Особливості економічних законів:

1) Вони менш строгі, ниж закони природи, тому що визначають найбільш ймовірні зв'язки.

2) В історичному плані економічні закони менш довговічні, чим закони природи, тому що діяльність людей більше рухлива, мінлива.

Економічні закони, як і закони природи об'єктивні, тобто не залежать від волі і бажання людей. Люди не можуть їх змінити, скасувати, вони їх відкривають і використовують. Розуміння економічних законів допомагає людям приймати ефективні рішення з економічних проблем, виробляти економічну політику.

Економічна політика регулює поведінку людей, впливає на них, тому вона є предметом постійних дискусій у суспільстві.

Економічні погляди поділяються на позитивні та нормативні.

Позитивна політекономія вивчає реально сформовані економічні процеси і зв'язки, пояснюючи дійсний стан економіки (наприклад: в Україні є безробіття).

Нормативна політекономія– це судження щодо шляхів подолання економічних проблем. Наприклад: для зниження інфляції необхідно скоротити витрати державного бюджету України.

Економісти найчастіше досягають згоди в позитивній політекономії та розходяться в нормативній, тому що є багато способів впливу на економіку.

4. Функції політекономії, методи її вивчення.

В процесі становлення і розвитку політекономії як науки були сформульовані її основні функції:

1. Пізнавальна– дослідження сутності економічних процесів і явищ.

2. Методологічна– тобто політекономія є теоретичною базою для вивчення інших економічних наук.

3. Практична– наукове обґрунтування економічної політики держави, розробка рекомендацій з ефективного господарювання.

4. Прогностична– розробка перспектив економічного розвитку.

5. Виховна– формування в громадян економічної культури, логіки сучасного економічного мислення.

При вивчення економічних процесів і явищ використовуються загальнонаукові та специфічні методи.

Діалектика– загальний для всіх наук метод пізнання, що базується на використанні законів і принципів філософії, сутність яких полягає в пізнанні економічних процесів та явищ у їхньому розвитку, взаємозв'язку, взаємозалежності, протиріччях.

Наукова абстракція– поглиблене пізнання економічних процесів і явищ шляхом відособлення від неосновного, другорядного, з метою розкриття сутності.

Аналіз і синтез– тобто поділ об'єкта дослідження на складові частини і поєднання елементів у єдине ціле.

Індукція і дедукція– тобто рух у пізнанні від загального до окремого або навпаки.

Історичний і логічний– вивчення економічних процесів і явищ в історичній і логічній послідовності.

Економічне моделювання– формалізований опис і кількісний вираз економічних процесів і явищ, структура яких абстрактно відтворює реальну картину економічного життя.

Економічний експеримент– штучне відтворення економічних процесів і явищ, з метою вивчення їх при оптимально сприятливих умовах та в практичному використанні.

Тема 2. Виробництво і його основні чинники. Суспільний продукт Лекція 2

План

1. Поняття суспільного виробництва. Фази суспільного виробництва.

2. Матеріальне та нематеріальне виробництво. Організація та управління як елементи суспільного виробництва.

3. Основні фактори суспільного виробництва. Їх взаємодія. Робоча сила. Засоби виробництва.