4. Готелі полегшеного типу.

До готелів і засобів розміщення полегшеного типу можна віднести переважно сезонні установи: кемпінги, ботелі, ботокемпінги, сезонні флотелі і флотокемпінги, ротелі, флайтелі тощо.

Кемпінгами є готельні підприємства полегшеного типу для сезонної експлуатації і призначаються для відпочинку автотуристів і паркування їх автотранспортних засобів. Всі види обслуговування в кемпінгах спрощені:

• спальні місця розміщуються в будівлях літнього типу, часто дерев'яних, без опалювання, або в наметах;

• санітарні вузли, як правило, загальні;

• широко розвинені різні форми самообслуговування.

Іноді при кемпінгах є автозаправні станції і майстерні дрібного ремонту автомобілів.

Отримують розвиток також змішані види типу «мотель-кемпінг», що передбачають можливість літнього розширення місткості мотелю за рахунок розташованого на його території кемпінгу.

Змішані види засобів розміщення отримують різноманітні способи рішень. За межами України розповсюджені наступні типи готельних підприємств: ротелі, ботелі, ботокемпінги, сезонні флотелі і флотокемпінги, флайтелі.

Ротель - пересувний готель, що є вагоном-трейлером з одно- або двомісними відсіками, де розташовані зручні спальні крісла з трьома регуляторами положення.

Кожен відсік забезпечений вентиляцією і індивідуальним освітленням. У ротелі є відсік для переодягання, умивальник і туалет. У задній частині вагону - кухня і холодильник.

Флайтелі – готелі для власників особистих літаків. Вони розташовуються далеко від цивілізованих місць. До них, як правило, ніяким шляхом, окрім повітряного, дістатися неможливо.

При флайтелях розташовують:

• аеродроми;

• ангари і елінги;

• майстерні;

• ресторани, бари;

• іноді - концертні зали, дансинги.

У деяких з флайтелей організовують: катання на повітряних кулях різного калібру (об'єму); прогулянки на дирижаблях; прийом повітряних і сонячних ванн на прив’язочных аеростатах. Оскільки все це задоволення досить коштовне, то доступне тільки заможним людям.

Ботелі – прибережні готельні установи, що обслуговують мандрівників на воді. До їх складу входить житло, система культурно-побутового обслуговування, спеціалізовані споруди і пристрої технічного обслуговування плавзасобів.

Ботелі доцільно розміщувати на початку і наприкінці маршруту з урахуванням найбільших можливостей технічного обслуговування плавзасобів.

На обраній для ботелю території слід передбачити зони:

• готельного корпусу;

• рекреації і спортивних майданчиків;

• технічного обслуговування і ремонту плавзасобів.

Ділянка повинна бути розміщена на березі. Для причалювання судів і їх стоянки необхідно обладнати гавань.

Ботокемпінги - сезонні готельні установи типу кемпінгів. Ботокемпінги призначені для обслуговування водних туристів в поході. Це сезонні установи, що характеризуються невисоким рівнем комфорту.

До даного типу установ відносяться:

• водні станції;

• літні туристські містечка.

Місткість «водної станції» зазвичай складає до 200 чоловік. На одну людину доводиться близько 100 м² упорядкованої території.

На станції розміщуються:

• ділянки для наметів;

• майданчики відпочинку;

• адміністративні будівлі;

• пляжі;

• причали;

• елінги;

• ремонтні майстерні зі скороченою програмою обслуговування.

Водні маршрути обладнують простими спорудами і пристроями технічного обслуговування плавучих засобів.

Одним з простих типів споруд, що зустрічаються на водоймищах США (розташовані на відстані 150-180 км. від міста) є рампа (або, сліп) з автостоянкою.

Цей тип споруди призначений для спуску на воду і підйому невеликих катерів і човнів з підвісними моторами, що перевозяться на автомобільному трейлері. Одна рампа має майданчик для автостоянки на 60-130 автомобілів з причепами.

