- •Вступ
- •Загальні теоретичні питання кормовиробництва
- •1. Біологічні та екологічні особливості кормових рослин
- •1.1. Життєві форми рослин — джерела добування кормів
- •1.2. Відношення кормових рослин до основних факторів життя — навколишнього середовища (екологічні особливості кормових рослин)
- •1.2.1. Відношення кормових рослин до вологи
- •1.2.2. Відношення кормових рослин до світла
- •1.2.4. Відношення кормових рослин до ґрунтів. Еутрофи, мезотрофи, оліготрофи
- •1.2.5. Поділ рослин за способом живлення
- •1.2.6. Фітоценози і агрофітоценози
- •1.3. Біологічні особливості кормових культур
- •1.3.1. Способи розмноження
- •1.3.2. Ріст і розвиток рослин
- •1.3.3. Коренева система кормових рослин
- •1.3.4. Поділ рослин за будовою кореневих систем, особливостями кущіння (пагоноутворення)
- •1.3.5. Поділ трав за висотою і облистненістю
- •1.3.6. Поділ злакових і бобових трав за типом суцвіття
- •1.3.7. Поділ кормових рослин за тривалістю життя
- •2. Оцінка якості кормів
- •2.1. Коротка історія питання
- •2.2. Сучасні методи оцінки кормів
- •3. Принципи біоенергетичної оцінки ефективності технологій вирощування кормових культур і заготівлі кормів
- •4. Програмування врожайності кормових культур
- •5.1. Поняття про кормову площу
- •5.3. Біологічні основи кормової площі
- •5.3.1. Добір видів і сортів кормових культур
- •5.4. Агротехнічні основи кормової площі
- •5.4.2. Загальні питання технологій вирощування кормових культур
- •5.5. Агрохімічні основи кормової площі
- •5.5.1. Органічні добрива
- •5.5.2. Мінеральні добрива
- •5.6. Меліоративні основи кормової площі
- •5.6.1. Агротехнічні заходи боротьби з ерозією ґрунту
- •5.7.1. Способи поліпшення екологічних умов на кормових угіддях
- •5.8. Конвеєрне виробництво кормів
- •5.8.1. Зелений конвеєр
- •5.8.2. Силосно-сінажний конвеєр
- •5.8.3. Сировинний конвеєр трав’яних концентратів
- •5.8.4. Гідропонний метод виробництва зелених кормів
- •5.9. Прецизійні (точні) технології в кормовиробництві
- •Лучне кормовиробництво
- •1. Народногосподарське значення лучного кормовиробництва
- •2. Коротка характеристика основних видів лучних рослин
- •2.1. Злакові
- •2.2. Бобові
- •2.3. Осокові
- •2.4. Різнотрав’я
- •3.1. Класифікація природних кормових угідь
- •3.2. Зміна рослинності пасовищ і сіножатей
- •3.2.1. Зміна рослинності під впливом природних факторів
- •3.2.2. Зміна рослинності пасовищ і сіножатей під впливом використання та іншої діяльності людини
- •3.3. Інвентаризація і паспортизація природних кормових угідь
- •4. Система поліпшення природних кормових угідь
- •4.1. Система поверхневого поліпшення природних пасовищ і сіножатей
- •4.1.1. Культуртехнічні роботи на пасовищах і сіножатях
- •4.1.2. Поліпшення і регулювання водного режиму
- •4.1.3. Удобрення лук
- •4.1.4. Догляд за дерниною і травостоєм на луках
- •4.1.6. Комплексне застосування прийомів поверхневого поліпшення лук і пасовищ
- •4.2. Система докорінного поліпшення природних пасовищ і сіножатей (створення сіяних пасовищних і сіножатних травостоїв)
- •4.2.2. Травосуміші
- •4.2.3. Догляд за посівами трав
- •4.2.4. Прискорене залуження
- •5. Створення і використання культурних пасовищ і сіножатей
- •5.1. Створення і використання культурних пасовищ
- •5.1.1. Значення культурних пасовищ
- •5.1.2. Основи раціонального використання пасовищ
- •5.1.3. Переведення тварин на пасовища
- •5.1.4. Технологія випасання тварин
- •5.1.5. Пасовища для інших видів поголів’я і птиці
- •5.1.6. Пасовищний конвеєр
- •5.1.7. Випасання тварин у системі зеленого конвеєра
- •5.1.8. Догляд за пасовищами
- •5.2. Незрошувані багаторічні пасовища
- •Польове кормовиробництво
- •1. Коротка історія розвитку польового кормовиробництва
- •2. Складові польового кормовиробництва
