Лучне кормовиробництво

льки вони більше, ніж інші види птиці, забруднюють пасовище, їх не рекомендується випасати разом з іншою птицею.

Птицю (особливо курей та індичок) можна пасти в садах, лісо- смугах, на луках і пасовищах, післяжнивних посівах різних куль- тур, а також на посівах деяких ягідних, наприклад полуниці, після збирання врожаю для очищення ділянок від слимаків, личинок різ- них жуків. Випасання гусей треба поєднувати з їх перебуванням у водоймищах.

Качок також доцільно пасти біля водоймищ, де вони додатково живляться водоростями, пагонами різних водяних рослин.

5.1.6. Пасовищний конвеєр

Пасовища мають забезпечувати повну потребу тварин у зеле- ному кормі. Проте трава протягом вегетаційного періоду по циклах спасування відростає неоднаково. Для того щоб зелений корм над- ходив рівномірно, рекомендується поєднувати злакові, бобово- злакові та бобові травостої, регулярно проводити зрошення й азот- не підживлення, а також використовувати посіви однорічних кор- мових культур, отаву сіножатей, гарбузи, кабачки, післяукісні ко- ренеплоди та інші джерела кормів, зокрема побічну продукцію ро- слинництва (подрібнені стебла кукурудзи на зерно, частково буря- чиння). У ранньовесняний і пізньоосінній періоди тварин можна забезпечити зеленою масою з посівів озимих проміжних і післяжнивних культур.

Для того щоб скласти пасовищний конвеєр, слід насамперед пра- вильно визначити потребу поголів’я худоби, свиней і птиці в зелено- му кормі, площу пасовищ (загальну або по циклах), а також площу додаткових посівів однорічних кормових культур і багаторічних трав у кормовій сівозміні. Потребу в кормі визначають за видами пого- лів’я, наприклад, на 100 голів (табл. 41) або на все стадо (табл. 42).

Досить цінна розробка цього питання — збільшення пасовищно- го періоду за рахунок додаткового використання посівів однорічних трав, озимих проміжних, післяукісних і післяжнивних посівів про- ведена останнім часом в Інституті землеробства УААН (А.В. Бого- він, В.Г. Кургак). При цьому враховують, які саме площі посівів од- норічних культур потрібні для використання на випас з тим, щоб ці посіви мали підвищену густоту і меншу висоту травостою. Це сприя- тиме кращому їх спасуванню. Автором установлено також, що тва- рини краще поїдають рослини на достатньому (не надмірному!) азотному фоні.

219

Частина 2

Таблиця 41. Орієнтовна схема пасовищного конвеєра і розрахунок

необхідної площі на 100 корів *

										Період			Потре-			Уро-			Розра-
	Цикл конвеєра				Строки вико-								би в			жай-			хунко-
										випа-			травні			ність					ва
						ристання				сання,			для			зеленої			площа,
										днів			стада			маси,					га
																ц/га
	Перший					04–31.05					28		1680		60					28
	Другий					01–30.06					30		1800		65					(28)
	Третій					01–28.07					28		1680		60					(28)
	Перший після скошування				29.07 – 09.08						12		720		80					9
	01–10.06, перед цвітінням
	Четвертий					10–31.08					22		1320		46					(28)
	Перший після скошування					01–08.09					8		480		80					60
	трав у фазі цвітіння					09–26.09					18		1080		40					(28)
	12–18.06
	Другий після скошування				27.09 – 06.10						10		600		55					(10)
	трав 01–10.06
	Другий після скошування				07.10 – 10.11						4		240		40					(6)
	трав 12–18.06
	*Рабочая тетрадь агронома по кормопроизводству. — К.: Урожай, 1987.
	Таблиця 42. Пасовищний конвеєр на 4 тис. голів ремонтного
	молодняку на зрошуваних культурних пасовищах*
							Надходження						-			Нестача покри-
			Тривалість			пасовищнійвПотреба масізеленій, тис. ц	з багато- і						дляЗалишокскошуван ц.тис,ня	тис,Нестача. ц		вається сівбою
							га/ц		.тис,разомц			числітомууна ц.тис,випас				га		га/ц			.тис,разомц
							однорічних									однорічних
							травостоїв									культур
	Цикли спасування,						(разом 500 га)									на випас
	додаткові культури
	Перший		20			24	80		40			24	16	—		—		—			—
	Другий		25			30	80		40			30	10	—		—		—			—
	Третій		30			36	72		36			36	—	—		—		—			—
	Четвертий + перша ота-		30			36	64		32			32	—	4		27		150			4
	ва суданки
	П’ятий + друга отава		35			42	56		28			28	—	14		120		120			14,4
	суданки
	Шостий + післяжнив-
	ний посів горохо-		40			48	48		24			24	—	24		160		150			24
	вівсяної суміші
	Разом за сезон		180			216	400		200			174	26	42		—		—			42,4

* Рабочая тетрадь агронома по кормопроизводству. — К.: Урожай, 1987.

