4. Гроші. Основні теоретичні концепції виникнення й сутності грошей. Функції грошей
Гроші - це категорія товарного виробництва. В економічній теорії немає загальновизнаного визначення ні походження, ні сутності грошей.
Раціоналістична концепція грошей пояснює їх походження як результат домовленості, згоди між людьми в обміні.
Еволюційна (марксистська) теорія розглядає гроші як результат тривалого розвитку і вдосконалення обміну та мінової форми вираження вартості. Відповідно до неї грошовій формі виразу вартості товару, як найбільш розвиненій, передували інші, менш розвинені форми.
Проста, одинична або випадкова.
З'явилася при
первісному обміні. Суть її в тому, що
кожен товар випадково виявляв свою
вартість у якомусь іншому і обмінювався
на нього.
.
(одна
вівця= два мішки зерна)Ймовірність
обміну тут незначна, тому поступово
люди перейшли до іншої форми.
Повна або розгорнута.
Кожен товар виражав свою вартість постійно в цілому ряді інших.
наприклад 1 вівця = 3 сокири або 2 мішки зерна або...
Загальна форма вартості:
Всі товари обмінюються на один, котрий відіграє роль загального еквівалента і стає товаром-грішми.
Але такі товари - гроші, як зерно, худоба, хутра були незручні в зберіганні та використанні:
Поступово люди придивилися до природних властивостей золота, і всі товари стали обмінювати на нього. Це - нова форма вартості.
4. Грошова форма вартості:
Суть її в тому, що роль загального еквівалента виконує золото як грошовий матеріал.
Роль грошей закріпилася за золотом завдяки його природним властивостям: легко ділиться, не окисляється, рідкісне в природі, трудомістське у видобутку.
Таким чином гроші - це особливий товар, що виконує роль загального еквівалента виробництва і обміну товарів, тобто товар з допомогою якого вимірюється вартість всіх інших товарів.
Західні економісти виводять сутність грошей з їх функцій. У зв'язку з цим їх теорії поділяються на декілька напрямків:
- металістична - ототожнює гроші з благородними металами;
- номіналістична - вважає, що гроші не товар, а умовний знак, вартість якого визначає держава.
- кількісна - вважає, що вартість грошей обернено пропорційна їх кількості.
Гроші виконують роль загального еквівалента лише в товарному господарстві, тому втілюють виробничі відносини товарного господарства. Їх роль виявляється через відповідні функції.
Всі економісти визначають три основні функції грошей:
Міра вартості, тобто за допомогою грошей вимірюють вартість товарів, оцінюють їх. (Ціна – це грошове вираження вартості).
Засіб обігу, тобто обміну.
Засіб нагромадження, тобто утворення скарбів. Цю функцію виконують лише повноцінні гроші, тому що паперові не мають вартості та піддаються інфляції.
Деякі економісти визначають ще дві функції грошей:
Засіб платежу (при оплаті послуг).
Світові гроші, тобто засіб міжнародних розрахунків.
5. Грошовий обіг і його закони. Особливості функціонування паперових грошей за сучасних умов
Зараз у світі відбулася демонетизація золота, тобто воно вже не використовується для карбування монет (за винятком колекційних). Тому грішми служать кредитно - паперові знаки.
Паперові гроші - це символи, знаки повноцінних золотих грошей. Вони не мають вартості.
Кредитні гроші - це знаки вартості, які функціонують на основі кредитної угоди та виражають відносини між кредитором і боржником. Їх види: вексель, чек, кредитні картки, „електронні гроші”.
Закон грошового обігу передбачає, що протягом певного періоду в будь-якій державі в обігу повинна бути певна маса грошей.
Кількість грошей необхідних для обігу (КГ) розраховується за формулою:
СЦ - сума цін товарів, реалізованих протягом року;
К - сума цін товарів, проданих у кредит;
П - платежі за кредити торік;
ВП - платежі, які взаємно погашаються;
О - швидкість обороту однієї грошової одиниці за рік.
При неефективному функціонуванні економіки виникає дефіцит державного бюджету.
Для його покриття держава випускає в обіг додаткову масу паперових грошей. В результаті закон грошового обігу порушується, виникає інфляція, тобто знецінення паперових грошей. В період інфляції паперові гроші знецінюються щодо золота (зростає його ціна), товарів (підвищуються ціни) іншої, стійкішої валюти (зростає її курс).