2. Товар і його властивості

У будь-якому типі товарного господарства продукти праці набувають економічної форми товарів.

Товар – це економічне благо, що задовольняє певну потребу людини і використовується для обміну, продажу.

Любий продукт стає товаром за двох умов:

1. коли він створений для чужого споживання;

2. коли створення продукту опосередковане працею людини.

Властивості товару:

1. Споживча вартість – це корисність речі, здатність її задовольняти певну потребу людини.

Так як товар задовольняє потреби не самого виробника, а іншої людини, то він має суспільну споживчу вартість, тобто є споживчою вартістю для інших.

2. Вартість – це уречевлена в товарі, суспільно необхідна абстрактна праця. Вартість - не фізична властивість товару, у ній немає ні грама речовини природи. Це - певне виробниче відношення, втілене в товарі.

Дві властивості товару породжені двоїстим характером праці, витраченої на його виробництво: праця одночасно є конкретною і абстрактною.

Конкретна праця – це праця витрачена у певній доцільній формі, за допомогою певних знарядь праці (праця пекаря, фінансиста, столяра й т.д.).

Вона якісно неоднорідна, незрівнянна та є джерелом споживчої вартості. Наприклад: працею пекаря створюється хліб.

Абстрактна праця– це праця незалежно від конкретної форми, певна сума витрат фізичних і духовних сил людини, його енергії, мозку. Абстрактна праця виступає як загальнолюдська, томувона якісно однорідна, і є джерелом вартості.

У кожному товарі втілене глибоке протиріччя між конкретною і абстрактною працею, що виявляється як протиріччя між приватною і суспільною працею: до появи товару на ринку праця, втілена в ньому, виступає як приватна, тому що виробник використовує свої засоби виробництва, сам вирішує що, як, і для кого виробляти, кому продавати та ін. На ринку, в процесі обміну, приватна праця вже виступає як суспільна, бо товар створений для чужого споживання. Якщо товар не продано, або продано зі збитком, то це означає що праця, втілена в ньому, так і залишилась приватною, не одержала суспільного визнання.

3. Величина вартості товару. Альтернативні теорії вартості. Закон вартості

Відповідно до трудової теорії вартості величина вартості товару визначається суспільно-необхідними витратами праці на його виробництво, які вимірюються суспільно-необхідним робочим часом, тобто часом тих виробників, що створюють основну масу даного товару, тому що вони в найбільшій мірі задовольняють потреби суспільства в цьому товарі.

Є і інші теорії вартості:

- теорія витрат виробництва,

- теорія трьох факторів виробництва (праця, земля, капітал),

- теорія попиту та пропозиції,

- теорія граничної корисності,

- неокласична теорія - багатофакторний підхід до визначення величини вартості товару.

Закон вартості – це об'єктивний економічний закон товарного виробництва і обміну, який називають ще законом еквівалентів. Суть закону вартості полягає в тому, що виробництво та обмін товарів здійснюється на основі їхньої вартості, тобто за суспільно - необхідними витратами праці.

Закон вартості в ринковій економіці діє як закон ринкових цін: виробити, купити-продати товар можна лише за ринковою ціною. Коливання цін навколо вартості є механізмом дії закону вартості.

Функції закону вартості

• стихійно регулює суспільне виробництво;

• стимулює розвиток продуктивних сил суспільства, НТП;

• спричиняє економічну і соціальну диференціацію товаровиробників.