовувати Ам- фідиплоїд 206, Амфідиплоїд 3/5, Амфідиплоїд 60 та ін. Урожайність зеленої маси становить 260 – 300 до 400 ц/га.

Кращими попередниками озимих на зелений корм на піщаних ґрунтах є багаторічні бобові трави, люпин, буркун, серадела. Їх мож- на висівати після збирання баштанних або після озимих.

На піщаних ґрунтах лісостепової зони непогані врожаї забезпе- чує й озима пшениця на зерно і корм за удобрення гноєм і аміачни- ми азотними добривами на фоні внесення фосфорних і калійних Післяжнивні та післяукісні посіви непросапних культур практи- кують без оранки після дискування або використовують стерньові

сівалки Сорго — досить невибаглива культура для піщаних ґрунтів сте-

пової зони. За урожайністю зерна і зеленої маси у Степу вона пере- важає ранні ярі зернові і навіть кукурудзу. Але потребує достатньо- го удобрення. Ним можуть бути післяжнивні сидерати, їх поєднання з мінеральними добривами. Серед азотних добрив перевагу слід на- давати аміачним формам — аміачній воді, безводному аміаку, роз- чиненому у воді, та ін.

Суданська трава добре росте на всіх різновидах піщаних ґрунтів. Урожайність сіна становить 36 – 40, зеленої маси — 240 – 300 ц/га і більше при внесенні мінеральних добрив або гноївки. Поширені сорти Чорноморка, і Миронівська 10, Багатоукісна, із соргосудан- кових гібридів — Новатор 151, ДССГ90, Ювілейний 50 та ін.

На пісках добре росте віничне сорго. Ця високостеблова (висота 3 м і більше) і добре облистнена рослина дає високі врожаї зеленої маси. Сорти — Донецьке 35, Українське 90 та ін.

У господарствах, розташованих на піщаних землях, для безпере- бійного постачання тварин зеленими соковитими кормами можна ор- ганізувати зелений конвеєр з використанням багаторічних трав, баш- танних, викожита, ранніх ярих кормосумішей, суданки, сорго та ін.

6. ПОЛЬОВЕ ТРАВОСІЯННЯ

Польове травосіяння є найважливішою складовою частиною польової кормової площі. Початок його розвитку в Росії і в Україні припадає на XVIII — початок XIX ст. Багаторічні й однорічні кор- мові злакові і бобові трави дають корми вищої якості — сіно, сінаж, силос, корми штучного сушіння та ін. Їх вирощування є основою розв’язання проблеми кормового протеїну у тваринництві. У лучно- му кормовиробництві на пасовищах і сіножатях домінують злакові, у польовому — бобові багаторічні трави Злакові культури викорис- товують здебільшого як компоненти травосумішей у ґрунтозахис- них, лукопасовищних і кормових сівозмінах.

275

Частина 3

Значення багаторічних трав зростає з поліпшенням умов зволо- ження. Однорічні трави, здебільшого у вигляді травосумішей, ви- рощують повсюдно, проте в степових районах площі посівів їх збі- льшуються. Тут однорічні трави мають перевагу перед багаторіч- ними, оскільки водоспоживання у більшості однорічних трав значно нижче, ніж у багаторічних. Вони краще витримують посуху, багато які з них ростуть і тоді, коли багаторічні трави припиняють ріст. Урожайність багато- і однорічних трав залежить від виду, сорту, умов живлення і зволоження. Без зрошення — 280 – 320, 450 – 500 ц/га, при зрошенні — 600 – 800 ц/га і більше.

За поживністю багаторічні й однорічні бобові і злакові трави приблизно рівноцінні (наприклад, поживність люцерни синьогіб- ридної і вики ярої, конюшини лучної, білої і підземної, суданської трави і стоколосу безостого та ін.).