220

Лучне кормовиробництво

5.1.7.Випасання тварин у системі зеленого конвеєра

Практика випасання худоби на прифермських ділянках у систе- мі зеленого конвеєра в Україні значно поширена і тому заслуговує на увагу й оцінку. Досвід пасовищного використання однорічних трав поширений і за рубежем. У США (штат Джорджія), наприклад, 15-річні досліди показали високу економічну ефективність пасови- щного використання посівів жита, вівса, проса, сорго та інших куль- тур. Випасання переважно на посівах однорічних культур поясню- ється тим, що вони утворюють задовільний травостій і без зрошен- ня, коли відростання багаторічних трав практично закінчується. На одиницю сухої речовини однорічні трави та інші культури, які ви- користовують для випасання, споживають менше вологи, що дуже важливо за умови її періодичного дефіциту. Наприклад, у господар- стві с. Подібна Маньківського району Черкаської області є досвід випасання дійного стада і молодняку великої рогатої худоби у кор- мовій прифермській сівозміні, нарізаній з розрахунку 0,32 га ріллі на одну корову. Цього достатньо при поєднанні випасання із згодо- вуванням одно- і багаторічних трав, озимих і ранніх ярих сумішей, післяукісних посівів кукурудзи з бобовими, які переросли для па- сіння.

Майже 40 – 50 кг кормів тварини з’їдають під час випасання, а решту — в стійлі, де їм згодовують подрібнену зелену масу тих са- мих культур, які переросли. При такому пасовищно-укісному вико- ристанні культур зеленого конвеєра збільшуються строки згодову- вання кожного посіву. Укісна частина конвеєра дещо ширша, оскі- льки доповнюється гарбузами, коренеплодами, кукурудзою з висо- кобілковими культурами першого і другого строків сівби, кормовою капустою тощо.

Строк використання культур настає на 7 – 12 днів раніше. З ме- тою збільшення строків випасання потрібні комплекс прийомів (за- гущення, зрошення), сорти з різним періодом вегетації.

Рівень використання зеленої маси досить високий. У наведеному прикладі (табл. 43) він становить 75 – 90 %. Такі показники не зав- жди мають місце навіть на культурних пасовищах. Ці дані одержа- но в конкретному господарстві, де було добре організовано випас худоби «з-під ноги». Але для цього посів однокорпусним плугом роз- діляли на смуги. Їх ширина відповідала тій, яку займала череда із 500 дійних корів. Така система випасу на посівах свого часу (1960 – 1980 рр.) була прикладом і для інших господарств.

221

Частина 2

Таблиця 43. Ефективність пасовищного використання різних культур

у прифермській кормовій сівозміні с. Подібна Маньківського району Черкаської області (дослідження автора)

		Середня	ність, ц/га	-			Використан-
				висота востою, см				ня
		- врожай		Середня
Культура	Період ви-			тра	Густота	Реш-
	користання				на 1 м2	ц/га	ц/га		%
Озиме жито (два	28.04–10.05	126		38	620	18	108		85
сорти)
Озима пшениця	11–20.05	142		36	690	16,4	125,6		87
(два сорти)
Еспарцет + кост-	15–25,06	120		29/24	1200	18,2	101,8		84
риця
				28/26
Еспарцет + люце-	02–30.05	132			1420	17,6	114,4		86
рна + костриця				24
Викоовес (два сор-	30.05–20.06	124		32/36	280/460	16,2	107,8		87
ти)
Багаторічні трави	20.06–5.07	60		55/53	680/720	12,1	47,6		80
(отава)
Кукурудза з горо-	30.05–25.07	160		20/25	32/24	17.3	141,7		88
хом (суцільний
посів)
Кукурудза з викою	25.07–30.08	120		54/52	23/18	11,2	108,8		96
і горохом після
озимих
Кукурудза з горо-	20.08–29.09	96		52/47	32/26	9,3	86,7		90
хом після виковів-
са
Отава багаторіч-	30.09-10.10	64		27/22	460/630	16	48		75
них трав
Післяжнивна су-	30.09–30.10	84		52/46	420/46	14,6	69,4		81,4
міш кукурудзи і
вівса з горохом *
Озимі для осін-	30.10–10.11	60		16/18	820	26	34		56
нього випасання

* У польовій сівозміні. Поле на відстані 1 км від ферм.