- •3. Кормові сівозміни
- •3.1. Значення кормових сівозмін як спеціалізованих кормових площ
- •3.2. Основні види кормових сівозмін і схеми їх
- •3.3. Агроекономічна і біоенергетична оцінка кормових сівозмін
- •3.4. Порядок впровадження кормових сівозмін
- •3.5. Прийоми підвищення продуктивності кормових сівозмін
- •3.6. Зрошення в кормових сівозмінах
- •4.1. Загальні положення
- •4.2. Ефективність основних прийомів вирощування кормових і зернокормових культур. Видовий склад кормових рослин і ефективність удобрення при біологічній рекультивації кар’єрних виробок
- •4.3. Особливості технології вирощування деяких кормових і зернофуражних культур
- •5. Використання піщаних земель у польовому кормовиробництві
- •6. Польове травосіяння
- •6.1. Багаторічні трави польового травосіяння
- •6.1.1. Місце у системі кормової площі
- •6.1.2. Технологія вирощування багаторічних трав
- •6.1.3. Травосуміші
- •6.1.4. Економічна ефективність і технологічна схема вирощування багаторічних трав
- •6.2. Однорічні трави
- •6.2.2. Бобові однорічні трави
- •6.2.3. Злакові однорічні трави
- •7. Однорічні кормові культури різних родин у кормовому конвеєрі
- •7.1. Хрестоцвіті (капустяні) рослини
- •7.1.1. Господарське значення, біологічні особливості, поживність, продуктивність
- •7.1.2. Коротка характеристика основних видів
- •7.1.3. Технологія вирощування
- •7.2. Соняшник
- •7.3. Щириця
- •7.4. Мальва
- •8. Кукурудза
- •8.1. Використання на зелений корм
- •8.1.1. Загальні відомості про культуру при вирощуванні на зелений корм
- •8.1.2. Основні прийоми, технології вирощування
- •8.2. Кукурудза на силос
- •9. Сорго та інші однорічні культури на силос
- •10. Нетрадиційні багаторічні силосні культури
- •10.1. Загальні відомості
- •10.2. Коротка характеристика основних видів малопоширених силосних культур
- •11. Змішані і сумісні посіви однорічних кормових культур
- •12. Коренеплоди, бульбоплоди і баштанні
- •12.1. Кормові коренеплоди
- •12.1.1. Технологія вирощування
- •12.2. Бульбоплоди (картопля, топінамбур)
- •12.3. Кормові баштанні
- •12.3.1. Гарбузи
- •12.3.2. Кормові кавуни
- •13. Проміжні посіви кормових культур
- •13.1. Значення для кормовиробництва і рослинництва, коротка історія використання, класифікація
- •13.2. Агрокліматичний потенціал вирощування проміжних культур в Україні
- •13.3. Якість кормів із проміжних посівів. Добір культур
- •13.4. Технологія вирощування
- •13.5. Ущільнені посіви кукурудзи на зерно
- •14. Зернові кормові культури
- •14.1. Значення в системі кормовиробництва
- •14.3. Технологія вирощування
- •14.3.1. Місце в сівозмінах
- •14.3.2. Основні прийоми вирощування
- •14.4. Змішані і сумісні посіви зернокормових культур
- •Сучасні технології заготівлі кормів
- •1. Заготівля сіна
- •1.1. Загальні положення
- •1.2. Фізіологічні і господарські основи заготівлі сіна
- •1.3. Організація збирання сіна
- •1.4. Облік і оцінка якості сіна
- •2. Заготівля силосу
- •2.1. Основні фактори виготовлення якісного корму
- •2.2. Силосні споруди
- •2.3. Організація заготівлі силосу
- •2.4. Консервування качанів кукурудзи воскової і повної стиглості, вологого зерна
- •3. Заготівля сінажу
- •3.1. Фізіологічні основи заготівлі сінажу
- •3.2. Організація заготівлі сінажу
- •4. Заготівля кормів штучного сушіння
- •4.2. Технологія заготівлі
- •5.1. Коротка історія питання
- •5.2. Деякі сучасні способи хімічного консервування кормів і їх ефективність
- •7. Вирощування кормових культур на насіння
- •7.1. Загальні питання виробництва насіння
- •7.2. Технологія вирощування кормових культур на насіння
- •Список використаної літератури
Лучне кормовиробництво
льки вони більше, ніж інші види птиці, забруднюють пасовище, їх не рекомендується випасати разом з іншою птицею.
