У результаті вивчення курсу студенти повинні знати:

• стан основних проблем науки кримінального процесу;

• функції судової влади в кримінальному судочинстві;

• предмет кримінально-процесуального права;

• джерела кримінально-процесуального права та їх структуру;

• теорію прийняття процесуальних рішень, вимоги закону до їх змісту та структури;

• кримінально-процесуальні засоби доказування обставин, що підлягають встановленню у справі;

• процесуальні гарантії захисту прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб;

• способи тлумачення і застосування кримінально-процесуальних норм;

• процесуальні методи і форми попередження злочинів;

• процесуальні форми взаємодії органів та осіб, що здійснюють кримінально-процесуальну діяльність між собою, а також з іншими державними органами.

У результаті вивчення курсу студенти повинні уміти:

• використовувати дані науки кримінального процесу при тлумаченні та застосуванні норм кримінально-процесуального права;

• орієнтуватися в системі кримінально-процесуального права та в судовій практиці з кримінальних справ;

• збирати фактичні дані, аналізувати і оцінювати їх достатність для прийняття правомірних процесуальних рішень;

• організовувати виконання прийнятих рішень.

Навчання з дисципліни «Кримінальний процес» проходить у формі лекцій, семінарських занять, практичних занять, самостійної та індивідуальної роботи.

Метою аудиторних занять є систематизоване засвоєння студентами теоретичних знань про поняття, завдання, основні принципи та інститути кримінального процесу, поняття, види та загальну характеристику стадій кримінального процесу, кримінально-процесуального законодавства, суб’єктів кримінально-процесуальної діяльності, судового розгляду кримінальних справ та провадження особливих, диференційованих форм у кримінальному судочинстві. Аудиторні заняття передбачають форми контролю засвоєння змісту дисципліни.

Лекційні заняття передбачають викладення нового теоретичного матеріалу викладачем, сприйняття цього матеріалу студентами. За своїм змістом лекції охоплюють основний теоретичний матеріал найважливіших тем навчальної дисципліни.

Семінарське заняття – форма навчального заняття, під час якого викладач організує обговорення попередньо визначених питань, до яких студенти повинні готувати тези виступів. Результати самостійної роботи по підготовці до семінару, та безпосередня робота на семінарі фіксується в робочому зошиті семінарських та практичних занять, ведення якого обов’язково для кожного студента. Робота на семінарському занятті також передбачає доповіді за попередньо підготовленими студентами рефератами. Контрольні питання до семінару та рекомендації з підготовки до семінару викладені у Навчально-методичних матеріалах до семінарських та практичних занять, які підготувала кафедра окремо для вивчення Загальної і Особливої частин кримінального процесу.

Викладач оцінює виступи студентів, їх активність у дискусії, рівень знань та уміння формулювати і відстоювати свою позицію тощо.

Практичне заняття – форма навчального заняття, на яких студенти повинні набути навичок практичного застосування положень законодавства про процес провадження по кримінальних справах до конкретних життєвих ситуацій, закріпити теоретичні знання з предмету. Під час цих занять студентами під контролем викладача обговорюються рішення практичних завдань. Ці рішення студенти повинні готувати заздалегідь, під час самостійної підготовки до практичного заняття, записувати рішення у робочі зошити для семінарських та практичних занять. Тему та номери завдань призначає завчасно викладач відповідно до Збірника практичних завдань окремо до Загальної та Особливої частин кримінального процесу.

Викладач оцінює вірність, повноту й обґрунтованість рішень, викладених студентами, їх активність у дискусії, рівень знань та уміння формулювати й відстоювати свою позицію тощо.

Самостійна робота є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом студентом у час, вільний від аудиторних навчальних занять.

Самостійна робота студента складається з опрацювання конспекту лекцій, підготовки до семінарських та практичних занять, самостійного освоєння навчального матеріалу по окремим темам, щодо яких не передбачені аудиторні заняття, ознайомлення з нормативними актами та рекомендованою літературою, а також самостійне виконання індивідуальних завдань, передбачених цією програмою.

Самостійна робота студента забезпечується системою навчально-методичних засобів, передбачених для вивчення навчальної дисципліни: підручник, навчальні та навчально-методичні посібники та матеріали, конспект лекцій викладача, методичними рекомендаціями тощо. Для самостійної роботи студенту також рекомендується відповідна наукова та фахова монографічна та періодична література. Самостійна робота студента над засвоєнням навчального матеріалу може виконуватися у бібліотеці, навчальних кабінетах, а також і в домашніх умовах.

Зміст самостійної роботи студента над дисципліною визначається у Навчально-методичних матеріалах до семінарських та практичних занять іншими методичними матеріалами, затвердженими на кафедрі, а також завданнями та вказівками викладача, що проводить заняття у групі.

Самостійна робота за кожною темою кримінального процесу передбачає теоретичне засвоєння основних принципів та інститутів, понятійного апарата кримінального процесу, положень про поняття, види та загальну характеристику кримінального процесу, передбачених розділами Загальної та Особливої частини Кримінально-процесуального кодексу України, поняття, види та загальну характеристику стадій кримінального процесу, кримінально-процесуального законодавства, суб’єктів кримінально-процесуальної діяльності, судового розгляду кримінальних справ та провадження особливих, диференційованих форм у кримінальному судочинстві. При цьому потребують опрацювання не лише положення Особливої частини КПК України, а і, обов’язково, положення Загальної часини КПК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України, норми Конституції України, інших Кодексів і Законів України чи підзаконних нормативних актів з відповідних галузей права.

Індивідуальна робота передбачає виконання отриманого на індивідуальній консультації викладача завдання: реферату до кожного змістовного модулю, наукового повідомлення (під час роботи у науковому гуртку кафедри).