5.1.8. Догляд за пасовищами

Загальні положення. І.В. Ларін зазначав, що пасовище легше створити, ніж експлуатувати. В 70-х роках ХХ ст. багато пасовищ у Лісостепу України внаслідок поганого догляду перетворились на звичайні сіножаті, інші були переорані через дигресію травостою, його витоптування, наявність скотобійних купин. Причиною цього була елементарна неграмотність, нестача фахівців — майстрів з експлуатації пасовищ.

222

Лучне кормовиробництво

Поточний догляд за пасовищем можуть здійснювати 2 – 3 підго- товлених для цього фахівці за умови забезпечення необхідною тех- нікою. Для регулярного догляду за пасовищем складають календа- рний план робіт на весь пасовищний період. У ньому зазначають дати підкошування травостою, розрівнювання екскрементів, вне- сення добрив, поливу. Цей план можна оформити у вигляді графіка

(рис. 22).

Рис. 22. Орієнтовний графік поливів, догляду за травостоєм і спасування загонів на пасовищі

На загонах для відновлення травостою передбачено скошування, збирання зеленої маси, внесення добрив, 2 – 3 поливи за вегетацію. Якщо планують додатково використовувати їх у другій половині лі- та, це слід також передбачити в календарному плані.

Підкошування травостою. Після спасування у загоні насам- перед підкошують травостій. Це дає додатковий корм і запобігає ви- сіванню бур’янів. Разом з тим не завжди доцільно підкошувати тра- востій після кожного спасування. Д.М. Бердиєв і О.Н. Котельникова (1986) показали, що підкошування слід проводити двічі за 5 циклів. Це збільшує продуктивність травостою, позитивно впливає на його ботанічний склад і зменшує трудові затрати.

Розрівнювання екскрементів. Екскременти тварин на пасо-

вищі розрівнюють боронами, після чого вносять добрива і здійсню- ють полив. М.Г. Андрєєв вважає, що на зрошуваних культурних па- совищах екскременти розмиваються поливним струменем води, то- му немає потреби розрівнювати їх. При цьому слід враховувати конкретні умови. Екскременти тварин — це додаткове й ефективне

223

Частина 2

органічне добриво, їх слід тим чи іншим способом розподілити рів- номірно по території загону. Інакше трави, які ростуть у місцях концентрації екскрементів, міститимуть багато нітратів. Тварини поїдають такі трави погано або зовсім не їдять. Якщо при поливі екскременти розмиваються недостатньо, ділянку перед поливом або принаймні після нього слід заборонувати звичайними середніми боронами.

Удобрення пасовищ. Удобрення слід здійснювати на основі об- ліку забезпеченості рослин насамперед азотом, фосфором, калієм. Для цього визначають забезпеченість ґрунту рухомими формами цих елементів. Важливо передусім забезпечити достатність у ґрунті фосфору і калію, які вносять раз за сезон — навесні відповідно до потреби і вмісту їх у ґрунті. Азот рослини одержують внаслідок під- живлення і завдяки бобовим компонентам у травостої.

Для росту злакових трав, які на пасовищі є основою травостою, велике значення мають азотні добрива, які вносять переважно у вигляді селітри, аміакатів (безводного аміаку, аміачної води), се- човини, рідких комплексних добрив (РКД). Не рекомендується одночасно вносити азот на луках у великій кількості. Норма разового внесення не повинна перевищувати 45 – 60 кг/га під скошування або спасування травостою. При завищенні норм доб- рив у рослинах будуть нагромаджуватись нітрати, вміст яких не повинен перевищувати 200 мг/кг. Коли за сезон вносять азоту 200 – 250 кг/га, це сприяє різкому підвищенню продуктивності пасовища, але в екологічному відношенні не завжди є доцільним.