Птицю (особливо курей та індичок) можна пасти в садах, лісо- смугах, на луках і пасовищах, післяжнивних посівах різних куль- тур, а також на посівах деяких ягідних, наприклад полуниці, після збирання врожаю для очищення ділянок від слимаків, личинок різ- них жуків. Випасання гусей треба поєднувати з їх перебуванням у водоймищах.
Качок також доцільно пасти біля водоймищ, де вони додатково живляться водоростями, пагонами різних водяних рослин.
5.1.6. Пасовищний конвеєр
Пасовища мають забезпечувати повну потребу тварин у зеле- ному кормі. Проте трава протягом вегетаційного періоду по циклах спасування відростає неоднаково. Для того щоб зелений корм над- ходив рівномірно, рекомендується поєднувати злакові, бобово- злакові та бобові травостої, регулярно проводити зрошення й азот- не підживлення, а також використовувати посіви однорічних кор- мових культур, отаву сіножатей, гарбузи, кабачки, післяукісні ко- ренеплоди та інші джерела кормів, зокрема побічну продукцію ро- слинництва (подрібнені стебла кукурудзи на зерно, частково буря- чиння). У ранньовесняний і пізньоосінній періоди тварин можна забезпечити зеленою масою з посівів озимих проміжних і післяжнивних культур.
Для того щоб скласти пасовищний конвеєр, слід насамперед пра- вильно визначити потребу поголів’я худоби, свиней і птиці в зелено- му кормі, площу пасовищ (загальну або по циклах), а також площу додаткових посівів однорічних кормових культур і багаторічних трав у кормовій сівозміні. Потребу в кормі визначають за видами пого- лів’я, наприклад, на 100 голів (табл. 41) або на все стадо (табл. 42).
Досить цінна розробка цього питання — збільшення пасовищно- го періоду за рахунок додаткового використання посівів однорічних трав, озимих проміжних, післяукісних і післяжнивних посівів про- ведена останнім часом в Інституті землеробства УААН (А.В. Бого- він, В.Г. Кургак). При цьому враховують, які саме площі посівів од- норічних культур потрібні для використання на випас з тим, щоб ці посіви мали підвищену густоту і меншу висоту травостою. Це сприя- тиме кращому їх спасуванню. Автором установлено також, що тва- рини краще поїдають рослини на достатньому (не надмірному!) азотному фоні.
219
Частина 2
Таблиця 41. Орієнтовна схема пасовищного конвеєра і розрахунок
необхідної площі на 100 корів *
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Період |
Потре- |
|
Уро- |
|
Розра- |
||||||
|
Цикл конвеєра |
|
|
Строки вико- |
|
би в |
|
жай- |
|
хунко- |
|||||||||||
|
|
|
|
випа- |
травні |
|
ність |
|
|
|
ва |
||||||||||
|
|
|
|
|
|
ристання |
|
сання, |
для |
|
зеленої |
площа, |
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
днів |
стада |
|
маси, |
|
|
|
га |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ц/га |
|
|
|
|
|
|
Перший |
|
|
|
04–31.05 |
|
|
28 |
1680 |
60 |
|
|
|
28 |
|||||||
|
Другий |
|
|
|
01–30.06 |
|
|
30 |
1800 |
65 |
|
|
|
(28) |
|||||||
|
Третій |
|
|
|
01–28.07 |
|
|
28 |
1680 |
60 |
|
|
|
(28) |
|||||||
|
Перший після скошування |
|
29.07 – 09.08 |
|
|
12 |
720 |
80 |
|
|
|
9 |
|||||||||
|
01–10.06, перед цвітінням |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
Четвертий |
|
|
|
10–31.08 |
|
|
22 |
1320 |
46 |
|
|
|
(28) |
|||||||
|
Перший після скошування |
|
|
01–08.09 |
|
|
8 |
480 |
80 |
|
|
|
60 |
||||||||
|
трав у фазі цвітіння |
|
|
|
09–26.09 |
|
|
18 |
1080 |
40 |
|
|
|
(28) |
|||||||
|
12–18.06 |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
Другий після скошування |
|
|
27.09 – 06.10 |
|
|
10 |
600 |
55 |
|
|
|
(10) |
||||||||
|
трав 01–10.06 |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
Другий після скошування |
|
|
07.10 – 10.11 |
|
|
4 |
240 |
40 |
|
|
|
(6) |
||||||||
|
