Kurs_lekcij_finish06

5.1. Синдром втрати. Стадії і завдання горя 161

прості пояснення психології горя можуть допомогти

зменшити страх і напруга. Людина може заперечувати переживання горя, оскільки вважає, що це показує його слабість. Клієнти, що звернулися за допомогою в період гострої стадії, жадають від психолога порятунку, що може стати свого роду пасток для професіонала, що у такій ситуації просто приречений випробовувати почуття провини. Звичайно на гострій стадії горя людина жадає, насамперед, полегшення страждань, тому що біль втрати й інших переживань можуть бути нестерпними. Парадокс полягає в тому, що в цей період психолог повинен допомагати в переживанні болю, необхідному для загоєння травми, а не уникати й не заперечувати неї, що целает кризову допомогу дуже складною проблемою, у тому числі й для консультанта, оскільки він може виявитися мішенню для вираження агресії з боку клієнта.

Кількість сесій можна заздалегідь установити тільки тоді, коли мова йде про рішення конкретної проблеми (наприклад, знову вийти на роботу або почати навішати могилу померлі), а в більшості випадків консультування триває доти, поки клієнт має потребу в такому «супроводі». За різним даними, більшість клієнтів, що консультуються у зв'язку із втратою, проходять від чотирьох до десяти сесій протягом одного або двох років після події. Досить поширені й однократні обіги, в основному за роз'ясненнями й ін-

формацією.

Характер і темп консультування залежить від безлічі індивідуальних факторів, наприклад, особливостей особистості клієнта, обставин втрати й т.д. Ранні сесії

звичайно фокусируются на переживаннях гострого

162 Тема 5. Технології психол. супроводу...

болю від втрати, втрати контролю над своїм життям,

відсутності змісту. Консультант забезпечує необхідну емоційну підтримку, допомагає виражати почуття, насамперед - біль. Як основний метод використовується безоцінне слухання. Підтримується прагнення раз, що горює кожний, знову говорити про свою втрату, що оточує рекомендується дотримуватися подібної уста-

новки. Консультант може давати й ради про режим сну, харчування й інших деталей життя, направити до лікаря для медичного обстеження й лікування.

Десь у середині шляху консультант зіштовхується з феноменом «спливання» у клієнта інтенсивних переживань, повернення гострого болю й інших важких почуттів. Однак теми консультування змінюються. Ключовими стають проблеми ідентичності, зміни ролей, необхідність відтворення після втрати свого Я. Клієнт може приєднатися до підтримуючої групи, де зустріне таких же людей, що втратили близької людини. Для переживающего горі в цей період важлива й фізична активність.

Завданням завершальних сесій є допомога в поверненні до звичайного життя й у відтворенні життєвих змістів. Пережите інтегрується й перетворює в мотивацію й енергію для життєвих рішень. Консультант допомагає намічати мети, будувати нові плани; він із клієнтом обговорює досягнуте в спільній роботі.

Можливо, клієнтові необхідно допомогти освоїти нові поведінкові навички або відновити старі, наприклад, знайомитися й підтримувати знайомства, змінити спосіб життя. Важливо осмислити, що все це робиться не для того, щоб «замінити» втрачене: відновлення не означає забуття. Насправді, «робота' горя» навряд чи

5.1. Синдром втрати. Стадії і завдання горя 163

може бути коли-небудь повністю завершена.

При роботі з гострою реакцією втрати пропонується також триступінчаста модель допомоги (Вайтхед, 2002).

Оскільки процес «роботи горя» містить у собі елементи дезорганізації, то консультант, помічник повинен створити надійну, спокійну атмосферу для

клієнта. Необхідно усвідомити, що клієнт може передати консультантові свої почуття дезорієнтації й дезінтеграції. Тому при роботі із клієнтами дуже корисно дотримуватися систематичної структури.

Варто пам'ятати, що, як і в процесі горя, хід у цій моделі необов'язково цикличен: початковий і кінцевий пункти будуть залежати від клієнта. Роль помічника полягає в тім, щоб розпізнати, де перебуває клієнт, і працювати на кожному щаблі в заданому клієнтом темпі.

Підхід, сфальцьований на особистості, запропонований Карлом Роджерсом, що у роботі із клієнтом ґрунтується на наступному: безумовне позитивне ставлення; щирість; співчуття.

Ці умови, поряд з навичками роботи зі схеми триступінчастої моделі, забезпечують допомога клієнтам, засновану на їхніх потребах, і відповідають їхній конкретній ситуації.

Стадія 1. Дослідження

На цій стадії клієнт говорить так, як він хоче говорити. Психологові потрібно його вислухати, застосовуючи наступні техніки:

-відбиття;

-парафраз;

-віддзеркалення;

164 Тема 5. Технології психол. супроводу...

-підказки й заохочення («ну й що далі?..»,

«так...», «ну...», «і тоді...», «і що потім...» і т.д.);

-підсумовування («Дозволите підбити підсумок. Ваш чоловік умер шість місяців назад. Це для вас трагично, і ви думаєте про те, як вам жити далі»);

-фокусування (наприклад, одна клієнтка прийшла на консультацію з наступними проблемами: чоловік кинув, батька посадили у в'язницю, у дитини кір, телефон відключили за несплату й у собаки блохи.