Основоположником сучасного польового травосіяння є В.Р. Віль- ямс. Він не тільки розкрив значення польового травосіяння у зміц- ненні кормової бази, а й розробив теоретичні основи поліпшення родючості та фізичних властивостей ґрунту під впливом бобових і злакових багаторічних трав. Питання сучасного польового травосі- яння висвітлено у працях М.В. Максименка, М.В. Куксіна, М.М. Кулешова, М.Г. Андрєєва, В.М. Рабиновича, І.Й. Власюка, В.О. Черкасової, С.С. Рубіна, І.С. Шатилова, Г.С. Кияка, М.Ф. Лу- пашку, Г.М. Шекуна, Л.С. Мацюка, О.П. Микитенка, В.І. Мойсеєнка, В.К. Блажевського, Ю.К. Новосьолова, О.С. Новосьолової, М.С. Рого- ва, Г.Д. Харькова, О.В. Кузютина, А.О. Бабича, Г.П. Квітко, І.Ф. Підпалого, Б.С. Зінченка, В.І. Жаринова, В.С. Клюя, М.І. Бах- мата, В.Д.Бугайова та ін.

У польовому травосіянні використовують насамперед такі бага- торічні трави, як люцерна посівна і жовтогібридна, еспарцет, остан- нім часом — козлятник східний (галега), лядвенець рогатий, коню- шина лучна, буркун дворічний; із злакових здебільшого у травосу- мішах із бобовими — стоколос безостий, костриця лучна, грястиця збірна, тимофіївка лучна, пирій безкореневищний, райграс високий і багатоукісний, житняк. З однорічних трав в одновидових посівах і травосумішах поширені суданська трава, райграс однорічний, мо- гар, вика озима і яра, буркун однорічний, однорічні конюшини — персидська (шабдар), олександрійська, інкарнатна, підземна, сера- дела. На жаль, однорічні конюшини в Україні і країнах СНД вико- ристовуються поки що мало через недостатню вивченість різних екотипів, не налагоджено насінництво.

Багаторічні трави, особливо бобово-злакові суміші, поліпшують родючість ґрунту (завдяки великій кількості кореневих і стерньових решток), його структуру. Однорічні трави поступаються перед ними за впливом на родючість ґрунту. Проте вони займають поле протягом

276

Польове кормовиробництво

року. Якщо порівняти кількість рослинних решток і елементів міне- рального живлення при паралельному вирощуванні протягом одна- кового періоду, то виявиться, що відмінності між багаторічними й од- норічними травами мінімальні, неістотні або їх немає зовсім. Причо- му вони можуть бути на користь як одних, так і других (табл. 55).

Таблиця 55. Порівняльна кормова й агротехнічна ефективність

багаторічних і однорічних трав при паралельному вирощуванні

(за даними автора)

		Зелена			Всього				у	Вміст у сухій речови-
	Кількість укосів	маса,		за 2 роки, ц/га					корін- роки см	ні коріння, кг/га
		ц/га, у
Культура		рік вико-
									2	N	Р2О5	К2О	Са
		ристання							за
		або сівби		зеленої маси		сухоїре- човини		сирого протеїну	Сухого ня шарі60–0
		1-й	2-й
Конюшина
лучна з рай-
грасом багато-	3	462	284	746		162		24,2	97	137	68	156	78
укісним
Шабдар (коню-
шина одноріч-
на) з райграсом	3	386	367	753		158		23,7	87	122	62	134	67
однорічним
Еспарцет посів-
ний з грясти-	2	320	364	684		142		21,3	94	132	66	142	76
цею збірною
Вика озима з
суданською	3	504	470	974		187		24,0	102	138	64	136	77
травою
Горох із вівсом
+ післяукісно
редька олійна з	2	481	473	954		176		25,4	97	145	61	141	73
вівсом
Люцерна з
кострицею лу-	3	390	524	914		201		30,6	104	156	72	164	82
чною
Буркун одноріч-
ний із судансь-	3	519	483	1002		198		27,2	109	141	69	139	74
кою травою
Буркун дворіч-
ний із підсі-
ванням вівса	2	386	412	798		184		27,6	136	186	108	196	114
навесні*

*Підсівання буркуну під кукурудзу. Використання — упродовж одного року.

Багаторічні й однорічні бобові трави при збиранні в оптимальні строки містять 160 – 220, злакові — 100 – 120 г перетравного проте- їну на 1 корм. од. Протеїнові трав’яні концентрати з бобових трав використовують для приготування концкормів.

277