трав 12–18.06 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
*Рабочая тетрадь агронома по кормопроизводству. — К.: Урожай, 1987. |
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
Таблиця 42. Пасовищний конвеєр на 4 тис. голів ремонтного |
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
молодняку на зрошуваних культурних пасовищах* |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
Надходження |
- |
|
|
Нестача покри- |
||||||||||
|
|
|
Тривалість |
|
пасовищнійвПотреба масізеленій, тис. ц |
з багато- і |
дляЗалишокскошуван ц.тис,ня |
тис,Нестача. ц |
|
вається сівбою |
|||||||||||
|
|
|
|
га/ц |
.тис,разомц |
|
числітомууна ц.тис,випас |
|
га |
га/ц |
|
.тис,разомц |
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
однорічних |
|
|
|
однорічних |
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
травостоїв |
|
|
|
культур |
||||||||||
|
Цикли спасування, |
|
|
|
|
|
(разом 500 га) |
|
|
|
на випас |
||||||||||
|
додаткові культури |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
Перший |
|
20 |
|
24 |
80 |
|
40 |
|
24 |
16 |
— |
|
— |
|
— |
|
— |
|||
|
Другий |
|
25 |
|
30 |
80 |
|
40 |
|
30 |
10 |
— |
|
— |
|
— |
|
— |
|||
|
Третій |
|
30 |
|
36 |
72 |
|
36 |
|
36 |
— |
— |
|
— |
|
— |
|
— |
|||
|
Четвертий + перша ота- |
|
30 |
|
36 |
64 |
|
32 |
|
32 |
— |
4 |
|
27 |
|
150 |
|
4 |
|||
|
ва суданки |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
П’ятий + друга отава |
|
35 |
|
42 |
56 |
|
28 |
|
28 |
— |
14 |
|
120 |
|
120 |
|
14,4 |
|||
|
суданки |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
Шостий + післяжнив- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ний посів горохо- |
|
40 |
|
48 |
48 |
|
24 |
|
24 |
— |
24 |
|
160 |
|
150 |
|
24 |
|||
|
вівсяної суміші |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
Разом за сезон |
|
180 |
216 |
400 |
|
200 |
|
174 |
26 |
42 |
|
— |
|
— |
|
42,4 |
* Рабочая тетрадь агронома по кормопроизводству. — К.: Урожай, 1987.
220
Лучне кормовиробництво
5.1.7.Випасання тварин у системі зеленого конвеєра
Практика випасання худоби на прифермських ділянках у систе- мі зеленого конвеєра в Україні значно поширена і тому заслуговує на увагу й оцінку. Досвід пасовищного використання однорічних трав поширений і за рубежем. У США (штат Джорджія), наприклад, 15-річні досліди показали високу економічну ефективність пасови- щного використання посівів жита, вівса, проса, сорго та інших куль- тур. Випасання переважно на посівах однорічних культур поясню- ється тим, що вони утворюють задовільний травостій і без зрошен- ня, коли відростання багаторічних трав практично закінчується. На одиницю сухої речовини однорічні трави та інші культури, які ви- користовують для випасання, споживають менше вологи, що дуже важливо за умови її періодичного дефіциту. Наприклад, у господар- стві с. Подібна Маньківського району Черкаської області є досвід випасання дійного стада і молодняку великої рогатої худоби у кор- мовій прифермській сівозміні, нарізаній з розрахунку 0,32 га ріллі на одну корову. Цього достатньо при поєднанні випасання із згодо- вуванням одно- і багаторічних трав, озимих і ранніх ярих сумішей, післяукісних посівів кукурудзи з бобовими, які переросли для па- сіння.
Майже 40 – 50 кг кормів тварини з’їдають під час випасання, а решту — в стійлі, де їм згодовують подрібнену зелену масу тих са- мих культур, які переросли. При такому пасовищно-укісному вико- ристанні культур зеленого конвеєра збільшуються строки згодову- вання кожного посіву. Укісна частина конвеєра дещо ширша, оскі- льки доповнюється гарбузами, коренеплодами, кукурудзою з висо- кобілковими культурами першого і другого строків сівби, кормовою капустою тощо.
