Внутрігалузева конкуренція на утворення суспільної (ринкової) вартості. Міжгалузева конкуренція та утворення середньої норми прибутку. Ціна виробництва
Підприємництво здійснюється в умовах конкуренції, тобто змагання, економічної боротьби за кращі умови виробництва й купівлі – продажу товару з метою одержання прибутку.
Внутрішньогалузева конкуренція вирівнює ціни, встановлюючи єдину ринкову ціну на даний вид продукції. Бізнесмени, які функціонують у кращих ринкових умовах (мають кращу техніку, технологію) одержують надприбуток, тому що їх індивідуальні витрати нижчі від суспільних, а продукція реалізується за ринковою ціною. Але надприбуток у промисловості - явище не постійне. Коли технічні новації поширяться на всю галузь, вартість і ринкова ціна товару падає, надприбуток зникає.
Міжгалузева конкуренція вирівнює галузеві норми прибутку в середню. Це відбувається тому, що в різних галузях різна органічна будова капіталу (є трудомістські, матеріаломістські, енергомістські галузі). Тому рівновеликі капітали, вкладені в різні галузі виробництва, приносять неоднакову норму прибутку. Умовно можна виділити три групи галузей виробництва:
- високоприбуткові,
- середньоприбуткові,
- низькоприбуткові.
Міжгалузева конкуренція спонукає бізнесменів до переливання капіталу з низькоприбуткових у високоприбуткові галузі. В результаті обсяги виробництва товарів у високоприбуткових галузях зростають, ринок насичується, ціни падають, норма прибутку знижується.
У низькоприбуткових галузях, де відбувся відтік капіталу, обсяги виробництва товару скорочуються, ринкова ціна підвищується, норма прибутку зростає. Завдяки цьому галузеві норми прибутку вирівнюються в середню.
Середня норма
прибутку
(
)
визначається як відношення суми
додаткової вартості, створеної у всіх
галузях суспільного виробництва, до
суми капіталу, вкладеного в усі галузі,
в %.
В результаті кожен підприємець одержує прибуток за середньою нормою, тобто середній прибуток.
Середній прибуток (рсер) – це прибуток, отриманий за середньою нормою від авансованого капіталу. Він розраховується як відсоток від числа.
Утворення середнього прибутку приводить до того, що товари реалізуються не за вартістю, а за ціною виробництва.
Ціна виробництва
включає
витрати
виробництва плюс середній прибуток на
авансований капітал.
Таким чином, в результаті міжгалузевого переміщення капіталу, викликаного конкуренцією, додаткова вартість, створена у всіх галузях економіки, перерозподіляється між групами бізнесменів за принципом „рівновеликий прибуток на рівновеликий капітал”.
Висновки:
Капіталістичні витрати виробництва представляють собою відносини економічної власності між капіталістами і найманими працівниками щодо формування витрат постійного та змінного капіталу та привласнення при цьому додаткової вартості у товарній формі.
За теорією К.Маркса суспільні витрати дорівнюють сумі вартості спожитого постійного і змінного капіталу і додаткової вартості, створеної найманою працею. Капіталістичні витрати менші від суспільних на величину додаткової вартості, яка створюється найманим робітником понад вартість його робочої сили і набуває форми прибутку, який привласнюється власником капіталу і є рушійною силою капіталістичного виробництва.
Прибутковість підприємства визначається як абсолютно - у грошовому вираженні, що є масою прибутку, так і відносно - у нормі прибутку. Норма прибутку розраховується як відношення прибутку в грошовому вираженні до всього авансованого капіталу, виражене у відсотках. Вона характеризує ступінь зростання капіталу, ступінь вигідності його використання
Середній прибуток утворюється внаслідок міжгалузевої конкуренції з урахуванням процесу коливання попиту і пропозиції, переливання капіталу в галузі, виробництво товарів у яких не задовольняє потреби споживача, з відповідним коливанням цін. Товари продаються не за вартістю, а за ціною виробництва, що включає підприємницькі витрати плюс середній прибуток на авансований капітал. Таким чином, в результаті міжгалузевої конкуренції додаткова вартість, створена у всіх галузях суспільного виробництва стихійно перерозподіляється між групами бізнесменів за принципом: „Рівновеликий прибуток на рівновеликий капітал”