Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
shpori_2.doc
Скачиваний:
252
Добавлен:
19.02.2016
Размер:
1.38 Mб
Скачать

57.Банківська система. Банки, їх види та функції

Банківська система – законодавчо визначена, чітко структурованої та субординована сукупність фінансових посередників, які займаються банківською діяльністю на постійній професійній основі і функціонально взаємоув’язані в самостійну економічну структуру.

Функції банківської системи:

  1. трансформаційна, основними складовими якої є:

  • трансформація ризиків – банки беруть на себе переважну частину ризиків непогашення позичок, зводячи ризики для своїх вкладників та акціонерів до мінімуму;

  • трансформація строків – мобілізуючи значні обсяги коротко­строкових коштів, банки отримують можливість деяку їх частину спрямовувати в довгострокові позички та інші довгострокові активи;

  • трансформація обсягів капіталів – мобілізуючи великі обсяги дрібних вкладів, банки дістають можливість акумулювати великі маси капіталу для реалізації масштабних проектів;

  • просторова трансформація – банки можуть акумулювати ресурси з багатьох регіонів і країн і спрямувати на фінансування проектів одного регіону, однієї країни, одного об’єкта;

  1. емісійна – створення платіжних засобів і регулювання грошового обороту;

  2. стабілізаційна – забезпечення стабільності банківської діяльності та грошового ринку.

Центральний банк — це банк з особливим статусом, призначений бути центром національної кредитної системи і здійснюючий грошово-кредитне регулювання.

У сучасних умовах центральний банк виконує наступні функції:

1. Емісійний центр готівкового обороту – ця функція полягає в тому, що центральні банки володіють монопольний правом на випуск банкнот.

2. Валютний центр. Ця функція виявляється в тому, що центральний банк:

  • акумулює золотовалютні резерви;

  • здійснює валютне регулювання, тобто регулювання платіжного балансу і валютного курсу;

  • представляє всю країну в міжнародних і регіональних валютно-фінансових організаціях.

3. Банк банків і розрахунковий центр. Центральні банки більшості країн безпосередньо не вступають у фінансові відносини з підприємствами та населенням, а забезпечують касове, розрахункове та кредитне обслуговування кредитних установ, переважно комерційних банків.

4. Орган банківського регулювання та нагляду.

Під регулюванням банківської діяльності розуміють:

  • використання монетарних інструментів з метою впливу на обсяг і структуру банківських резервів, а також на рівень процентних ставок;

  • ухвалення положень, що регламентують діяльність банків;

  • застосування превентивних і протекційних заходів, які спрямовані на забезпечення стабільності банківської системи і на проведення ефективної монетарної політики.

Превентивні заходи застосовуються для уникнення можливих негативних наслідків від тієї чи іншої економічної ситуації.

Протекційні заходи застосовуються для захисту від уже існуючої загрозливої для банку ситуації, яка може спричинити неплатоспроможність, банкрутство банку.

Під банківським наглядом розуміють моніторинг процесів, що мають місце в банківській системі на різних стадіях, функціонування банків - від моменту створення банків до моменту їх ліквідації, а також застосування до банків певних коригувальних заходів і засобів примусового впливу з метою регулювання їх діяльності.

5. Банк уряду. Центральний банк здійснює виконання державного бюджету по доходах і витратах, а також є агентом держави з розміщення державного боргу.

6. Провідник монетарної політики.

Комерційні банки – багатопрофільні кредитні установа, що здійснюють універсальні банківські операції для підприємств, установ і населення переважно за рахунок грошових коштів, залучених у вигляді внесків і депозитів.

Основними функціями комерційних банків є:

  • акумуляція та мобілізація грошового капіталу;

  • посередництво в кредиті;

  • проведення розрахунків і платежів у господарстві;

  • створення платіжних засобів;

  • організація випуску і розміщення цінних паперів;

  • консультаційне обслуговування клієнтів.

Небанківські кредитно-фінансові інститути (парабанки) – фінансові посередники грошового ринку, які здійснюють акумуляцію заощаджень і розміщення їх у доходні активи, в основному в цінні папери та кредити довгострокового характеру.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]