Kurs_lekcij_finish06

Львівський державний університет внутрішніх справ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА, ПСИХОЛОГІЇ ТА ЕКОНОМІКИ

ФАКУЛЬТЕТ ПСИХОЛОГІЇ

Навчально-методична література

Мрака Н.М.

Психологія діяльності у кризових ситуаціях

Курс лекцій

Львів – 2013

Рекомендовано до друку Вченою радою факультету психології

Львівського державного університету внутрішніх справ (Протокол №___ від «___» __________2013 р.)

Рецензенти:

Н.І. Жигайло, професор кафедри менеджменту ЛНУ ім. Івана Франка, доктор психологічних наук, професор;

С. С. Макаренко, завідувач кафедри психології управління Львівського державного університету внутрішніх справ, кандидат психологічних наук доцент.

Мрака Н. М. Психологія діяльності у кризових ситуаціях. Курс лекцій. – Львів: ЛДУВС, 2013. – 304 с.

У цій книзі представлено загальні закономірності діяльності людини у кризових ситуаціях і основні методологічні принципи їх вивчення. Курс лекцій містить практичні рекомендації для підвищення ефективності діяльності у ситуації кризи: психологічна рофілактика стресу, психологічна підтримка і супровід, методи психогігієни та реабілітації. Детально описано сучасні техніки психологічного втручання, а також подано набір рекомендацій з виживання в екстремальних ситуаціях, наведено методи психоло-

гічної роботи з наслідками кризових ситуацій, а також роботи з посттравматичним стресовим розладом.

Для студентів вищих навчальних закладів спеціальності «Психологія».

© Н. М. Мрака, 2013 © Львівський державний університет внутрішніх справ

.

ЗМІСТ
ВСТУП..........................................................	5
ТЕМА 1. Вступ до психології у кризових ситуаціях......	7
1.1. Поняття кризи...................................	7
1.2. Особливості переживання кризових ситу-
ацій та типи ситуаційних реакцій................	20
ТЕМА 2. Екстремальні ситуації.........................	29
2.1. Класифікація екстремальних ситуацій...	29
2.2. Екстрена психологічна допомога...........	34
ТЕМА 3. ПТСР................................................	52
3.1. Теоретичні аспекти посттравматичного
стресового розладу......................................	52
3.2. Розвиток наукових уявлень про ПТСР...	59
3.3. Діагностичні критерії ПТСР..................	66
ТЕМА 4. Особливості прояву ПТСР та психотера-
пія......................................................
	92
4.1 Особливості прояву ПТСР у дітей...........	92

4.2.Психотерапія при ПТСР

4.3.Методи психотерапії....................................................

ТЕМА 5. Технології психологічного супроводу в

кризових станах. Синдром втрати........

5.1.Синдром втрати. Стадії і завдання горя.

5.2.Фази дитячого горя.............................

ТЕМА 6. Психологічний супровід особистості у си-

туації суїциду.....................................

6.1.Чинники суїцидальної небезпеки..........

6.2.Оцінка суїцидального ризику...............

6.3.Консультування суїцидальних клієнтів.

ТЕМА 7. Технології психологічної допомоги в си-

туації насильства................................

7.1.Види насильства..................................

7.2.Ознаки насильства у дітей....................

7.3.Методи психологічної допомоги потерпілим

від насильства................................................

ТЕМА 8. Сімейне функціонування й розвиток ди-

тини.....................................

8.1.Родина і її сучасні моделі..........................

8.2.Стани дисфункціональної родини...............

ТЕМА 9. Проблема неблагополучного дитинства...

9.1.Неблагополучні сім’ї. Соціальне сирітство................................................................

9.2.Психологічна допомога соціальним сиротам................................................................

9.3.Реадаптація жінок-емігранток...................

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.......

вступ

У кризових ситуаціях психічні та інші перевантаження досягають межі, за якими наступають перевтома, нервове виснаження, афективні реакції. Кризові ситуації несуть небезпеку для здоров’я, благополуччя, життя людини. Потреба у фахівцях, які надають психологічну допомогу людям, що знаходяться у важких життєвих ситуаціях постійно зростає.

Навчальна дисципліна “Психологія діяльності у кризових ситуаціях” охоплює величезний спектр актуальних проблем сучасності, з якими прямо зустрічаються фахівці з різних сфер професійної діяльності й спрямована на формування, у першу чергу, практичних навичок у сфері психологічної допомоги особам, які пережили травматичні події. У процесі вивчення навчальної дисципліни студенти опановують методами психологічної діагностики й численними технологіями психологічної допомоги дорослим і дітям у кризовому стані, що помітно розширить їхній професійний інструментарій.

Предметом вивчення дисципліни є психологічні закономірності діяльності людини в кризових ситуаціях, психічні процеси, стани і властивості особистості

вїхній взаємозалежності з предметами і засобами діяльності, з фізичним і соціальним середовищем.

Мета курсу: вивчити особливості поведінки людини

вситуаціях кризової події й катастрофи, стратегії подолання невизначеностей життєвого шляху, внутрішнособистісні, пояснювальні механізми й програми пси-

хологічної допомоги й підтримки. Завдання курсу:

–аналіз теоретичних підходів у кризовій психології;

–оволодіння навичками психодіагностики травматичних станів;

–підготовка до вибору стратегії психологічної допомоги людині в кризовій ситуації;

–знання основних методів надання психологічної допомоги й підтримки.