Площа водної поверхні, яку обслуговує одна рампа, в різних проектних фірмах визначена в межах від 640 до 840 га.

Певний досвід по будівництву засобів розміщення на воді накопичений в Росії. На Городецкій судоверфі побудовано два найбільших на Волзі плавучих мотелі. Ця база для моторних човнів може прийняти до 200 катерів.

У ботелях і ботокемпингах призначених для тривалого відпочинку, враховують основні рекреаційні вимоги, що пред'явля-ються до ділянки, тобто наявність: пляжу; лісового масиву і лугопарка; акваторії для прогулочних маршрутів по воді і занять водними видами спорту; угідь, багатих рибою або дичиною.

При виборі на ділянці місця для купання і пляжу слід враховувати: наявність піщаних пляжів; площу мілководдя, вільну від водної рослинності; ступінь забруднення води і т.д.

Траси туристських маршрутів повинні бути прокладені поза основними транспортними шляхами. Відстані від установ водного туризму повинні складати: до міських пристаней – 500 м; річкових вокзалів – 200 м; портових пристроїв: вище за течією – 500 м, нижче за течією – 1000 м.

Площі земельних ділянок ботелей і ботокемпінгів визначають з урахуванням функціонування готельного комплексу і ділянки технічного обслуговування плавзасобів, що примикає до гавані.

Розмір ділянки ботелю визначається з розрахунку 175 м²/місце, що відповідає аналогічним установам автотуризму – мотелям.

Показники площі ділянок ботокемпінгів визначаються з розрахунку 100 м²/місце відповідно до декілька скороченого набору споруд і пристроїв технічного обслуговування плавзасобів.

Залежно від місткості подібні аквацентри диференціюються на чотири класи:

• I клас - ботель на 800 місць;

• II клас - 500 місць;

• III клас - 200-300 місць;

• IV клас - 100 місць.

Центральна база (місце зимової парковки) в літній час виконує функції перевалочного пункту. При зимовій диспозиції ботели забезпечують нічліг 400-500 туристам. Зал очікування з прибудовами трансформується в лижну базу і може обслуговувати до 500 лижників в день без ночівлі.

Сезонні флотелі і флотокемпінги суміщують функції готелю, а також стоянки технічного обслуговування і зимового зберігання плавзасобів. Флотель обслуговує туристів, що мандрують по воді. Його встановлюють:

• у літню пору року - в місцях масового відпочинку на достатній відстані від великого міста;

• взимку – в межі міста; використовується як готель з рестораном.

Флотель передбачає розміщення основної маси туристів в альтанковому містечку на березі; експлуатується, як правило, цілорічно; обладнаний пунктом прокату туристського знаряддя, заправною станцією, аварійно-рятівним і протипожежним інвента-рем.

Для флотелів необхідні: рекреаційні майданчики; бівуачні стоянки; пляжі.

Мінімальну місткість флотокемпінгів рекомендується визначати з розрахунку організації табору – бази відпочинку на маршруті. Місткість флотокемпінгів (25-50 місць) обирається з розрахунку найменшої концентрації судів на стоянці – 6-12 човнів.

По аналогії із зарубіжними системами водного туризму, протяжність водних маршрутів в системі озерно-річкових водосховищ зазвичай приймають в 200-300 км.

Маршрути водного туризму повинні бути прокладені по місцях туристської привабливості і екзотичного ландшафту. Розділення установ водного туризму на сезонні і цілорічні за кордоном є чисто умовним. Більшість комплексів в районах зі сприятливими кліматичними умовами використовуються цілорічно.

Всі установи водного туризму можна віднести до наступних основних типів:

• комплекси водного туризму;

• окремі споруди і установи для обслуговування плавзасобів і туристів («марини», флотелі, плавучі готелі, готелі тощо);

• окремі спуско-підйомні і причальні пристрої для обслуговуван-ня плавзасобів на березі водоймищ, у бівуачних стоянок і альтанкових містечок відпочинку.