На бобово-злакових травостоях норми внесення азоту мають бути нижчими. У перший-другий рік використання азотні добрива на родючих ґрунтах не вносять. Бобові компоненти нагромаджують у ґрунті значну кількість азоту. Так, за даними досліджень кафедри луківництва Естонської сільськогосподарської академії, конюшина біла у травостої культурного пасовища при кількості опадів з трав- ня по вересень менш як 250 мм замінює 89 кг азоту добрив; 251 – 350 мм — 124 кг; 351 – 450 мм — 174 кг; більш як 450 мм —

235 кг/га. При внесенні 100 кг/га азоту одержують 45,9 ц/га сухої речовини; 150 кг — 54,5, а при висіванні злаків з конюшиною білою без добрив — 57,2 ц/га. Це підтверджують і роботи німецьких уче- них К. Нерінга і Ф. Люддекке, Ф. Цюрна та ін.

Рекомендації щодо норм добрив, що наводяться в літературі, є орієнтовними. Добрива, як зазначалося вище, треба вносити залеж- но від даних аналізів ґрунту про вміст у ньому основних поживних речовин. На цій основі розраховують норми внесення азоту, фосфо- ру і калію на врожай, що планують, відповідно до загальноприйня- тих методів (табл. 44).

224

Лучне кормовиробництво

Таблиця 44. Розрахунок норм добрив для одержання

80 ц/га сухої або 400 ц/га зеленої маси злаково-бобового травостою на культурному пасовищі

(ґрунт — звичайний чорнозем)

Показник	N	Р2О5	К2О
Винос поживних речовин на 1 ц сухої маси, кг	3	0,65	2,5
Буде винесено поживних речовин із запланованим	2400	52	200
урожаєм, кг/га
Вміст поживних речовин, мг/100 г ґрунту	10,8	11	14
Те саме в гумусовому горизонті, кг/га	324	33, 0	420
Коефіцієнт використання поживних речовин із ґру-	35	12	25
нту, %
Буде використано поживних речовин з ґрунту, кг/га	113	40	105
Потрібно внести поживних речовин з добривами,	127	12	95
кг/га
Коефіцієнт використання поживних речовин з доб-	70	20	80
рив, %
Потрібно внести з мінеральними добривами з ура-	181	60	118
хуванням коефіцієнта використання, кг/га
Вміст поживних речовин у добривах, %	34	20	40
Потрібно внести добрив, ц/га	5,3	3,0	3,0

Зрошення. Культурне пасовище — це переважно зрошуване угіддя. Із трьох основних способів поливу пасовищ — дощування, поверхневе зрошення, підґрунтове зрошення — на пасовищах Укра- їни найчастіше застосовують перше. Дощування зволожує повітря, очищає від екскрементів травостій. Вода під час дощування збага- чується на кисень, вуглекислий газ, газоподібні сполуки азоту. По- ліпшується дихання клітин і фотосинтез рослин, що сприяє підви- щенню врожайності травостою. У ґрунті посилюються мікробіологі- чні процеси, діяльність мікроорганізмів, особливо азотфіксуючих і нітрифікуючих бактерій і на цій основі — живлення рослин. Зале- жно від площі пасовища і конфігурації загонів використовують різні дощувальні машини — ДДН-70, ДДН-100, КИ-50 «Радуга», ДКШ-64, ДДА-100 М, «Фрегат» тощо.

При прямокутній конфігурації загонів добрі результати дає по- лив дощувальною машиною ДКШ-64 «Волжанка». Вона працює від гідрантів і наземних трубопроводів. Для роботи секції ДКШ-64 пе- регородки між загонами роблять знімними або використовують тільки електроогорожу. На невеликих пасовищах застосовують лег- кі поливні установки типу КИ-50. Машини ДДН-70 або ДДН-100 та їх аналоги краще застосовувати на міцній дернині. На поганій дер-

225

Частина 2

нині, особливо на схилах, полив за допомогою цих установок може спричинювати ерозію ґрунту.

Лучні рослини, на відміну від польових погано витримують на- віть тимчасову нестачу вологи, оскільки основна коренева система їх знаходиться в орному шарі. Поливні норми визначають залежно від заданої глибини промочування, вологості ґрунту, відмінності ґрунтів, кількості опадів. Для промочування ґрунту на ту саму гли- бину на важких ґрунтах потрібно приблизно в 1,5 – 1,7 раза більше води, ніж на легких (табл. 45).