Строк використання культур настає на 7 – 12 днів раніше. З ме- тою збільшення строків випасання потрібні комплекс прийомів (за- гущення, зрошення), сорти з різним періодом вегетації.
Рівень використання зеленої маси досить високий. У наведеному прикладі (табл. 43) він становить 75 – 90 %. Такі показники не зав- жди мають місце навіть на культурних пасовищах. Ці дані одержа- но в конкретному господарстві, де було добре організовано випас худоби «з-під ноги». Але для цього посів однокорпусним плугом роз- діляли на смуги. Їх ширина відповідала тій, яку займала череда із 500 дійних корів. Така система випасу на посівах свого часу (1960 – 1980 рр.) була прикладом і для інших господарств.
221
Частина 2
Таблиця 43. Ефективність пасовищного використання різних культур
у прифермській кормовій сівозміні с. Подібна Маньківського району Черкаської області (дослідження автора)
|
|
Середня |
ність, ц/га |
- |
|
|
Використан- |
||
|
|
висота востою, см |
|
|
|
ня |
|||
|
|
- врожай |
|
Середня |
|
|
|
||
Культура |
Період ви- |
|
|
тра |
Густота |
Реш- |
|
|
|
|
користання |
|
|
|
на 1 м2 |
ц/га |
ц/га |
|
% |
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Озиме жито (два |
28.04–10.05 |
126 |
38 |
620 |
18 |
108 |
|
85 |
|
сорти) |
|
||||||||
Озима пшениця |
11–20.05 |
142 |
36 |
690 |
16,4 |
125,6 |
|
87 |
|
(два сорти) |
|
||||||||
Еспарцет + кост- |
15–25,06 |
120 |
29/24 |
1200 |
18,2 |
101,8 |
|
84 |
|
риця |
|
||||||||
|
|
|
28/26 |
|
|
|
|
|
|
Еспарцет + люце- |
02–30.05 |
132 |
1420 |
17,6 |
114,4 |
|
86 |
||
рна + костриця |
24 |
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Викоовес (два сор- |
30.05–20.06 |
124 |
32/36 |
280/460 |
16,2 |
107,8 |
|
87 |
|
ти) |
|
||||||||
Багаторічні трави |
20.06–5.07 |
60 |
55/53 |
680/720 |
12,1 |
47,6 |
|
80 |
|
(отава) |
|
||||||||
Кукурудза з горо- |
30.05–25.07 |
160 |
20/25 |
32/24 |
17.3 |
141,7 |
|
88 |
|
хом (суцільний |
|
||||||||
посів) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Кукурудза з викою |
25.07–30.08 |
120 |
54/52 |
23/18 |
11,2 |
108,8 |
|
96 |
|
і горохом після |
|
||||||||
озимих |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Кукурудза з горо- |
20.08–29.09 |
96 |
52/47 |
32/26 |
9,3 |
86,7 |
|
90 |
|
хом після виковів- |
|
||||||||
са |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Отава багаторіч- |
30.09-10.10 |
64 |
27/22 |
460/630 |
16 |
48 |
|
75 |
|
них трав |
|
||||||||
Післяжнивна су- |
30.09–30.10 |
84 |
52/46 |
420/46 |
14,6 |
69,4 |
|
81,4 |
|
міш кукурудзи і |
|
||||||||
вівса з горохом * |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Озимі для осін- |
30.10–10.11 |
60 |
16/18 |
820 |
26 |
34 |
|
56 |
|
нього випасання |
|
* У польовій сівозміні. Поле на відстані 1 км від ферм.
5.1.8. Догляд за пасовищами
Загальні положення. І.В. Ларін зазначав, що пасовище легше створити, ніж експлуатувати. В 70-х роках ХХ ст. багато пасовищ у Лісостепу України внаслідок поганого догляду перетворились на звичайні сіножаті, інші були переорані через дигресію травостою, його витоптування, наявність скотобійних купин. Причиною цього була елементарна неграмотність, нестача фахівців — майстрів з експлуатації пасовищ.
222
Лучне кормовиробництво
Поточний догляд за пасовищем можуть здійснювати 2 – 3 підго- товлених для цього фахівці за умови забезпечення необхідною тех- нікою. Для регулярного догляду за пасовищем складають календа- рний план робіт на весь пасовищний період. У ньому зазначають дати підкошування травостою, розрівнювання екскрементів, вне- сення добрив, поливу. Цей план можна оформити у вигляді графіка
(рис. 22).