Плавучі готелі і готельні комплекси для обслуговування водних туристів будуються в багатьох країнах. Більшість плавучих засобів обладнана: причалами; пірсами; спуско-підйомними пристроями; спорудами для зберігання човнів, їх ремонту і заправки.

У «портах задоволення» і плавучих містечках передбачається високий рівень обслуговування водних туристів і їх плавзасобів. В установах цих комплексів забезпечується в повному обсязі культур-ний відпочинок і обслуговування туристів.

До комплексу входять: магазини; театри і кінозали; кафе; спортивні зали і майданчики; басейни; порт; музей; школи водного туризму і спорту; вертолітна станція; внутрішні і зовнішні бульвари.

Вулиці, площі і переходи комплексу повністю захищені від атмосферних опадів. Незалежно від несприятливих природних дій в установах створюється штучний клімат, подібно до функціонування приміщень громадського призначення на пасажирських судах.

Особливим типом споруди водного туризму є громадська стоянка «марина», яка, наприклад в США, стала невід'ємною частиною структури установ водного туризму.

Місткість «марини» різна і залежить: від розміру існуючого рекреаційного флоту; об'єму передбачуваного прокату; перспектив розвитку водного туризму; площі акваторії (для функціонування «марини» мінімальною є площа водної поверхні в 100 га).

«Марини» можуть бути:

• міськими, призначеними для постійного паркування рекреаційного флоту жителів міста; тимчасових стоянок судів і обслуговування транзитних водних туристів. Такі стоянки відрізняються високим рівнем комфорту і технічного обслуговування плавзасобів;

• заміськими, які розташовуються в межах півторагодинної доступності; функціонують в основному як самостійні об'єкти; призначені для обслуговування транзитних водних туристів і мають всі необхідні, елементи для обслуговування туристів і їх плавзасобів.

Заміські «марини» можуть входити також до складу аквапарків крупних суспільних установ, призначених для найрізноманітнішого відпочинку на воді. На території аквапарків розташовуються всі установи, обслуговуючі відпочиваючих і туристів.

За кордоном в крупних установах водного туризму виділяють наступні основні групи приміщень і споруд:

• приймально-адміністративна (фойє з гардеробом; універсальний зал; кафе, бар; бюро обслуговування; камери схову; медичний пункт; кабінети дирекції і бухгалтерії; приміщення для персоналу; пошту, телеграф, телефон);

• житлова;

• обслуговування: побутового, туристського, спортивного і культурно-масового, технічного для плавзасобів.

Існують різні вирішення приміщень житлової групи. Так, житлові приміщення комплексу Лан ге-док-Руссійон спроектовані з урахуванням розташування квартир з видом на море або зелені масиви. Квартири, орієнтовані на захід, обладнані внутрішніми двориками для захисту від вітрів. У деяких проектах номери згруповані в блоки по два і зміщені один відносно іншого як в плані, так і по поверхах. Це рішення дозволяє утворити просторі тераси.

Група приміщень побутового обслуговування у «плавучих містах», готелях, «маринах» і інших установах містить повний набір елементів обслуговування водних туристів: пункти прокату предметів побутового призначення; санітарні блоки; різні майстерні по ремонту предметів побутового призначення; фотолабораторії; пункти хімчистки, пральні.

Приміщеннями культурно-масового обслуговуванні є: універсальні зали; бібліотеки; музеї; кімнати відпочинку; клуби, казино.

Група туристського обслуговування містить: пункти прокату човнів; центри з продажу човнів і туристською знаряджання; причали; комори; елінги.

Група приміщень спортивного обслуговування включає: спортивні центри і зали; стаціонарні і наплавні басейни; криті катки; сауни; відкриті ігрові майданчики.

Споруди і пристрої обслуговування плавзасобів містять елінги для зберігання судів, які знаходяться на березі або усередині флотелю, в безпосередній близькості від спальних номерів.