Уцьому випадку необхідно вичленувати з декількох проблем одну, на якій необхідно зосередитися в подальшій роботі);

-техніку постановки питань (на цій стадії потрібно задавати тільки загальні й відкриті питання).

Завдання клієнта: розповісти історію, подивитися на неї з боку, як би вивчити, «досліджувати» її.

Завдання консультанта на першій стадії: брати участь у розмові й поставити діагноз (не медичний). Тут же потрібно почати працювати над тим, як допомогти клієнтові й захистити себе. На цій стадії повинні виникнути взаємодія й контакт один з одним.

Однак ще до початку роботи потрібно домовитися про «границі» консультації, куди включаються питання конфіденційності, розкладу, особливих умов і інші.

Важливо продумати місце консультації: ізольована кімната, зручні крісла й журнальний столик. Не

повинне бути стороннього шуму й відволікаючих речей (наприклад, занадто яскравих картин, що працює радіо й т.д.). Три умови роботи на цій стадії:

-безумовне позитивне відношення без винесення

яких-небудь моральних суджень;

5.1. Синдром втрати. Стадії і завдання горя 165

-эмпатия, розуміння почуттів, які випробовує

клієнт;

-щирість, відкритість і конгруентність (по термінології К. Роджерса), які припускають не ставити себе вище клієнта й не вважати себе здібніше, ніж він. (Варто помітити, що позиція консультанта завжди сприймається як позиція сили. Це важливо враховувати при роботі з людьми.)

Перша стадія може займати від п'яти мінут до чотирьох годин, що залежить від консультанта, що вирішує, чи переходити на наступний щабель, тому що самі клієнти не усвідомлюють, чи всі вони розповіли.

На першій стадії дослідження стає ясно, що людина перебуває в стані заперечення реальності що произошли. Цей факт потрібно відзначити, що наближає другу стадію.

Навички, необхідні консультантові на першій ста-

дії:

• уважне ставлення;

• активне слухання;

• переказ/парафраз;

• відби ття почуттів;

• виділення основного;

• фокусування;

• обстановка;

• питання «границь».

Стадія 2. Нове розуміння Завдання клієнта: зрозуміти за допомогою кон-

сультанта, яку роль грає ця подія в його житті, подивитися на ситуацію з іншого погляду, з боку.

Завдання консультанта: допомогти клієнтові, за-

166 Тема 5. Технології психол. супроводу...

стосовуючи персоніфікацію: «я», а не «ми», «моє», а

не «наше» (тобто клієнт повинен бути сфальцьований на своїх власних почуттях і на історії, що він визнає своєї: «я відчув», «я подумав», «я зробив»). Дати можливість клієнтові проробити горі в його темпі.

Умови роботи на цій стадії:

-розвинена эмпатия, що дозволяє консультантові

бачити мир очами клієнта;

-стимулювання (спонукання клієнта заперечити ті його твердження, які пролунали раніше, наприклад, жінка говорить: «Я - погана мати», - але до цього вона розповідала про те, як займається з дітьми. Консультант у цьому випадку говорить: «Давайте зупинимося на тім, що ви - погана мати. Раніше ви говорили, що багато часу приділяєте дітям, а погана мати не буде цього робити...»);

-негайна реакція на те, що відбувається в ситуації консультування.

Навички, необхідні на другій стадії:

• нові вміння, пропоновані як «подарунок», а не

погроза, у допомогу клієнтові для просування вперед до більше глибокого эмпатичному розумінню;

• допомога в розумінні непослідовності, що зачі- паються тим,, поводження клієнта, у розмові та ін.;

• інформування;

• розмова «я - ти» про те, що відбувається між

консультантом і клієнтом;

• постановка цілей.

Стадія 3. Дії Це напрямна стадія, націлена на позитивні зміни.

Удеяких випадках досить пройти дві попередні стадії, однак іноді потрібно й завершальна частина, у якій

5.1. Синдром втрати. Стадії і завдання горя 167

важливі ритуали.

Завдання клієнта: прийняття втрати й адаптація до нового (без померлі) життя.

Завдання консультанта: підтримати клієнта якимнебудь способом відповідно до його життєвого плану; здійснити його й оцінити зроблені дії.

Навички, необхідні на третій стадії:

•всі навички попередніх щаблів; узгодження пла- ну дій; розміщення пріоритетів у рішенні завдань: дозвіл проблеми й прийняття подальших рішень;

•оцінювання.

Для «видужання» від горя можна давати клієнтам наступні рекомендації:

1.Прийміть своє горе. Прийміть охоче тілесні й емоційні наслідки смерті коханої людини. Скорбота є ціною, що ви платите за любов. На прийняття може піти багато часу, але будьте наполегливі в стараннях.

2.Проявляйте свої почуття. Не приховуйте розпачі. Плачте, якщо хочеться; смійтеся, якщо можете. Не ігноруйте своїх емоційних потреб.

3.Стежите за своїм здоров'ям. По можливості, добре харчуйтеся, тому що ваше тіло після переживання, що виснажує, має потребу в підкріпленні. Депресія може зменшитися при відповідній рухливості.

