2. Зміст віровчення і основні принципи ісламу

Священним писанням мусульман є Коран (араб. "ал-куран" – "читання вголос", "назидання"). У ісламі вважається, що оригінал Корану вічно існує на небесах. Його зміст передано Мухаммеду через архангела Джебраїла священною арабською мовою. Перекладати цю книгу на інші мови не рекомендується, бо від цього Коран втрачає свою священну силу. Коран складається з 114 глав, які називаються сурами (букв. "цегляний ряд", "кладка").

Іслам має просту догматику (іман), але досить складну культову практику (дин).

Догматика базується на 7 принципах:

1. Віра в єдиного бога Аллаха.

2. Віра в ангелів.

3. Віра в усі книги божі.

4. Віра в усіх посланців бога.

5. Віра в кінець світу й страшний суд.

6. Віра в приречення. Для ісламу характерний крайній фаталізм. Вважається, що у світі не існує нічого, що не залежить від волі Аллаха; кожній людині визначена своя доля, яку не можна змінити.

7. Віра в воскресіння мертвих у день страшного суду й відплату кожному в загробному житті.

Стисло догматичну сутність ісламу можна виразити таким чином: абсолютне єдинобожжя, іслам найбільш монотеїстична зі світових релігій. Мотив абсолютної одиничності, унікальності та незрівнянності Аллаха наполегливо повторюється у Корані.

Дин – культова практика й сукупність релігійних обов’язків мусульманина. Він включає п’ять основних обов’язкових положень – "стовпів" релігії.

1. Сповідання – вимовляння та визнання істинності шахади, тобто формули: "Немає бога, крім Аллаха, а Мухаммед – пророк Аллаха".

2. Щоденна п’ятиразова молитва ("салат", "намаз"). Той, хто молиться, повинен здійснити обмивання та звернутися в бік Мекки. Молитва складається з славослов’я на честь Аллаха. Під час молитви Аллаха ні про що не просять.

3. Дотримання поста (у місяці рамадан). Протягом цього місяця від світанку до заходу сонця не можна їсти, пити, розважатись. Від поста звільняються мандрівники, воїни під час битв і походів, вагітні жінки, жінки, які годують немовлят, а також хворі.

4. Обов’язковий податок на користь бідних (зак’ят). Він становить 2,5 % прибутку від торгівлі й ремесла і 10 % прибутку від землеробства. Від зак’ята відрізняється добровільна милостиня – "садака".

5. Паломництво до Мекки – "хадж" з принесенням жертви. Хадж вважається справою честі кожного мусульманина. При неможливості здійснити паломництво в Мекку правовірний може послати замість себе "замісника" або відвідати інші мусульманські святині.

Дещо осібно серед принципів ісламу стоїть "священна війна" ("джихад" – букв. "зусилля"). Це багатозначне поняття, яке вміщує в себе як збройну боротьбу з невірними, так і війну віруючого з власною недосконалістю (так званий "джихад серця"). За легендою Пророк говорив: "Ми повернулись з малого джихаду, щоб приступити до джихаду великого". Тут під "малим" джихадом мається на увазі війна з невірними, під "великим" – духовне вдосконалення.

Висновки: іслам має просту догматику (іман), але досить складну культову практику (дін).

3.Джерела мусульманського права

Мабуть, ніде крім країн ісламського світу немає такого тісного зв’язку релігії та повсякденного життя. Мусульманський спосіб життя визначається шаріатом (букв. "глибоке знання"). Шаріат - це сукупність закріплених Кораном і Сунною (див. нижче) приписів, якими віруючі повинні керуватися в усіх життєвих ситуаціях, щоб досягти моральної досконалості, мирського благополуччя та потрапити до раю. Мова йдеться не тільки про дотримання обрядів, але й про багато якостей, переконань, правила поведінки кожного мусульманина. Шаріат є релігійно-етичною основою мусульманського права – фікха. Шаріат включає в себе норми, які регулюють порядок виконання релігійних обов’язків (ібадат), і норми, які регулюють характер взаємин мусульман (муамалат).

Висновки: на відміну від всіх інших релігій, в ісламі основні вимоги релігійного культу були включені в систему шаріату, Відтак культ був піднесений до рангу закону, невиконання якого розглядалося не тільки як морально-релігійне порушення (гріх), а й як правове порушення (злочин).

Будь-які спроби реформ, навіть часткові, неминуче визнавалися такими, що суперечать ісламу,і рішуче заперечувались.