Деякі порушення провідності.

І. Блокада правої ніжки пучка Гісса (БПНПГ) є найбільш поширеним порушенням внутрішлуночкової провідності в дітей (рис. 15).

1. Відхилення електричної осі серця вправо.

2. Тривалість QRS є довша, ніж верхня межа норми для відповідного віку.

3. R′ в аVR і в правих грудних відведеннях (V1 і V2) на зразок rsR′.

4. Широкий S в І, V5 і V6.

У дітей нормою можна вважати неповну БПНПГ, яка характеризується нормальною тривалістюQRS і нормальним вольтажем R чиR′.

БПНПГ в педіатрії може бути спричинена ДМПП і виникати внаслідок відкритої вентрикулотомії правого шлуночка при операціях на серці. Рідше БПНПГ спостерігається при аномалії Ебштейна, КоА в немовлят молодших за 6 міс., АВК, при частковому аномальному дренажі легеневих вен в праве передсердя і рідко в здорових дітей.

Рис. 15. Блокада правої ніжки пучка Гісса

ІІ. Внутрішлуночкова блокада.

При внутрішлуночковому блоці спостерігається подовження комплексу QRS. Виникає при метаболічних порушеннях (гіперкаліємія), ішемії міокарда (під час чи після серцево-легеневої реанімації), вживанні деяких ліків (прокаїнамід, трициклічні антидепресанти) і при дифузних захворюваннях міокарду (системні захворювання з залученням міокарду).

ІІІ. WРW.

При синдромі WРW початкова частина комплексу QRS є розпливчата з ∆ хвилею. WРW синдром виникає внаслідок аномального провідного шляху (пучок Кента) між передсердям і шлуночком, минаючи затримку провідності в атріовентрикулярному вузлі. Для пацієнтів з синдромом WРW характерні приступи пароксизмальної надшлуночкової тахікардії (рис. 16).

Критерії WРW синдрому

1. Вкорочення РR. Нижня межа норми РR:

< 3 р. 0,08 сек

3 – 16 р. 0,1 сек

> 16 р. 0,12 сек.

2. ∆ хвиля на висхідному плечі R.

3. Поширення QRS.

Рис. 16. Синдром Вольфа-Паркінсона-Уайта

Зміни на екг при перікардитах і міокардитах.

І. Перикардіальний випіт може знижувати вольтаж QRS менше, ніж 5 мм в кожному з відведень від кінцівок.

ІІ. Субперікардіальні міокардіальні пошкодження (періміокардит або ураження серця при захворюваннях сполучної тканини) характеризуються змінами сегменту ST і хвилі Т, які залежать від часу захворювання:

1. Елевація сегменту ST в відведеннях, які характеризують лівий шлуночок.

Зміни сегменту ST повертаються до норми в межах двох чи трьох днів.

2. Інверсія зубця Т (з сегментом ST на ізоелектричній лінії) утримується 2 – 4 тижні після початку перікардиту.

ІІІ. Міокардити. ЕКГ ознаки ревматичного чи вірусного міокардиту є неспецифічні: АВБ І чи ІІ ступеня, низький QRS вольтаж (5 мм або менше у всіх 6 відведеннях від кінцівок), зниження амплітуди зубця Т, подовження QT і різноманітні аритмії.

Електролітні порушення.

І. Гіпокальціємія продукує подовження сегменту ST і, в результаті, подовження інтервалу QTс (рис.17).

Гіперкальціємія вкорочує сегмент ST без впливу на зубець Т і, в результаті, вкорочення QTс (рис. 17).

Гіперкальціємія Норма Гіпокальціемія

Рис. 17. ЕКГ ознаки зміни рівня кальцію в сироватці крові.

ІІ. Гіпокаліємія продукує щонайменше одну з специфічних ЕКГ змін. Коли рівень калію в сироватці крові знижується до 2,5 мЕкв/л, ЕКГ зміни заключаються у випуклому зубці U з подовженням інтервалу QTс, плоским або двофазним Т і депресією сегмента ST. З подальшим зниженням калію в сироватці крові, інтервал РR стає довшим і може виникати синоатріальна блокада.

ФКГ

Фонокардіографія – метод об’єктивної реєстрації звукових феноменів серця (тонів і шумів). Результат отримують за допомогою візуальної оцінки фонокардіограми – стрічки паперу, на якому зафіксована мелодія серця. На ФКГ можна зареєструвати звуки, які не сприймаються вухом, встановити часові співвідношення і тривалість звукових явищ.