52)Емпіризм у ф-фії Нового Часу.Ф.Бекон,т.Гоббс,Дж.Локк.

Емпіризм (грец– досвід) - філософський напрям, який визнає чуттєвий досвід основним і єдиним джерелом і змістом знання. Емпіризм ХVІІ – ХVІІІ ст. – матеріалістичний емпіризм, такий, який стверджує, що чуттєвий досвід об’єктивно відображує навколишній світ. Ф.Бекон (1561-1626 рр.) першим в європейській філософії Нового ча¬су звертається до проблеми методології наукового пізнання. Бекон став засновником емпіризму Нового часу. Основним своїм завданням він вважав пошук нового, більш досконалого способу використання розуму для пізнання природи.

ОСНОВ.РИСИ Ф-ФІЇ БЕКОНА: не правильний метод недолік ф-фії; дедукція-це не правильний метод(тому,що спирається на неперевірені загальні твердження,звуження знань); індукція правильний метод(спирається на перевіренні твердження;

-Що заважає людському пізнанню?

-Ідоли(Знання померлого)

1)Ідоли роду(недосконалі органи чуття);

2)Ідоли печери(це особисті вади конкретної людини, причина яких може бути різною: погане виховання, психічна неврівноваженість, власні уподобання, власні упередження тощо.)

3)Ідоли ринку(або площі,внаслідок свовесної плутанини виникаює перепона на шляху пізнання)

4)Ідоли театру(прихильність авторитетам,догматизм,сліпа прихильність);

3 можливі шляхи до пізнання:

1)шлях паука(вузький раціоналізм з власного розуму);

2)шлях мурахи(накопичування фактів без без обробки в майбутньому);

3)шлях бджоли(Бекон надав перевагу цьому шляху);

Томас Гоббс (1588-1688) послідовно розробляє систему раціоналістичної філософії, яка охоплює не тільки вчення про буття, пізнання, а й вчення про суспільство, державу.

ОСНОВ.РИСИ Ф-ФІЇ ГОББСА:-обернення методів;-емпіризм;-теорія суспільної узгоди

ОСНОВ.РИСИ Ф-ФІЇ Дж.Локк:-сенсуалізм(єдине джерело знання);-чиста дошка душі,яка заповнюється досвідом;-розподіл влади(вперше пропонує розподівл на:законодавчу;виконавчу;федеративну;)

 

53)Раціоналізм у європейській ф-фії 17ст.Р.Декарт,б.Спіноза,г.Лейбінц.

Раціоналізм (франц. rationalisme, від латів.(латинський) rationalis — розумний, ratio — розум), філософський напрям, що визнає розум основою пізнання і поведінки людей. Р. протистоїть як Ошибка! Недопустимый объект гиперссылки. і Ошибка! Недопустимый объект гиперссылки., так і Ошибка! Недопустимый объект гиперссылки. ( Ошибка! Недопустимый объект гиперссылки. ). Термін «Р.» використовується для позначення і характеристики філософських концепцій з19ст Декарт.В епоху нового часу проблема першооснови звучить як проблема субстанцій. Субстанції , по Декарту , сущі що не потребують для свого існування не в чому іншому . Субстанції 1 порядку : Бог . 2 порядку : мисляча духовна субстанція і матеріальна . Таким чином , по Декарту , в основі світу 2 початкові субстанції: матерія і Бог.

Спіноза :Одне з головних питань - питання субстанції. Створює вчення про єдину субстанції (Бог першопричина всіх речей). Характеристики субстанцій:1)абсолютна самостійність (ні в чому, крім себе не потребує)2)нескінченність у просторі і часі3)субстанція причина самої себе і пізнається через саму себе4)субстанція вихідний полюс буття

Способи прояву субстанцій: протяжність , мислення .

Субстанція породжує матеріальні і духовні речі. Модус - одиничний прояв субстанції. З'єднують і властивості мислення і протяжності . Вони кінцеві у часі і просторі , мінливі. Детермінізм - у вчинках людини , немає нічого випадкового , поведінку і почуття людини пояснюється 3 основними причинами :1бажання;2задоволення;3незадоволення

Лейбніц - творець плюралістичної картини буття . Субстанція множинні. Субстанція по Лейбніцу - " монада " . Властивості субстанції:

• проста неподільна , внутрішньо незмінна

• кожна " монада " - мікросвіт

• " монада " - духовні, не матеріальні і живуть за законами гармонії

• " монади " складають сутність кожної речі

• в світі немає 2 однакових " монад "

3 ступеня розвитку " монад " :

• монади нижчого порядку ( пасивне сприйняття , неясні смутні уявлення про світ )

• монади - душі ( наявність відчуттів , більш чітке уявлення про світ )

• монади - духи ( володіння свідомістю )

Таким чином , ступінь розвитку монади , по Лейбніца, дорівнює ступеню наближення до свідомого життя . Вища монада - Бог. Пізнання тільки розумом. Всьому світу притаманне розвиток , еволюція . Розвиток поступово і не супроводжується загибеллю монади , так як вони вічні. Розвиток світу відбувається за рахунок внутрішнього розвитку монади . На неї не впливають зовнішні чинники.