Таблиця 45. Розрахункові поливні норми, м3/га

Глибина промочу-			Ґрунт за механічним складом
вання шару
ґрунту, м		легкий		середній		важкий
		Для початку поливу при 80 % НВ
0,2		80		100		125
0,3		100		150		200
0,5		200		250		300
	Для закінчення поливу при 60 % НВ
0,2		150		200		250
0,3		225		350		400
0,5		400		600		660

У разі використання для зрошення пасовища стічних вод, рідких стоків ферм, рідкого гною треба залишати санітарні захисні смуги між зрошуваною площею і об’єктами — забудовами, автомобільними дорогами і залізницею (виняток — звичайні дороги третьої катего- рії).

При плануванні поливів ураховують загальну кількість опадів за пасовищний період і розподіл їх по циклах випасання, гідротерміч- ний коефіцієнт зволоження (ГТК) для району, механічний склад ґрунту.

5.1.9.Складання технологічної схеми створення і використання культурного пасовища

Після докорінного поліпшення природного угіддя розпочинають роботи із створення культурного пасовища. Намічають виконання робіт, які дають змогу експлуатувати пасовище як високопродук- тивне кормове угіддя. Орієнтовну технологічну схему створення культурного зрошуваного пасовища наведено в табл. 46.

226

Лучне кормовиробництво

Таблиця 46. Орієнтовна технологічна схема створення культурних зрошуваних пасовищ для молочного стада (включаючи роботи з первинного окультурення і передпосівного обробітку ґрунту в системі докорінного поліпшення)

Технологічні операції		Агротехнічні вимоги і строк проведення робіт
	Сівба травосумішей
Сівба (СЗТ-3,6, СЗШТ-3,6)
для одержання:		Навесні під покрив ячменю на новостворюва-
ранньої травосуміші
		них пасовищах. На 20 – 30 % площі: насіння
		грястиці збірної 100%-ї придатності (8) + кост-
середньозрілої бобово-		риця лучна (6) + стоколос безостий (12)
		На 50 – 60 % площі: люцерна (10 – 12) + стоко-
злакової травосуміші		лос безостий (12) + костриця лучна (12) + ко-
		нюшина лучна (6) або використати старі тра-
		восуміші після зменшення у складі їх вмісту
пізньої бобово-злакової		бобових компонентів до 30 – 40 %
		На 20 – 30 % площі: люцерна (10 – 12) + стоко-
травосуміші		лос безостий (12) + костриця лучна (6 – 8) +
Коткування після сівби		тимофіївка лучна (5 – 6)
		Відразу після сівби трав для відновлення ка-
(ЗКВГ-1,4)		пілярної мережі у ґрунті і прискорення форму-
		вання сходів
Розміщення пасовищ і огородження території
Влаштування огорожі		Створити культурні пасовища поблизу молоч-
(ЭИС-1-30, ЗИП-1-5,		них ферм. По периметру і прогонах установи-
П3-200)		ти капітальну або постійну огорожу, виділити
		загони (з розрахунку запасу кормів для стада
		на 3 – 5 днів і порції на 7 – 8 год насіння) за
		допомогою переносної електроогорожі
Копання ям і встановлення		Установити стовпи для капітальної огорожі
стовпів (КЯУ-100,		через 6 – 8, для	постійної	електроогорожі —
КПЯШ-60)		через 10 – 15 м	огорожі	використати 4 – 5-
Натягування і закріплення		Для капітальної
дроту (МТЗ-80 та ін.)		міліметровий дріт з антикорозійним покрит-
		тям у три ряди для корів і телиць старшого
		віку і в 4 – 5 рядів — для телят; для електро-
		огорожі — міліметровий дріт в один ряд на
		ізоляторах
	Догляд за пасовищем
Внесення добрив
(1-РМГ-4А, КСА-3, РУМ-8,
РУМ-5, СТТ-10):
азотних		На ранніх травостоях N90–120, за сезон на бобо-
фосфорних		во-злакових травостоях N60–90
		Р60 на середньо забезпечених ґрунтах і Р90 на
калійних		бідних — раз за сезон восени
		Восени К60–90, якщо вміст К20 не менш як
		15 мг на 100 г ґрунту. Якщо строки внесення
		азотних, фосфорних і калійних добрив збіга-
		ються, їх вносять одночасно

227