Ринок монополістичної конкуренції:

Монополістична конкуренція – це ринкова ситуація, за якої численні продавці продають однакові товари, намагаючись надати їм реальні або віртуальні унікальні властивості (гарячий хліб, швидкі розрахунки, спортивний велосипед).

Характерні риси:

- відносно велика кількість невеликих виробництв;

- диференціація (різновиди) продукту;

- наявність в окремих виробників дуже обмеженого контролю над цінами;

- домовленості між конкурентами щодо обмеження конкуренції (наприклад угоди про ціни);

- зберігається можливість відносно легкого вступу в галузь нових виробників.

Олігопольний ринок

Є ринки з невеликою кількістю великих фірм. В Україні - це ринки побутових холодильників, пральних машин, шоколадних цукерок, цигарок та ін.

Олігополія (оліго – декілька) – це панування не ринку кількох фірм, які виробляють ідентичні (схожі) товари.

Характерні риси:

- небагато конкурентів;

- пропозиція стандартизованих товарів (сталь, алюміній) або диференційованих (комп'ютери, автомобілі);

- складність входження в галузь нових підприємств;

- наявність стимулів до злиття, змов, спрямованих на ускладнення або усунення конкуренції.

Чиста монополія.

Чиста монополія це така ринкова ситуація за якою є лише один продавець товару, що не має замінників.

Відносини на такому ринку складаються за принципом: “Продавець - король, покупець - слуга”.

Характерні риси:

- єдиний продавець;

- відсутня диференціація продукту;

- повний контроль продавця над цінами;

- дуже важкі умови входження в ринок нових підприємств.

Таким чином, за чистої монополії зовсім немає конкуренції. Абсолютний монополіст встановлює ціну.

5. Важливі елементи механізму саморегулювання ринкової економіки це попит та пропозиція.

Потреби людей формують попит.

Попит (demand) – це кількість продукту, яку споживачі хочуть і можуть купити за певними цінами в певний проміжок часу.

Таким чином попит - це платоспроможна потреба. Попит залежить насамперед від ціни. Цю залежність відбиває функція попиту,

Попит = f (ціни)

Взаємозв'язок між ціною товару та величиною попиту стійкий і має характер закону.

Закон попиту: за інших незмінних умов, зниження ціни підвищує величину попиту, а її зростання – знижує її.

Сума індивідуальних попитів формує загальний або ринковий попит.

Графічно залежність між ціною та величиною попиту відбиває крива попиту. Вона має спадний нахил і показує залежність між ціною та величиною попиту на товар у даний момент, допускаючи, що інші умови залишаються незмінними.

Графік попиту.

Р (ціна)

d

Q(величина)

Якщо змінюється ціна, то графічно це відбивається переміщенням по кривій попиту вгору–вниз, з однієї точки в іншу. Якщо ж впливають інші, нецінові фактори то крива переміщається, зрушується вліво, вправо.

Нецінові фактори попиту.

1. Споживчі смаки та уподобання;

На них впливає:

а) зміна потреб;

б) мода;

в) реклама.

2. Ціни на супутні товари:

а) взаємозамінні або товари-субститути (масло і маргарин): якщо дорожчає один, то зростає попит на інший.

б) взаємодоповнюючі товари (товари-комплементи) наприклад: автомобілі та бензин): якщо дорожчає один, то падає попит на інший: дорожчають автомобілі - падає попит на бензин.

3. Число покупців.

Якщо воно зростає, то збільшується і попит.

4. Цінові очікування споживачів.

Якщо споживачі очікують підвищення цін, то попит зростає. Тут дуже впливають слухи.

5. Доходи споживачів.

З їх зростанням підвищується попит на якісні товари, і знижується на неякісні.

У реальному житті фактори не діють ізольовано, а переплітаються, утворюючи складну, суперечливу картину.

Нецінові чинники переміщають, зрушують криву попиту вправо– вліво.

