Семіотика уражень підшкірної основи

Надмірний розвиток підшкірної клітковини відбувається при ожирінні.

Ступені ожиріння :

І ступінь – надлишок маси тіла становить 10-29 %;

ІІ ступінь – 30-49 %;

ІІІ ступінь – 50-99 %;

ІV ступінь – 100 % і більше.

У дітей першого року життя зменшення товщини підшкірної основи (гіпотрофія) спостерігається при кількісному і якісному недоїданні, тяжких інфекційних захворюваннях при вроджених вадах розвитку.

Ступені гіпотрофії:

І ступінь – дефіцит маси тіла становить від 11 до 20 % (підшкірна основа зникає на животі і потоншується на тулубі);

ІІ ступінь – дефіцит маси становить від 21 до 30 % (підшкірна основа зникає на тулубі та кінцівках і залишається тільки на обличчі);

ІІІ ступінь – дефіцит маси становить понад 30% (підшкірна основа у немовлят повністю зникає; шкіра дрябла позбавлена еластичності, звисає дряблими складками особливо на стегнах; обличчя дитини має вигляд старечого).

Семіотика уражень підшкірної клітковини передбачає знання понять склереми і склередеми.

Склеремавиникає частіше у новонароджених на першому тижні життя, особливо у недоношених. Ознаки склереми : на сідницях і стегнах з’являється місцеве або дифузне ущільнення підшкірної клітковини, шкіра не збирається в складку, бліда, холодна, при натискуванні пальцем не залишається заглибини. Виникнення склереми пов’язане з переохолодженням тіла, зневодненням, особливостями обміну речовин.

Склередема– захворювання близьке по етіології до склереми. Ознаки склередеми: жирові відкладення в ділянці гомілок ущільнюються, при натискуванні пальцем залишається заглибина. В подальшому шкіра стає щільною, холодною на дотик. Майже не збирається в складку. На відміну від склереми склередема у важких випадках уражає шкіру підошв і долонь.

Схема протоколу обстеження шкіри і підшкірно-жирової клітковини дитини

1. Скарги

2. Анамнез захворювання

3. Анамнез життя

4. Об’єктивне обстеження:

А. Шкіра:

• Огляд: колір, висипання

• Пальпація: вологість, температура, еластичність

В. Придатки шкіри:

• Нігті – форма, колір, зміни

• Волосся на голові – вигляд, зміни

• Брови, вії - вигляд, зміни

С. Слизові оболонки (губи, ясна, кон’юнктиви):

• Колір, висипання

• Вологість

D. Підшкірно-жирова клітковина:

• Ступінь, симетричність розвитку

• Товщина складки

Е. Визначення периферичних набряків

F. Визначення тургору м’яких тканин

5. Інтерпретація результатів додаткових методів дослідження

6. Висновок: обгрунтування синдромів ураження

Тема 5. Анатомо – фізіологічні особливості, методика обстеження, семіотика ураження кістково - м'язевої системи

Анатомо-фізіологічні особливості кісткової системи.

Кісткова система закладається на 2-му місяці внутрішньоутробного розвитку. До народження дитини діафізи трубчастих кісток вже представлені кістковою тканиною, а більшість епіфізів, всі губчасті кістки кисті і частина губчастих кісток стопи складаються з хрящової тканини.

• Перші точки окостеніння з’являються у ембріона на 5-7 тижні. Процес окостеніння, тобто заміна сполучної та хрящової тканин кістковою, починається ще у внутрішньоутробному періоді і продовжується до настання статевої зрілості. Знання терміну окостеніння різних кісток зап’ястка, п’ястка та кісток пальців кисті дозволяє визначити точний кістковий вік дитини.

• Кісткова тканина у дітей містить більше хрящової тканини, води і значно менше мінеральних речовин, тому кістки у дітей раннього віку м’які, еластичні і менш ламкі.

• Окістя удітей раннього віку товсте, функціонально активне, тому переломи частіше бувають без розриву окістя, тобто за типом «зеленої гілки».

• Кістки черепа у новонароджених балотують, оскільки відкриті стрілкуватий, вінцевий і ламбдовидний шви.

• Переднє тім’ячко у новонароджених завжди відкрите і закривається до 1-1,5 року; заднє тім’ячко буває відкритим у 25% новонароджених і закривається не пізніше 2 - го місяця життя; бічні тім’ячка бувають відкритими лише у глибоко недоношених новонароджених.

• Зуби у дітей прорізуються з 6-ти місячного віку, коли з’являються два нижні різці, у 8 міс. - два верхні різці; у10 міс. – два верхні латеральні різці і на 12-му місяці прорізуються два нижні латеральні різці; протягом другого року з’являються ще 12 молочних зубів. Загальна кількість молочних зубів – 20. Кількість молочних зубів у дитини віком 6 – 24 міс. обчислюють за формулою n – 4, де n – вік дитини у місяцях. Формула молочних зубів:

2 1 2 Р ^_____ І ^_____М ^_____ 2 1 2

Р – різці І – ікла М – моляри

Заміна молочних зубів постійними починається з 6-ти річного віку і відбувається в такому ж порядку, що й прорізування, закінчується у віці 12 років. Загальна кількість постійних зубів – 32. Кількість постійних зубів у дитини віком 6 – 12 років обчислюють за формулою 4n - 20, де n – вік дитини у роках. Формула постійних зубів:

2 1 2 3 Р ^_____ І ^_____ Пм ^_____ М ^_____ 2 1 2 3

Р – різці, І – ікла Пм – премоляри, М – моляри

• Грудна клітка у дітей перших місяців життя має форму усіченого конуса, ребра прикріплені під прямим кутом, екскурсія обмежена, це зумовлює поверхневий характер дихання у дітей раннього віку.

• Хребет новонародженого не має фізіологічних вигинів; у 2 - 3 міс. формується шийний лордоз, у 6-7 міс. – грудний кіфоз; поперековий лордоз стає помітним після 9 - 12 міс. і остаточно формується в шкільні роки.

• Кістки тазу у дітей раннього віку відносно малі; форма тазу нагадує лійку; інтенсивно ріст кісток тазу відбувається до 6 - ти років. а потім з 12 років найбільш інтенсивно у дівчаток.

Анатомо - фізіологічні особливості м’язової системи.

Маса м’язів по відношенню до маси тіла у дітей значно менша, ніж у дорослих; у новонароджених вона складає 23,3% від маси тіла, у дитини 8 років -27,7%, в 15 років -32,6%, а у дорослого – 44,2%.

М’язові волокна у новонароджених у 5 разів тонші, ніж у дорослих; вони короткі, мають слабко виражену посмугованість.

У новонароджених, на відміну від дорослих, навіть у сні м’язи не розслабляються; постійна активність скелетних м’язів визначається їх участю у реакціях скорочувального термогенезу (теплопродукції).

Розвиток м’язів іде нерівномірно. В першу чергу розвиваються м’язи плеча, передпліччя, пізніше – м’язи кисті рук.

У м’язах дітей міститься мало неорганічних речовин і міоглобіну, але багато води.

Для новонароджених і дітей перших місяців життя характерний гіпертонус м’язів згиначів, це зумовлено переважанням функціональної активності палідарної системи над стріарною. Гіпертонус м’язів згиначів на верхніх кінцівках утримується до 2-3 міс., на нижніх –до 3-4 міс. У дітей віком 4-5 міс. з’являється нормотонія, яка характеризується рівновагою м’язів антагоністів.