2. Доходи домогосподарств, їх джерела та розподіл
Щоб домогосподарства успішно виконували свої функції, вони повинні отримувати певний обсяг доходів за рахунок певних джерел. Ці джерела різноманітні. В ринковій економіці їх можна згрупувати в два види:
головне джерело доходів – доходи від ресурсів або факторів виробництва, які домогосподарства поставляють суспільному виробництву (зарплата, відсотки по вкладам, доходи від бізнесу, власності і т.п.).
трансфертні платежі – тобто виплати державою стипендій, субсидій, дотацій, пільг, освітні, медичні послуги населенню за рахунок держави.
Статистика України виокремлює такі статті доходів населення:
оплата праці;
надходження від особистого підсобного господарства;
пенсії, стипендії, допомоги з безробіття, субсидії, дотації та путівки до санаторно-курортних закладів для дорослих і дітей, на утримання дітей в дошкільних установах;
дохід з інших джерел.
Сукупний дохід домогосподарства не повинен бути нижчим за прожитковий мінімум, тобто нижчий ніж вартість необхідних товарів та послуг, розрахована за нормами споживання. Прожитковий мінімум використовується для встановлення мінімального рівня доходів, мінімальної зарплати, пенсії, стипендії, інших соціальних виплат і пільг.
Розподіл доходів дає змогу отримати уявлення про рівень життя в країні, вирішення соціальних проблем, спосіб існування пануючої соціально-економічної системи. Кожному суспільству відповідають певні принципи розподілу доходів.
Історія знає:
розподіл за працею;
за капіталом;
за власністю;
факторами виробництва.
У змішаній економіці всі ці форми співіснують, переплітаються, взаємодіють між собою. Їх удосконалення сприяє добробуту людей. Зарубіжна економічна наука виділяє два підходи до розподілу доходів:
- функціональний, тобто відповідно до функцій, які виконують отримувачі доходів (зарплата, рента, процент, прибуток).
Зарплата – за витрати робочої сили
Рента і процент – за ресурси, що перебувають у чиїїсь власності.
Прибуток – власникам підприємств.
особистий розподіл доходів пов’язаний із способом, за допомогою якого сукупний дохід суспільства розподіляється серед окремих домогосподарств. Статистика свідчить про значну нерівність розподілу особистих доходів населення.
Причини цього явища різні:
здібності людини
здобута освіта
види діяльності
власність
становище на ринку
психологічні чинники (удача, ризик, зв’язки).
Значну диференціацію в доходах населення України сьогодні зумовлює чинне законодавство та загальний низький рівень життя основної маси населення.
3. Витрати на споживання. Заощадження домогосподарств
Споживання домогосподарств – це придбання товарів особистого користування, витрат на соціально-культурні та побутові послуги. Споживчі витрати можуть класифікуватись як витрати на товари та послуги, або як в США на:
1) витрати на товари довгострокового користування
2) витрати на товари короткострокового користування
3) витрати на послуги.
Витрати на послуги для споживання пов’язані з попитом та з такими явищами як: ефект доходу, ефект заміщення, максимізація корисності.
Ефект доходу означає вплив ціни на реальній дохід споживачів: якщо ціна зростає, а дохід незмінний, то реальні доходи домогосподарств зменшується і вони купують менше товарів і послуг.
Ефект заміни, коли ціна на товар зростає, то споживачі намагаються змінити його іншим, аби отримати бажане за найнижчу ціну (дорожчає масло, більше купують та споживають маргарину).
Максимізація корисності згідно з теорією граничної корисності досягається тоді, коли гранична корисність останньої гривні, витраченої на певний товар є такою самою, як і гранична корисність останньої гривні, витраченої на будь – який інший товар, тобто коли блага будуть рівнокорисними (тобто споживач купить такий набір товарів та послуг, де не буде нічого зайвого або чогось не вистачатиме).
Цю умову снану рівноваги для споживача П.Самуельсон визначає формулою:
Частина доходу, що не споживається і не сплачується у вигляді податку – це заощадження.
Є дві причини заощадження.
- захист доходів, прагнення забезпечити себе на «чорний день»;
- витрати доходів на цінні папери, щоб одержати дохід у майбутньому.
Ринкова рівновага буває (за неокласичною теорією) за двох умов:
- коли заощадження населення дорівнюються інвестиціям фірм;
- коли сукупні витрати дорівнюють вартості виробленого продукту.
Інакше виникне дефіцит або перевиробництво товарів на ринку.
Вивчення сукупного попиту, який формують витрати домогосподарств орієнтують бізнесменів у тому, які товари випускати. Існує окрема наука про попит – маркетинг.
Сукупний попит вивчає і держава, щоб ефективно регулювати економіку. Різними економічними інструментами вона впливає на сукупний попит, вирішуючи проблеми економічного зростання, безробіття, інфляції.