В. Артеріальна гіпотензія

Спостерігається у дітей з тубулопатіями, обструктивними уропатіями. Гіпотензія змінюється на гіпертензію при багатьох вроджених і спадкових нефропатії на етапах формування хронічної ниркової недостатності.

Синдром дизуричних розладів

Дизуричні розлади— порушенння акту сечовипускання.

1. Нетримання сечі—мимовільне виділення сечічерезсечовипускнийканалабочерезнорицю(фістулу),яка з’єднуєсечовийтрактзповерхнеютіла

• порушення функції детрузора, внутрішнього та зовнішнього сфінктерів: інфекції і аномалії розвитку нижніх с/в шляхів — екстрофія, дивертикули

• порушення функціонування спінальних центрів регуляції сечовиділення і периферичної інервації сечового міхура: гіперрефлекторний і гіпорефлекторний сечовий міхур

• ураження церебральних центрів в довгастому мозку, гіпоталамусі: психогенні захворювання (патохарактерологічне і невротичне нетримання сечі), психічні захворювання (шизофренія, порушення інтелекту, паралізовані хворі)

Енурез– мимовільне сечовипускання увісні (вдень або вночі)

• первинний: не вироблений умовний рефлекс через неправильне виховання дитини

• вторинний: у дітей 4 – 10 р. з синдромом рухової розгальмованості. Діти емоційно лабільні, з порушенням моторики, сну (сноходження, нічні страхи, розмови увісні)

! Нічне нетримання сечі може бути еквівалентом нічного епілептичного нападу !

2. Невтримання сечі– нездатність втримати сечу при позиві сечовипускання:

• захворювання спинного мозку

• інфекції с/в шляхів

• вади розвитку сечових шляхів

3. Поллакіурія—часте сечовипускання малими порціями:

• цистит

• нейрогенний сечовий міхур

• зовнішній тиск на сечовий міхур

4. Зменшення частоти сечовипусканьпротягом добинижченижньої границі норми – нейрогенний сечовий міхур

5. Затримка сечовипускань (ішурія):

• часткова – неповне спорожнення сечового міхура – при перешкоді на рівні шийки сечового міхура і уретри

• повна (гостра) затримка – камені, травма (розрив) уретри

• повна (хронічна) – травма, захворювання спинного мозку

6. Ніктурія – НД>ДД або НД=ДД:

• пієлонефрит

• тубулопатії

7. Олігурія—зменшення добового діурезу: < 300 мл/м²/добу, або

< 0,4-0,6 мл/кг/год (діти < 30 кг < 10 р.),

< 10-15 мл/год (діти > 30 кг > 10 р.);

• Преренальна

• недостатня перфузія нирок: ↓об’єму позаклітинної рідини внаслідок втрати натрію (блювота, пронос, опіки, шокова нирка)

• ↓ об’єму циркулюючої крові (кровотеча, гіпоальбумінемія, сепсис)

• ↓серцевого викиду (захворювання міокарду, вади серця, перикардит)

• ураження судин нирок (патологія ниркових артерій, нефросклероз, васкуліт)

• Ренальная – при захворюванні нирок:

• гломерулонефрит

• гострий інтерстиційний нефрит

• гострий некроз канальців

• отруєння нефротоксичними речовинами

• судинна патологія (емболія, системні васкуліти, ГУС)

• Постренальна:

• обструкція с/в шляхів каменем, кров’яним згустком, пухлиною

• стриктура сечівника

• стеноз отвору с/в каналу

8. Анурія (завжди ознака ниркової недостатності (НН)): діурез < 100 мл/1,73 м²/добу, або

< 60 мл/м²/добу, або

повна відсутність сечі

9. Поліурія– збільшення діурезу вдвічі порівняно з нормою або > 2,1 л/1,73 м²/добу:

• цукровий і нецукровий діабет

• синдром де Тоні-Дебре-Фанконі (глюкозофосфатаміновий діабет, нанізм з вітамін D-резистентним рахітом

• дистальний канальцевий ацидоз

• нирковий солевий діабет (псевдогіпоальдостеронізм)

• період сходження набряків при захворюваннях серця і нирок