31. Поняття природи. Природа і суспільство.

Природа-це джерело задоволення людських потреб. Природа- це частина світу,яка, протистоїть суспільству і взаємодіє з ним(це природне середовище в якому живе суспільство).

Природа первинна. Людина-є наймолодшим жителем її. На певному етапі еволюції з’являється людина, а потім суспільство.

Природа є необхідною умовою матеріального життя суспільства, зокрема фізичного і духовного життя людини, джерелом ресурсів, що використовуються в виробництві, одночасно вона є середовищем існування суспільства.

32. Науково-технічний прогрес. Шляхи виходу з екологічної кризи.

Науково-технічний прогрес — це поступальний рух науки і техніки, еволюційний розвиток усіх елементів продуктивних сил суспільного виробництва на основі широкого пізнання і освоєння зовнішніх сил природи, це об'єктивна, постійно діюча закономірність розвитку матеріального виробництва, результатом якої є послідовне вдосконалення техніки, технології та організації виробництва, підвищення його ефективності.

Поступальний розвиток суспільного виробництва, його постійне вдосконалення є фундаментальними закономірностями економічного життя людства. Він ґрунтується на прогресі науки і техніки.

Науково-технічний прогрес здійснюється в двох формах: еволюційній(коли техніка і технологія, що застосовується у виробництві, удосконалюється на основі вже відомих наукових знань) та революційній(означає перехід до техніки і технології, що побудовані на принципово нових наукових ідеях).

Шляхи виходу з екологічної кризи.

-скорочення споживання нафтопродуктів. Енергозбереження та розвиток альтернативних джерел енергії.

-економія сирої нафти та інших видів копалин палива дозволить пом’якшити парниковий ефект,скоротити масштаби кислотних дощів, знизити приземного рівню озону.

-зміна способу життя людства(не використовувати пластик, а замінити його на папір та скло)

-утилізовувати продукцію(використовувати лише ті продукти споживання, які утилізовуються)

-використовувати екологічне паливо.

-не зруйновувати ліси.

-не шкодити природі.

33. Глобальні проблеми людства.

Глобальні проблеми людства-комплекс проблем і ситуацій, що зачіпають життєві інтереси всіх народів світу,характеризуються динамізмом і вимагають для свого розв'язання колективних зусиль світової громадськості від вирішення яких залежить подальший прогрес людства і збереження цивілізації.

Ознаки:

-стосуються усіх,

-загрожують існуванню людства,

-вирішення потребує колективних зусиль.

Види:

1.соціально-політичні(війна,використання ядерної зброї,тероризм)

2.соціально-економічні(демографічна криза, перенаселення,нерівномірний розподіл між державами ресурсів.)

3.соціально-екологічні(катастрофи,зменшення озонового шару.)

4.проблеми людини(проблема прав людини, хвороби,культурні проблеми.)

34.Філософія майбутнього.Поняття футурології.

Проблема майбутнього і його передбачення належить до вічних тем,інтерес до яких зростає. Майбутнє можна зрозуміти тільки в результаті аналізу минулого і сучасного,бо вони взаємопов’язані.

Майбутнє людства-це не аморфне і невизначене прийдешнє,без будь-яких часових рамок і просторових меж,в якому може відбутися все на що здатна фантазія.

Наукове передбачення і соціальне прогнозування мають дати відповідь не тільки на пит. про те,що може реально здійснитись в майбутньому, а також відповідь на пит. коли цього чекати.

Знання про майбутнє в міру віддалене від сьогодення стають все менш конкретними і точними. Це пов’язане з непередбачуваністю конкретного ходу і результату окремих потій в житті.

Теоретичною розробкою та обґрунтуванням різних варіантів розвитку суспільства і людини в майбутньому займається в західному світі футурологія. Футурологія(наука про майбутнє) розробка різного роду альтернативних проектів розвитку, прогнозів. В країнах заходу був футурологічний бум:з’являлись сотні держ спеціалізовані органи з розробки прогнозів.