38.Релігія як форма суспільної свідомості. Класифікація релігій.

Релігійна свідомість-є такою формою суспільної свідомості, змістом якої прагнення людини і суспільства до безпосереднього зв’язку з Абсолютом,Богом,богами,прагнення до сакрального. Релігійна свідомість є надзвичайно складним, різнобарвним утворенням,яке проявляється в релігійній психології та ідеології. психологія охоплює такі елементи, як віру в надприродне,релігійний культ,релігійні почуття,емоції,звичаї. Формується релігійна псих стихійно під впливом повсякденного життя. Реліг. ідеологію розробляють і поширюють теологи. Ставлення людства до релігії неоднозначне. Воно певною мірою залежить від стану суспільства. Суспільні потрясіння,природні катастрофи активізують релігійне вірування.

Класифікація релігій:

За рівнем розвитку:

а) ранні вірування — вірування первісної доби (анімізм, магія, тотемізм, культ предків). Віднесення цих світоглядних конструктів до релігій суперечливе.

б) політеїстичні релігії;

в) монотеїстичні релігії;

г) синкретичні релігії, що утворилися внаслідок зрощування або злиття різних етнічних і світових релігій;

д) нові релігійні течії.

Комплексна класифікація:

1. Дорелігійні і ранні релігійні вірування родоплемінних спільнот.

2. Національні релігії, до яких відносять ранні та пізні етнічні вірування.

3. Світові релігії.

4. Нетрадиційні релігії — новітні релігійні рухи.

39.Світові релігії. Буддизм,християнство,іслам.

Світові релігії — віровчення, які мають міжетнічний і космополітичний характер, оскільки вони гарантують спасіння незалежно від того, до якого етносу належать їх послідовники.

Будизм: вчення про духовне пробудження(6ст до н.е). Зародився в Індії. Засновник будда. Священні книги- Веди.

Християнство:Віра в Ісуса Христа(прояв Бога). Зародилося на сх. Римської імп в Палестині 1ст. Ділиться на православне,католицьке та протестантизм. Найпоширеніша релігія світу. Святе письмо-Бублія.

Іслам: Пророк Бога-Мухаммад(повна віддача себе Богу). Друга за чисельністю релігія. Священна книга- Коран.

40. Специфіка східного і західного шляхів людського буття у світі.

Сх філософія:

1.Перевага релігійно-етичної проблематики над науково-теоретичною(ідеалізму над матеріалізмом)

2.Усі філософські системи мають релігійний характер .

3.Головною метою філософії було не пізнання світу, а в становлення гармонії людини зі світом

4.Самозаглиблення, прагнення віддатись природному ходу речей.

5. Пізнавальне відношення до світу підпорядковане критичному завданню поведінки та проблемі спасіння.

6. Наявність єдиного духовного канону життя, якому підпорядковані всі основні сфери.

7. Образний, притчовий стиль мислення.

Зх філософія:

1. Домінування індивідуального над загальним

2. Раціональне,аналітичне,логічно послідовне мислення.

3. Відкритість та доступність

4. Активізм, прагненя змінювати дійсність

5. Автономність різних сфер суспільного життя.

41. Філософія Ст. Індії

Інфійська філософія мала зв'язок з попередніми канонічними текстами з міфологією та традицією.

Веди(вчення,знання)1-5ст до н.е - перша пам’ятка міфологічно-філософської думки стародавньої індії. Складаються з гімнів Богам,молитов,заклинань,ритуалів, міфів про походження світу й людини. З цих книг й буть початок касти: Поява першопричини(ПУРУША-з’явилось з яйця) з цього й бере початок каста. З різних частин тіла пуруші утворилися люди і виникло 4 касти: 1.Брахмани(жерці,філософи) з вуст; 2.кшатрії(правителі та воїни) з рук; 3.Вайшлі(торгівці) з стегон; 4.шудри(ремісники,селяни) з ніг.Після Вед з’являються

Брахмани – коментарі до Вед.(в них вкладені основні положення брахманізму) Ідеологія брахманізму: у світі не існує нічого,крім вищої духовної сили Брахмо,яка є главою всесвіту. Виявом її постає людська душа – АТМАН яка перебуває у стані постійного перевтілення(самсари) , що підпорядковується законам покарання(карми).

Упанішади(сидіти біля вчителя) –в них філософська думка переважає над міфологічною. –є переказом реліг-філос вчення про Брахму і сутність світу. Брахма-це дух, який є витоком усього світу. В Упанішадах вперше висловлена ідея відплати у потойбічному житті за земне життя(карма) та перевдіненя душі(сансара)(бо душа безсмертна)

Напрями філософських систем які не визнають авторитет Вед:

Джайнізм- заснували Паршва та Махавіра. Паршва заснував общину для жін. і чол. яка дотримувалась 4настанови: 1.непричинення шкоди тваринам,2.незв’язність,відреченість,3.справедливість,4.нестяжательство. Аскетизм міститься у відлюдності,голоді і наготі. Практика подолання карми пов’язана з правильною поведінкою(дотримання обетів-пробачення,смиренність,чесність,чистота,сировість),правильна віра,правильне знання.

Буддизм- засновник царевич Гаутаму(Будда) основні положення викладені в тріпітака(три корзини законів). Центральними в буддистському вченні є чотири благородні істини: існування людини пов’язане зі стражданням, причина страждань прагнення до життя, насолоди, буддизм ставить за мету вийти із ланцюга страждань . Для цього вироблені певні засади оволодіючи якими людина досягає НІРВАНИ. Досягнення нірвани-це вище благо й мета буддизму. Також потрібно пройти 8 шляхів позбавленя від страждань.

чарвака-локаята- не вірить в життя після смерті, запер. існування Бога. Смисл людського життя-в щасті. Щастя, розуміється як насолода. представники цієї філософії вважають,що душі не існує. Не існує також карми.