Рис. 22. Орієнтовний графік поливів, догляду за травостоєм і спасування загонів на пасовищі
На загонах для відновлення травостою передбачено скошування, збирання зеленої маси, внесення добрив, 2 – 3 поливи за вегетацію. Якщо планують додатково використовувати їх у другій половині лі- та, це слід також передбачити в календарному плані.
Підкошування травостою. Після спасування у загоні насам- перед підкошують травостій. Це дає додатковий корм і запобігає ви- сіванню бур’янів. Разом з тим не завжди доцільно підкошувати тра- востій після кожного спасування. Д.М. Бердиєв і О.Н. Котельникова (1986) показали, що підкошування слід проводити двічі за 5 циклів. Це збільшує продуктивність травостою, позитивно впливає на його ботанічний склад і зменшує трудові затрати.
Розрівнювання екскрементів. Екскременти тварин на пасо-
вищі розрівнюють боронами, після чого вносять добрива і здійсню- ють полив. М.Г. Андрєєв вважає, що на зрошуваних культурних па- совищах екскременти розмиваються поливним струменем води, то- му немає потреби розрівнювати їх. При цьому слід враховувати конкретні умови. Екскременти тварин — це додаткове й ефективне
223
Частина 2
органічне добриво, їх слід тим чи іншим способом розподілити рів- номірно по території загону. Інакше трави, які ростуть у місцях концентрації екскрементів, міститимуть багато нітратів. Тварини поїдають такі трави погано або зовсім не їдять. Якщо при поливі екскременти розмиваються недостатньо, ділянку перед поливом або принаймні після нього слід заборонувати звичайними середніми боронами.
Удобрення пасовищ. Удобрення слід здійснювати на основі об- ліку забезпеченості рослин насамперед азотом, фосфором, калієм. Для цього визначають забезпеченість ґрунту рухомими формами цих елементів. Важливо передусім забезпечити достатність у ґрунті фосфору і калію, які вносять раз за сезон — навесні відповідно до потреби і вмісту їх у ґрунті. Азот рослини одержують внаслідок під- живлення і завдяки бобовим компонентам у травостої.
Для росту злакових трав, які на пасовищі є основою травостою, велике значення мають азотні добрива, які вносять переважно у вигляді селітри, аміакатів (безводного аміаку, аміачної води), се- човини, рідких комплексних добрив (РКД). Не рекомендується одночасно вносити азот на луках у великій кількості. Норма разового внесення не повинна перевищувати 45 – 60 кг/га під скошування або спасування травостою. При завищенні норм доб- рив у рослинах будуть нагромаджуватись нітрати, вміст яких не повинен перевищувати 200 мг/кг. Коли за сезон вносять азоту 200 – 250 кг/га, це сприяє різкому підвищенню продуктивності пасовища, але в екологічному відношенні не завжди є доцільним.
На бобово-злакових травостоях норми внесення азоту мають бути нижчими. У перший-другий рік використання азотні добрива на родючих ґрунтах не вносять. Бобові компоненти нагромаджують у ґрунті значну кількість азоту. Так, за даними досліджень кафедри луківництва Естонської сільськогосподарської академії, конюшина біла у травостої культурного пасовища при кількості опадів з трав- ня по вересень менш як 250 мм замінює 89 кг азоту добрив; 251 – 350 мм — 124 кг; 351 – 450 мм — 174 кг; більш як 450 мм —
235 кг/га. При внесенні 100 кг/га азоту одержують 45,9 ц/га сухої речовини; 150 кг — 54,5, а при висіванні злаків з конюшиною білою без добрив — 57,2 ц/га. Це підтверджують і роботи німецьких уче- них К. Нерінга і Ф. Люддекке, Ф. Цюрна та ін.
Рекомендації щодо норм добрив, що наводяться в літературі, є орієнтовними. Добрива, як зазначалося вище, треба вносити залеж- но від даних аналізів ґрунту про вміст у ньому основних поживних речовин. На цій основі розраховують норми внесення азоту, фосфо- ру і калію на врожай, що планують, відповідно до загальноприйня- тих методів (табл. 44).
