2. Організація управління православною і католицькою церквами.

Церковна ієрархія у православ’ї складається з трьох ступенів: дияконства, пресвітерства та єпископства (див. табл.). Окрім того, духовенство поділяться на біле (жонате) і чорне (чернече).

Табл. Церковна ієрархія в православній церкві

Біле духовенство	Чорне духовенство
вищий ступень – єпископство
	патріарх
	митрополит
	архієпископ
	єпископ
середній ступень – пресвітерство
протопресвітер	архімандрит
протоієрей	ігумен
ієрей	ієромонах
нижній ступень – дияконство
протодиякон	архідиякон
диякон	ієродиякон

Церковна ієрархія в католицизмі дуже складна. У дещо спрощеному вигляді її можна зобразити за допомогою наступної схеми.

папа римський
церковна ієрархія	ранги церковних посад		чернецтво
єпископи	вищий ранг (отриманий від папи)	нижній ранг (отриманий від єпископа)	абати
пресвітери
диякони			монахи

Дуже важливим у католицизмі є ранг кардиналів. Це священнослужителі, які мають право засідати у конклаві.

Висновки: на відміну від католицизму православ’я не має свого єдиного світового центру і представлене понад двадцяттю автокефальними і автономними православними церквами.

3. Роль православної і католицької церков у сучасному світі

Слід зупинитися на ставленні Церкви до деяких проблем біоетики, пов’язаних із застосуванням біомедичних технологій. На думку богословів, досягнення у цій сфері може призвести до непередбачених наслідків. У питанні про контроль над дітонародженням Церква виходить з уявлення про життя як божий дар. Тому штучне переривання вагітності будь-якого терміну без вагомих медичних підстав нею розглядається як тяжкий гріх. Згідно з канонічним правом аборт прирівнюється до вбивства. Відповідальними за цей гріх вважаються не тільки мати, але й батько, якщо він погодився на проведення аборту, а також лікар, який здійснив переривання вагітності. Щодо контрацепції, то Церква забороняє застосування протизаплідних абортивних засобів, що знищують зародок на ранніх стадіях. Морально недопустимим з православної точки зору вважається штучне запліднення донорськими статевими клітинами, клонування людини, фетальна терапія (використання тканини і органів абортованих ембріонів), евтаназія (умисне умертвіння невиліковно хворих), а також зміна статі (транссексуалізм).

Велике значення для долі сучасного католицизму мав II Ватиканський собор (1962-1965 рр.), який скликав папа Іван XXIII (Анжело Ронкаллі). Реформи, які провів собор, зробили католицизм більш привабливим для сучасної людини, пристосували цю конфесію до реалій сьогодення. Поряд з Іваном XXIII, видатним релігійним діячем був папа Іван Павло II (Кароль Войтила), обраний у 1978 р. Він активно продовжував політику оновлення католицизму, започатковану II Ватиканським собором.

Висновки: на сьогодні католицька церква є значним політичним фактором впливу на міжнародну політику, вона має вплив не тільки на громадські організації, а й на уряди найбільших країн.