Володіння навичками психологічної само- і взаємо-

допомоги в умовах кризових і екстремальних ситуацій має велике значення для фахівців служби екстреної психологічної допомоги – не тільки з метою попередження психічної травматизації, але й для підвищення стійкості до стресових впливів і готовності швидко реагувати у надзвичайних ситуаціях.

Тема 1:

Вступ до психології діяльності у кризових ситуаціях

1.1. Поняття кризи

Криза – це перш за все порушення внутрішньої рівноваги (психічного, душевного, емоційного) гомеостазу людини, що виникло в результаті впливу середовища.

Будь-яка криза є поворотним пунктом у розвитку особистості. Залежно від того, по якому шляху (конструктивному або деструктивному) далі буде розвиватися індивід, так і складеться все його подальше життя.

Криза не виникає сама по собі, вона є наслідком суб’єктивного ідеаторного і чуттєвого сприйняття різного роду соціальних, природних і економічних впливів або ситуацій, які порушують звичні життєві стереотипи і створюють перешкоду, що викликають переживання або дії, коли людина не в змозі самостійно їх розв’язати.

Деякі дослідники виділяють два види кризових ситуацій, що розрізняються за ступенем можливості реалізації внутрішньої необхідності життя.

Криза першого типу може серйозно ускладнювати реалізацію життєвого задуму, проте при ній все ще

8 Тема 1. Вступ до психології діяльності у кризових ситуаціях

зберігається можливість відновлення перерваного ходу життя. Це випробування, з якого людина може вийти, зберігаючи без істотних змін, свій життєвий задум і засвідчити свою самототожність.

Ситуація другого типу, власне криза, робить реалізацію життєвого задуму неможливою. Результат переживання цієї неможливості – метаморфоза особистості, переродження її, прийняття нового задуму життя, нових цінностей, нової життєвої стратегії, нового образу-Я. Дану типологію можна оскаржити, оскільки «криза першого типу» не відповідає провідним ознакам – відсутня «неможливість» вирішення проблем самостійно.

У сучасній теорії кризи виділяють такі основні поняття кризових ситуацій.

Особистісна криза – це психологічний стан максимальної дезінтеграції (на внутрішньопсихологічному рівні) і дезадаптації (на соціально-психологічному

рівні) особистості, що виражається у втраті основних життєвих орієнтирів (цінностей, базової мотивації, поведінкових патернів), що виникає в результаті перешкод у звичному плині життя суб’єкта.

Кризовий стан – це пролонгована у часі особистісна криза.

Кризова особистість – суб’єкт, який внаслідок посткризової негативної дезінтеграції стає носієм девіантної або делінквентної поведінки, нервово-психічного

або психосоматичного розладу як якостей особистості, способу адаптації до соціального середовища. Рівень вразливості – здатність чекати (або уникати) лиха, обмежити його вплив, вміння справитися з ним, а також оговтатися від його наслідків.

1.1. Поняття кризи	9

Поняття «криза» (від грецьк. krisis – розв’язок, поворотний пункт, результат) – переломний момент, важкий перехідний стан, загострення, небезпечний нестійкий стан; «повний небезпеки шанс», як можливість росту людської особистості, які індивід знаходить, проходячи через стан психічної кризи й переживаючи різні стани.

Отже, криза – це ситуація емоційного й розумового стресу, що вимагає значної зміни уявлень про світ і про себе за короткий проміжок часу. Найчастіше подібний перегляд уявлень спричиняє зміни в структурі особистості. Ці зміни можуть носити як позитивний, так і негативний характер. За визначенням, особистість, яка перебуває у кризі, не може залишатися попередньою, іншими словами, їй не вдається осмислити свій актуальний психотравмуючий досвід, оперуючи знайомими, шаблонними категоріями або використовувати прості звичні моделі пристосування (Гордон

В.Олпорт).

Упсихології кризових станів існує поняття «ефекту впливу чинників процесу прийняття рішення на трансформацію альтернативних ситуацій в критичні (кризові)».

Загроза у сучасній психології розуміється як потенційна небезпека. Не обов’язково, що вона активізується.

Чинники небезпеки – активізована небезпека,

вона об’єктивно існує і вже діє на суб’єкта. До таких чинників належать:

доступність інформації; ілюзорні кореляції;

ефект пізнавального консерватизму;

10 Тема 1. Вступ до психології діяльності у кризових ситуаціях

ефект пізнавального радикалізму;

оцінка вірогідності подій. Кризова подія

Психологічний аналіз звертає увагу на такі параметри кризової події:

1.несприятливі умови для життєдіяльності;

2.подія має загрозливий характер;

3.різке зростання внутрішнособистісної напруженості;

4.виснаження адаптаційних ресурсів і «прорив» адаптаційного бар’єру;

5.зміна динамічних стереотипів поведінки;

6.кризовий стан особистості.

Координати опису поняття «кризова подія». Для опису індивідуального розвитку існує в су-

часній психологічній науці три головні терміни: «час життя», «життєвий цикл» і « життєвий шлях».

Життєвий шлях, біографія не зводиться до універсальних закономірностей онтогенезу. Цей шлях обумовлений також складною сукупністю соціальноісторичних умов, від яких залежать на кожному етапі її розвитку конкретні завдання й ті засоби, якими володіє особистість для їхнього розв’язку.

У 70 роки ХХ століття, за кордоном виник самостійний науковий напрямок дослідження подій, відділившись від також досить нового напрямку, присвяченого вивченню психологічного стресу – подійно-біографічний напрям.

Даний підхід підкреслює унікальність життєвого шляху особистості, а також необхідність перетворення психології розвитку особистості в психологію життє-

вого шляху.