224
Лучне кормовиробництво
Таблиця 44. Розрахунок норм добрив для одержання
80 ц/га сухої або 400 ц/га зеленої маси злаково-бобового травостою на культурному пасовищі
(ґрунт — звичайний чорнозем)
Показник |
N |
Р2О5 |
К2О |
Винос поживних речовин на 1 ц сухої маси, кг |
3 |
0,65 |
2,5 |
Буде винесено поживних речовин із запланованим |
2400 |
52 |
200 |
урожаєм, кг/га |
|||
Вміст поживних речовин, мг/100 г ґрунту |
10,8 |
11 |
14 |
Те саме в гумусовому горизонті, кг/га |
324 |
33, 0 |
420 |
Коефіцієнт використання поживних речовин із ґру- |
35 |
12 |
25 |
нту, % |
|||
Буде використано поживних речовин з ґрунту, кг/га |
113 |
40 |
105 |
Потрібно внести поживних речовин з добривами, |
127 |
12 |
95 |
кг/га |
|||
Коефіцієнт використання поживних речовин з доб- |
70 |
20 |
80 |
рив, % |
|||
Потрібно внести з мінеральними добривами з ура- |
181 |
60 |
118 |
хуванням коефіцієнта використання, кг/га |
|||
Вміст поживних речовин у добривах, % |
34 |
20 |
40 |
Потрібно внести добрив, ц/га |
5,3 |
3,0 |
3,0 |
Зрошення. Культурне пасовище — це переважно зрошуване угіддя. Із трьох основних способів поливу пасовищ — дощування, поверхневе зрошення, підґрунтове зрошення — на пасовищах Укра- їни найчастіше застосовують перше. Дощування зволожує повітря, очищає від екскрементів травостій. Вода під час дощування збага- чується на кисень, вуглекислий газ, газоподібні сполуки азоту. По- ліпшується дихання клітин і фотосинтез рослин, що сприяє підви- щенню врожайності травостою. У ґрунті посилюються мікробіологі- чні процеси, діяльність мікроорганізмів, особливо азотфіксуючих і нітрифікуючих бактерій і на цій основі — живлення рослин. Зале- жно від площі пасовища і конфігурації загонів використовують різні дощувальні машини — ДДН-70, ДДН-100, КИ-50 «Радуга», ДКШ-64, ДДА-100 М, «Фрегат» тощо.
При прямокутній конфігурації загонів добрі результати дає по- лив дощувальною машиною ДКШ-64 «Волжанка». Вона працює від гідрантів і наземних трубопроводів. Для роботи секції ДКШ-64 пе- регородки між загонами роблять знімними або використовують тільки електроогорожу. На невеликих пасовищах застосовують лег- кі поливні установки типу КИ-50. Машини ДДН-70 або ДДН-100 та їх аналоги краще застосовувати на міцній дернині. На поганій дер-
225
Частина 2
нині, особливо на схилах, полив за допомогою цих установок може спричинювати ерозію ґрунту.
Лучні рослини, на відміну від польових погано витримують на- віть тимчасову нестачу вологи, оскільки основна коренева система їх знаходиться в орному шарі. Поливні норми визначають залежно від заданої глибини промочування, вологості ґрунту, відмінності ґрунтів, кількості опадів. Для промочування ґрунту на ту саму гли- бину на важких ґрунтах потрібно приблизно в 1,5 – 1,7 раза більше води, ніж на легких (табл. 45).
Таблиця 45. Розрахункові поливні норми, м3/га
Глибина промочу- |
|
|
Ґрунт за механічним складом |
|
||
вання шару |
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
ґрунту, м |
|
легкий |
|
середній |
|
важкий |
|
|
Для початку поливу при 80 % НВ |
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
0,2 |
|
80 |
|
100 |
|
125 |
0,3 |
|
100 |
|
150 |
|
200 |
0,5 |
|
200 |
|
250 |
|
300 |
|
Для закінчення поливу при 60 % НВ |
|
||||
0,2 |
|
150 |
|
200 |
|
250 |
0,3 |
|
225 |
|
350 |
|
400 |
0,5 |
|
400 |
|
600 |
|
660 |
У разі використання для зрошення пасовища стічних вод, рідких стоків ферм, рідкого гною треба залишати санітарні захисні смуги між зрошуваною площею і об’єктами — забудовами, автомобільними дорогами і залізницею (виняток — звичайні дороги третьої катего- рії).