4.Зрівноважте роботу й відпочинок. Пройдіть ме-

дичне обстеження й розповідайте лікареві про пережиту втрату. Ви й так досить постраждали. Не заподіюйте ще більшу шкоду собі й навколишньої, зневажаючи здоров'ям.

5.Виявите до себе терпіння. Вашому розуму, тілу

йдуші будуть потрібні час і зусилля для відновлення

168 Тема 5. Технології психол. супроводу...

після перенесеної трагедії.

6.Поділіться болем втрати із друзями. Замикаючись у мовчанні, ви відмовляєте друзям у можливості вислухати вас і розділити ваші почуття й прирікаєте себе на ще більшу ізоляцію й самітність.

7.Відвідаєте людей, що перебувають у горі. Знання про подібні переживання інших можуть привести до нового розуміння власних почуттів, а також дати вам їхню підтримку й дружбу.

8.Можна шукати розради в релігії. Навіть якщо ви запитуєте з докором: «Як Бог міг допустити це?»

-скорбота є духовним пошуком. Релігія може стати вам опорою в переживанні горя.

9.Допомагайте іншим. Направляючи зусилля на допомогу іншим людям, ви вчитеся краще ставитися до них, повертаючись особою до реальності, стаєте більше незалежними й, живучи в сьогоденні, відходите від минулого.

10.Робіть сьогодні те, що необхідно, але відкладете важливі рішення. Почніть із малого - справляйтеся з повсякденними домашніми справами. Це допоможе вам відновити почуття впевненості, однак утримаєтеся від негайних рішень продати будинок або поміняти роботу.

11.Прийміть рішення знову почати життя. Відновлення не наступає протягом однієї ночі. Тримаєтеся за надію й продовжуйте адаптуватися знову (Хресто-

матія по суицидологии, 1996).

Для роботи із втратою успішно використовуються техніки гештальт-терапії, нейро-лингвистического програмування, когнитивно-поведінкової терапії, прак-

тично всі методи, розглянуті в главі 3. Застосовуються

5.1. Синдром втрати. Стадії і завдання горя 169

також і групові форми роботи. Нижче ми приводимо

програму двох тренінгів, які можуть бути використані як в індивідуальної, так і в груповій терапії. У даній главі ми не дотримуємося стандартного формату опису роботи тренинговой групи, що включає етапи знайомства, розминки, обговорення, завершення роботи й т.д. Деякі теоретичні питання групової терапії наведені в главі 3. Ми ж приводимо тільки опис технік терапії при втраті.

Тренінг з короткострокової позитивної психотерапії

Даний тренінг створений за матеріалами книги «Короткострокова позитивна психотерапія» (Ахола, Фурман, 2000).

Уже устояна назва – короткострокова позитивна психотерапія – вітчизняне позначення підходу, називаного в США терапією, фокусированной на рішенні. У Фінляндії користуються назвою «розмова про рішення» . Пропонована модель показана в широкому діапазоні випадків, у тому числі й при роботі із втратою (горем). У концепції терапії, фокусированной на рішенні, підкреслюється, що почуття провини є деструктивним для психотерапії, а самозвинувачення й обвинувачення своїх близьких є перешкодою до співробітництва клієнта і його близьких з лікарем, причиною низької ефективності й тривалості класичної психотерапії. Тому психотерапевти, фокусированные

на рішенні, принципово не займаються пошуком причин дискомфорту своїх клієнтів, але лише пошуком і реалізацією ресурсів для його подолання.

Основні постулати й принципи психотерапії, сфо-

кусованої на рішенні.

170Тема 5. Технології психол. супроводу...

1.Якість життя - похідне світогляду людини, його

відносини до подій. Психотерапевт у більшості випадків не може змінити реальне життя клієнта, але може змінити його світогляд. Людина не може звільнитися від всіх хвороб і проблем, але здатний перемінити «чорне» бачення свого життя й проблеми на більше диалектичное.

2.Конфронтація, «боротьба» із проблемою в більшості випадків неефективна. Кожна проблема, кожний симптом має й позитивний (адаптивний) аспект. Прийняття цих аспектів, пошук компромісу - шлях до рішення.

3.Рамки будь-якої психотерапевтичної концепції завжди вужчі, ніж індивідуальні особливості й досвід конкретних клієнтів і їхніх родин. Завзяте проходження гарної концепції або догматизм терапевта може нав'язувати нереалістичні й неефективні рішення. Досвід і інтуїція клієнта, його родини й терапевта закріплюють і підказують ефективні рішення. Ні «опірних» клієнтів, є концептуально або технічно ригідні психотерапевти.

4.Аналіз причин проблеми краще не сполучити

зпереживаннями, що самообвинувачують, клієнта й обвинуваченнями на адресу його близьких. Більше конструктивний підхід - виявити й активізувати ресурси для рішення проблеми, наявні в кожного клієнта і його оточення.

Вищенаведені постулати диктують стратегічні принципи:

1.Акцент на ресурсах і позитивній динаміці проблеми.

2.Використання досвіду, світогляду, інтересів і