Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
_Конспект лекцій мол.спец..doc
Скачиваний:
67
Добавлен:
20.02.2016
Размер:
632.32 Кб
Скачать

Тема 11 Розподіл національного доходу. Споживання, заощадження і добробут людини Лекція 17

План

1. Розподільчі відносини та їхнє місце у відтворювальному процесі.

2. Доходи населення та проблеми населення в ринковій економіці.

3. Нерівність розподілу доходів. Крива Лоренца.

Семінарське заняття № 17

План

1. Розподільчі відносини та їх місце у відтворювальному процесі

2. Диференціація доходів населення. Крива Лоренца.

3. Необхідність перерозподілу національного доходу і доходів населення

Питання до самостійного вивчення

1. Сутність та механізм перерозподілу національного доходу і доходу населення.

2. Споживання та заощадження.

3. Необхідність державного регулювання розподілу доходів.

Розподіл національного доходу. Споживання, заощадження і добробут людини

В політекономічному розумінні розподіл – це стадія суспільного відтворення, в якій на основі виконання нею функції сполучної ланки між безпосереднім виробництвом і споживанням виникає підсистема відносин економічної власності між різними економічними суб’єктами з приводу привласнення умов та результатів виробництва, що управляються відповідними законами, характер яких визначається у кінцевому підсумку сферою безпосереднього виробництва і власністю на засоби виробництва.

Ринковий механізм неупереджено визначає результати і положення господарюючих суб'єктів, тому потрібне його корегування в соціальній сфері з боку держави. Це – соціальна політика.

Соціальна політика держави – це політика у сфері зайнятості, доходів, освіти, культури.

Вона здійснюється шляхом соціальних гарантій.

Соціальні гарантії – це зобов'язання держави перед членами суспільства по формуванню їх доходів, умовах отримання певних товарів і послуг, робочих місць.

Соціальні гарантії – це реакція держави на ті економічні проблеми які виникають в ході ринкового саморегулювання.

Функції соціальних гарантій.

  1. матеріальне забезпечення людей, які з об'єктивних причин не можуть цього робити самостійно (інваліди, пенсіонери)

  2. створення умов для відтворення трудових ресурсів

  3. підтримка доходів і соціальний захист безробітних.

Основні способи реалізації соціальних гарантій:

    1. Примусове соціальне страхування і виплата трансфертів.

    2. Державне фінансування соціальної сфери (культура, освіта).

    3. Встановлення державних стандартів малозабезпеченості і мінімальних рівнів доходів.

    4. Регулювання відносин зайнятості:

  • страхування з безробіття;

  • виплати бідним;

  • спеціальні законодавчі заходи держави, що стимулюють роботодавців зберігати робочі місця;

  • державна підготовка і перепідготовка кадрів;

  • організація державної системи суспільних робіт;

  • регулювання державою тривалості робочого дня тижня, min зарплати.

Основні соціальні програми:

  1. Програма пенсійного забезпечення;

  2. Програма соціального забезпечення на випадок хвороби;

  3. Програми соціальної підтримки інвалідів;

  4. Інші види соціальної допомоги (виплати бідним, житлові субсидії і т.п.)

Соціальні програми повинні допомагати людям вирішувати економічні проблеми, але не знижувати їх вольові зусилля, спрямовані на самостійне, ефективне вирішення своїх економічних проблем.

2.В макроекономіці під доходами розуміють частку класу, соціальної групи, індивіда в створеному продукті привласнювану ними.

Рівень доходів членів суспільства – це показник добробуту. Він визначає можливості матеріального і духовного життя суспільства.