Основні ознаки глобалізації економіки:

• розвиток процесів міжнародної економічної інтеграції, що виявляється в стиранні відмінностей між міжнародними суб'єктами;

• посилення відкритості національних економік;

• зміна ролі держави в розвитку національних економік (держава втрачає контроль над механізмом проведення економічної політики у сфері зайнятості і стабілізації національної економіки)

В дію вступають закони вільного, ринку, а не парламентів.

Таким чином глобалізація – це процес інтеграції, глобальної інформатизації, розгортання світових комунікацій, які роблять земну кулю досяжною в будь-якому місці. Це одночасно процес виходу на світову арену більшої частини світових капіталів і планетарні комерційні дії з боку найсильніших країн. Розгортання цих процесів формує глобальний наддержавний простір. Його мета - формування глобалізованої світової економіки, головною економічною організацією якої є оновлена, глобальна світова економіка, що характеризується новою структурою економічних відносин.

Основні напрями економічної глобалізації світу:

1. глобалізація виробництва (шляхом інтеграції, створення ТНК)

2. глобалізація торгівлі шляхом її лібералізації, створення ТНК

3. глобалізація фінансових ринків шляхом інтеграції міжнародних ринків капіталів

4. кардинальна трансформація механізмів економічного регулювання з метою створення глобальної інтегрованої регулюючої системи.

Глобалізація має як позитивні, так і негативні наслідки.

Позитивним є підвищення темпів розвитку світової торгівлі, інтенсифікація прямих іноземних інвестицій, посилення мобілізації робочої сили. Кінець кінцем це сприяє прискоренню економічного і соціального розвитку країни.

Негативні наслідки глобалізації:

• її плодами більшою мірою користуються розвинені країни, що сприяє поглибленню розриву між рівнем економічного розвитку розвинених і бідних країн.

• диференціація доходів в середині країн, оскільки плодами глобалізації користуються перш за все ТНК.

Глобалізація – суперечливий процес. Загострення її суперечностей, негативні соціальні наслідки певних її процесів породжують суспільний рух - антиглобалізм.

Таким чином глобалізація це об'єктивний процес планетарного характеру, зупинити який неможливо. Проте потрібні зусилля світової спільноти щоб, не зменшуючи переваг глобалізації, створити механізм, що мінімізує її негативні соціальні наслідки.

Висновки

Світове господарство – це сукупність національних економік, зв'язаних між собою міжнародним розподілом праці і міжнародними виробничими відносинами. Воно являє собою глобальний економічний організм, в якому склалися і зростають взаємозв’язок і взаємозалежність усіх країн і народів світу.

У своєму розвитку світове господарство подолало 5 етапів:

1. Виникнення світового господарства (кінець ХУП ст.).

2. Поступове утвердження світової системи господарства (з початку ХУШ до середини ХІХ ст.).

3. Завершення формування світової системи господарства (кінець ХІХ - початок ХХ ст.)

4. Розвиток світового господарства, що спирався в основному на військову силу (кінець 20-х - середина 80 рр. ХХст.).

5. Глобалізація світової економіки (кінець 80-х - початок ХХІ ст.).

Висновки

У межах міжнародної економіки країни поділяють на великі групи: промислово розвинуті (індустріальні) країни з ринковою економікою; країни з перехідною економікою; країни, що розвиваються.

Всеохоплюючою тенденцією розвитку сучасного світового господарства є інтернаціоналізація виробництва. Вона виявляється, перш за все,у встановленні тісних економічних зв’язків між державами в різних формах

Інтеграція і інтернаціоналізація світового господарства є основою економічної глобалізації світу.