Економічні інтереси: сутність, суб’єкти, класифікація
Усвідомлення потреб, прагнення задовольняти їх спонукає людину до дії, зумовлює мотиви її поведінки. У реальній дійсності економічні потреби виступають в формі економічних інтересів.
Економічні інтереси – усвідомлення прагнення економічних суб’єктів задовольнити певні потреби, що спонукає їхню господарську діяльність.
Об’єкти економічних інтересів – економічні блага (товари, послуги, інформація).
Суб’єкти економічних інтересів – індивіди, домогосподарства, колективи, держава, суспільство.
Взаємозв’язок потреб та інтересів у тому що економічні інтереси є:
формою вияву економічних потреб;
відображають певний рівень та динаміку задоволення економічних потреб;
спонукають економічні суб’єкти до діяльності для задоволення потреб.
Класифікація економічних інтересів суспільства можлива за різними ознаками:
а) за суб’єктами:
- особисті;
- колективні;
- суспільні.
б) за часом:
- поточні;
- перспективні.
в) за нагальністю та важливістю:
- першочергові;
- другорядні.
г) за об’єктами:
- майнові;
- інтелектуальні;
- фінансові.
д) за ступенем усвідомлення:
- дійсні;
- уявні.
Система економічних інтересів завжди суперечлива, їх єдність досягається двома шляхами поєднання:
субординоване підпорядкування одних інтересів іншим;
координоване узгодження різнобічних інтересів всіх економічних суб’єктів.
В командній економіці ігнорувались особисті інтереси та підпорядковувались державним шляхом централізованого директивного планування та ідеологічною пропагандою.
Це призвело до зниження мотиваційної поведінки економічних суб’єктів, пригнічення стимулюючої ролі потреб, втрати трудових цінностей, розвитку психології утриманства і економічної залежності від держави.
В сучасній ринковій економіці домінує особистий інтерес споживача, що координує інтереси виробника і держави
Взаємодія потреб та інтересів як рушійна сила соціально-економічного прогрессу
Рушійні сили економічного розвитку – взаємодія потреб та інтересів економічних суб’єктів (рис. 1)
Рис. 1. Сутність і зв'язок понять “інтерес” і “мотив”
Потреби у свідомості людини перетворюються на інтерес або мотив спонукальної цільової дії. Мотив від латинського movere означає “приводити в рух”, “штовхати”. Мотив у літературі використовується у значенні усвідомленого спонукання.
Спонукання економічних суб’єктів до певних дій породжує конкретний результат у вигляді задоволення, часткового задоволення або незадоволення потреби, утворюючи, таким чином, логічний ланцюжок активної діяльності (рис. 2)
Рис. 2. Потреби та інтереси як джерело активності економічних суб’єктів
Отже, суперечлива взаємодія виробництва та споживання, інтересів і потреб є рушійною силою соціально-економічного розвитку.
Висновки:
Економічні потреби - це ідеальний внутрішній мотив людини, що спонукає її до економічної діяльності для забезпечення власного добробуту та добробуту членів родини. Вони тісно пов’язані з виробництвом, розподілом, обміном, споживанням. Необхідність задоволення цих потреб спонукає до виробництва життєвих благ.
Закон зростання потреб виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між розвитком продуктивних сил, відносин економічної власності, з одного боку, і досягнутим рівнем задоволення потреб (або особистим споживанням), а також зростанням потреб суспільства - з другого.
Економічні інтереси - це усвідомлені економічні потреби окремих людей, соціальних верств, груп та класів, що є формою відносин економічної власності. Особисті інтереси виражають необхідність задоволення потреб окремої людини; колективні - трудових колективів, а суспільні - сукупних потреб суспільства. Економічні інтереси стають могутньою рушійною силою соціально-економічного прогресу.