Графік попиту.

Р (ціна)

d d₂

d₁

Q(величина)

«Парадокси» закону попиту.

Це виключення із закону попиту, тобто ситуації коли закон не діє: зростає і ціна і попит. Це буває в трьох випадках:

1) Коли товари розраховані на багатих людей і є для них престижними (ефект Веблена);

2) Коли покупці судять про якість товару за його ціною (шкіряне взуття).

3) У ситуації “ефекту Гіффена” - коли зростає ціна і попит на товари, що відіграють важливу роль у бюджеті незаможних споживачів, та є для них дешевими щодо інших товарів, навіть після подорожчання (картопля, хліб).

Еластичність попиту – це ступінь реакції попиту на вплив яких-небудь компонентів, зокрема ціни, доходів.

За ціною попит може бути еластичним, нееластичним, абсолютно нееластичним, нескінченно еластичним, з одиничною еластичністю. При вимірі еластичності попиту за доходом треба враховувати якість товару.

6. Пропозиція (supply) ця кількість продукту, що її продавець готовий продати за певною ціною, в певний проміжок часу.

Пропозиція теж залежить від ціни та є її функцією.

Пропозиція = f (ціни)

Зв'язок між ціною та пропозицією відбиває закон пропозиції: кількість товару, запропоновано до продажу прямо пропорційно ціні за його одиницю.

Це пояснюється тим, що виробництво товарів ведеться задля прибутку. Чим вища ціна, тим більший прибуток, вигідніше виробництво товару.

Графічно, залежність величини пропозиції від ціни відбиває крива пропозиції.

Крива пропозиції

Р (ціна)

s Вона має зростаючий нахил

бо з підвищенням ціни товару

збільшується величина його пропозиції.

Q(обсяг)

Зміна величини пропозиції під впливом ціни на графіку відбивається рухом по кривій пропозиції, переміщенням з однієї її точки в іншу.

Нецінові фактори пропозиції

1. Ціни на ресурси. Якщо вони підвищуються, то витрати зростають, пропозиція скорочується. І навпаки...

2) Капітал і технологія виробництва. Використання нової технології скорочує витрати виробництва і збільшує пропозицію.

Однак, якщо нова технологія впроваджується з екологічною метою, то витрати зростають і пропозиція скорочується.

3. Державна економічна політика тобто податки і субсидії. Податки збільшують витрати, тому підвищення податкових ставок зменшує пропозицію, а їх зниження - навпаки.

Субсидії, дотації це «податки навпаки», тому їхній вплив протилежний.

4. Ціни на інші товари. Ресурси можуть використовуватись альтернативно, тому зниження ціни на один товар призведе до збільшення виробництва та пропозиції іншого товару, виготовленого з цієї сировини.

Наприклад, якщо ціни на тарілки знизяться, то їх виробництво стане невигідним, і виробники збільшать виробництво та пропозицію чашок із цієї ж сировини.

5. Цінові очікування продавців. Якщо продавці очікують підвищення цін, то пропозиція зменшиться, тому що вони притримають товар, і навпаки.

6. Число продавців на ринку. Якщо воно зростає, то пропозиція збільшується і навпаки.

Нецінові чинники пропозиції зрушують, зміщують криву пропозиції вправо, вліво.

Еластичність пропозиції– це ступінь реакції пропозиції на зміну ціни. На еластичність пропозиції за ціною найбільше впливає фактор часу, бо для збільшення пропозиції виробникам потрібен час.

7. Коливання цін під впливом попиту та пропозиції призводить до встановлення рівноважної ціни та кількості.

Ціна рівноваги (або рівноважна ціна) – це ціна одиниці продукції за якої попит та пропозицію збігаються.

Рівноважна кількість – це кількість товару, що врівноважує попит та пропозицію.

На графіку рівноважна ціна встановлюється в точці перетину кривих попиту та пропозиції.