При плануванні поливів ураховують загальну кількість опадів за пасовищний період і розподіл їх по циклах випасання, гідротерміч- ний коефіцієнт зволоження (ГТК) для району, механічний склад ґрунту.
5.1.9.Складання технологічної схеми створення і використання культурного пасовища
Після докорінного поліпшення природного угіддя розпочинають роботи із створення культурного пасовища. Намічають виконання робіт, які дають змогу експлуатувати пасовище як високопродук- тивне кормове угіддя. Орієнтовну технологічну схему створення культурного зрошуваного пасовища наведено в табл. 46.
226
Лучне кормовиробництво
Таблиця 46. Орієнтовна технологічна схема створення культурних зрошуваних пасовищ для молочного стада (включаючи роботи з первинного окультурення і передпосівного обробітку ґрунту в системі докорінного поліпшення)
Технологічні операції |
|
Агротехнічні вимоги і строк проведення робіт |
||
|
Сівба травосумішей |
|
||
|
|
|
|
|
Сівба (СЗТ-3,6, СЗШТ-3,6) |
|
|
|
|
для одержання: |
|
Навесні під покрив ячменю на новостворюва- |
||
ранньої травосуміші |
|
|||
|
|
них пасовищах. На 20 – 30 % площі: насіння |
||
|
|
грястиці збірної 100%-ї придатності (8) + кост- |
||
середньозрілої бобово- |
|
риця лучна (6) + стоколос безостий (12) |
||
|
На 50 – 60 % площі: люцерна (10 – 12) + стоко- |
|||
злакової травосуміші |
|
лос безостий (12) + костриця лучна (12) + ко- |
||
|
|
нюшина лучна (6) або використати старі тра- |
||
|
|
восуміші після зменшення у складі їх вмісту |
||
пізньої бобово-злакової |
|
бобових компонентів до 30 – 40 % |
||
|
На 20 – 30 % площі: люцерна (10 – 12) + стоко- |
|||
травосуміші |
|
лос безостий (12) + костриця лучна (6 – 8) + |
||
Коткування після сівби |
|
тимофіївка лучна (5 – 6) |
|
|
|
Відразу після сівби трав для відновлення ка- |
|||
(ЗКВГ-1,4) |
|
пілярної мережі у ґрунті і прискорення форму- |
||
|
|
вання сходів |
|
|
Розміщення пасовищ і огородження території |
||||
|
|
|
||
Влаштування огорожі |
|
Створити культурні пасовища поблизу молоч- |
||
(ЭИС-1-30, ЗИП-1-5, |
|
них ферм. По периметру і прогонах установи- |
||
П3-200) |
|
ти капітальну або постійну огорожу, виділити |
||
|
|
загони (з розрахунку запасу кормів для стада |
||
|
|
на 3 – 5 днів і порції на 7 – 8 год насіння) за |
||
|
|
допомогою переносної електроогорожі |
||
Копання ям і встановлення |
|
Установити стовпи для капітальної огорожі |
||
стовпів (КЯУ-100, |
|
через 6 – 8, для |
постійної |
електроогорожі — |
КПЯШ-60) |
|
через 10 – 15 м |
огорожі |
використати 4 – 5- |
Натягування і закріплення |
|
Для капітальної |
||
дроту (МТЗ-80 та ін.) |
|
міліметровий дріт з антикорозійним покрит- |
||
|
|
тям у три ряди для корів і телиць старшого |
||
|
|
віку і в 4 – 5 рядів — для телят; для електро- |
||
|
|
огорожі — міліметровий дріт в один ряд на |
||
|
|
ізоляторах |
|
|
|
Догляд за пасовищем |
|
||
|
|
|
|
|
Внесення добрив |
|
|
|
|
(1-РМГ-4А, КСА-3, РУМ-8, |
|
|
|
|
РУМ-5, СТТ-10): |
|
|
|
|
азотних |
|
На ранніх травостоях N90–120, за сезон на бобо- |
||
фосфорних |
|
во-злакових травостоях N60–90 |
||
|
Р60 на середньо забезпечених ґрунтах і Р90 на |
|||
калійних |
|
бідних — раз за сезон восени |
||
|
Восени К60–90, якщо вміст К20 не менш як |
|||
|
|
15 мг на 100 г ґрунту. Якщо строки внесення |
||
|
|
азотних, фосфорних і калійних добрив збіга- |
||
|
|
ються, їх вносять одночасно |
|
227