Диспептичний синдром

Розрізняють шлункову та кишкову форми диспепсії.

До шлункової форми відносять: нудоту, блювоту, відрижку (кислим, тухлим, повітрям – “порожню”, гірким), печію, спрагу, слинотечу.

До кишкової форми належать проноси, закрепи, метеоризм, бурчання у животі.

Синдром дисфагії або порушеного ковтання

У дітей раннього віку дисфагія проявляється зригуванням, витіканням їжі при годуванні через ніс, аспірацією їжі при ковтанні. Причини

• дисфагія від народження  найчастіше вади розвитку (атрезія стравоходу  порушене ковтання при цій патології приведе до потрапляння молока чи суміші у дихальні шляхи дитини і швидкого наростання ознак ураження органів дихання  ціанозу, задишки)

• вроджений стеноз стравоходу  поява дисфагії при вживанні більш щільної їжі  наприклад, введення прикорму

• у старших дітей  дисфагія внаслідок запалення слизової оболонки стравоходу (гастроезофагальний рефлюкс, отруєння кислотами, лугами, сторонні тіла стравоходу)

• ахалазія стравоходу  звуження дистального відділу стравоходу з розширенням проксимального, у зв’язку з чим їжа застоюється у стравоході. Частіше зустрічається як вроджена патологія. Клінічно: дисфагія, аспірація, відставання у фізичному розвитку

• у будь-якому віці  бульбарні розлади

Діагностика. При дисфагії призначають обстеження: езофагоскопію, рентгенологічне обстеження з застосуванням контрастних речовин (за винятком вродженої атрезії стравоходу і трахеостравохідної нориці!).

У старших дітейдисфагія протікає з болями, неприємними відчуттями при ковтанні, боязню проковтнути їжу. Найчастіші причинизміни слизової стравоходу (запалення, виразки, ерозії, спайки), здавлення стравоходу пухлиною (рідко), збільшеними внутрішньогрудними лімфовузлами, захворювання порожнини рота, рото- і носоглотки (ангіна, стоматит).

1. Синдром блювоти у дітей раннього віку

Основні причини блювоти у новонароджених і дітей раннього віку:

• аліментарні  при годуванні невідповідною до віку або неякісною їжею, перегодовуванні  як захисний механізм.

• анатомічні  вроджені аномалії розвитку  атрезії, стенози, мембрани

• інфекційні  сепсис, менінгіт, ентероколіт

• метаболічні  хвороби обміну  галактоземія, фруктоземія, фенілкетонурія

• неврологічні  пологова травма, гіпоксія, набряк мозку, пухлини

• ендокринні  адреногенітальний синдром

• медикаментозні засоби можуть викликати блювоту у зв’язку з подразненням слизової шлунка

• функціональна блювота  у надмірно збудливих дітей (може передаватись тривожний стан матері), при спазмі пілоруса (пілороспазм)

Ураження шлунку і 12-палої у дітей старшого віку – виразкова хвороба, гастродуоденіт, невиразкова (функціональна) диспепсія – проявляється трьома основними синдромами  больовим, диспептичним та астено-вегетативним або астено-невротичним.

Больовий синдром виступає на перший план при підвищеній кислотоутворюючій функції, болі локалізуються переважно в епігастрії. Характерні “голодні”, нічні болі, сезонні загострення. Серед диспептичних розладів характерні печія, відрижка кислим, схильність до закрепів. Знижена кислотність зустрічається у дітей набагато рідше, диспептичний синдром у цих випадках превалює і проявляється нудотою, блювотою, відрижкою тухлим, зниженням апетиту, метеоризмом, схильністю до проносів. Для зниженої кислотоутворюючої функції характерні зміни з боку стільця  наявність неперетравлених м’язових волокон, які у кишківнику частково переробляються гнилісною флорою з утворенням сірководню, що дає характерний гнилісний запах. Перетравлювання і всмоктування жирів і вуглеводів порушується мало. Астено-вегетативний синдром, крім астенії, проявляється вегетативними порушеннями у вигляді підвищеної пітливості, тенденції до тахі- або брадикардії, підвищення або зниження артеріального тиску. Астено-невротичний синдром, крім ознак астенії, проявляється порушенням сну (безсоння), відчуттями немотивованої тривоги, страху, емоційною лабільністю.

Обстеження дитини при клінічних ознаках ураження шлунка і дванадцятипалої повинно включати: фіброезофагогастродуоденоскопію, фракційне дослідження шлункового соку або рН-метрію (остання більш інформативна і легше переноситься дітьми), ультразвукове обстеження внутрішніх органів.