Реферати готуються студентами самостійно до кожного модулю у відповідності до Методичних рекомендацій з підготовки рефератів, затверджених кафедрою.

Критерії оцінювання під час вивчення навчальної дисципліни.

Академічні успіхи студента визначаються за допомогою контрольних заходів, передбачених навчальним планом, з обов'язковим зарахуванням підсумкових оцінок за національною шкалою ("відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно"), 100-бальною та ЕСТS.

Контрольні заходи включають у себе поточний, модульний (рубіжний за змістовними модулями) та підсумковий контроль.

До форм поточного контролю належить оцінювання: рівня знань під час семінарських та практичних,занять; якості виконання індивідуальної та самостійної роботи.

Поточний контроль здійснюється під час проведення семінарських, та практичних занять і має за мету перевірку засвоєння знань, умінь і навичок студентом, з кожного окремого модуля навчальної дисципліни.

Результати поточного контролю та бали за самостійну та індивідуальну роботи заносяться викладачем до журналів обліку відвідування занять студентами за національної системою оцінювання ("відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно").

Поточний контроль на практичних та семінарських заняттях, виконанні тестових завдань, підсумковому контролі чи екзаменах враховує: рівень знань студента (глибина і міцність знань); самостійність виступу та викладу думок; послідовність виступу; достатність та доказовість інформації; узагальнення змісту; вміння синтезувати знання по окремих темах; вміння складати розгорнутий план відповіді, давати точні формулювання; правильно користуватись понятійним апаратом; грамотність, логічність і послідовність викладу; виконання навичок і прийоми виконання практичних завдань.

Поточний контроль знань і умінь студентів на практичних заняттях здійснюється шляхом опиту з навчальних питань теми відповідного змістовного модулю. Під час цих занять студентами під контролем викладача обговорюються рішення завдань. Викладач оцінює правильність кваліфікації, повноту й обґрунтованість рішень, складених студентами, їх активність у дискусії, рівень знань та уміння формулювати й відстоювати свою позицію. Враховується вміння та повнота використання студентом Законів України, постанов Пленуму Верховного Суду України та інших нормативно-правових документів, що потрібні для розв’язання практичних завдань за темами занять.

Поточний контроль знань і умінь студентів на семінарському занятті передбачає оцінювання підготовлених студентами рефератів та тез доповіді по рефератах, їх виступи по питанням заняття, активність у дискусії, уміння формулювати і відстоювати свою позицію тощо. Крім того, поточний контроль знань студентів на семінарських заняттях здійснюється шляхом опиту з навчальних питань теми.

Поточний контроль якості виконання самостійної та індивідуальної роботи враховує наявність у студента на занятті чинного Кримінально-процесуального кодексу України, постанов Пленуму Верховного Суду та інших нормативно-правових документів за темою заняття; навики студентів, щодо пошуку необхідної літератури; навики ведення записів (складання простого і розгорнутого плану, конспекту, реферату, виступу, тез доповіді а також навики науково-пошукової роботи); вміння застосувати знання на практиці.

Під час самостійної роботи з підготовки до практичних занять студенти обов’язково самостійно готують рішення завдань, що задаються викладачем на передодні. Рішення кожного завдання повинно бути викладене у письмовій формі у робочому зошиті студента, із мотивуванням та докладною аргументацією, з посиланням на відповідні норми кримінально-процесуального законодавства. Відсутність у студента під час практичного заняття робочого зошита з вирішеними завданнями і інших вказаних матеріалів, обґрунтованого рішення або неготовність студента до роботи на занятті тягне за собою незадовільну оцінку для студента за виконання самостійної роботи.

Студент, який отримав оцінку «незадовільно» за аудиторну або самостійну та індивідуальну роботу, має право перескласти її.

Модульний контроль проводиться викладачем під час останнього аудиторного заняття змістовного модулю у вигляді контрольних робіт (у письмовій формі). Для отримання оцінки за результатами освоєння змістовного модулю студент повинен мати оцінки, яку він повинен отримати під час аудиторної роботи, самостійної або індивідуальної роботи при вивченні цього змістовного модулю, в тому числі, за підготовку реферату.

У випадку, коли у процесі складання модульного контролю студент виявив незадовільні знання, йому виставляється незадовільна оцінка з обов'язковим наступним перескладанням. Перескласти модульний контроль студент зобов’язаний до початку наступного модульного контролю.

Підсумковий контроль проводиться з метою оцінки результатів навчання на освітньому (кваліфікаційному) рівні «бакалавр» - у вигляді підсумкового модульного контролю – залік у 5 семестрі та екзамен у 6 семестрі.

Студент, який бажає підвищити підсумкові бали з дисципліни складає підсумковий модульний контроль. Результати складання підсумкового контролю (екзамену) оцінюється за 100 бальною шкалою. Підсумкові бали з урахуванням складання екзамену розраховуються, як середньоарифметичне результатів підсумкових балів за результатами засвоєння модулів та балів набраних на екзамені.

Студент, який за результатами засвоєння всіх модулів навчальної дисципліни набрав менш ніж 75 (сімдесят п’ять) балів, зобов’язаний скласти екзамен. Студенти, які за результатами складання екзамену, набрали підсумковий бал з навчальної дисципліни нижче ніж 60 (шістдесят) балів складають екзамен повторно.

У тому випадку, коли студент, під час складання екзамену отримав позитивну оцінку (набрав 60 балів і більше), але менше ніж за результатами засвоєння всіх модулів навчальної дисципліни в заліково-екзаменаційну відомість виставляється підсумкова оцінка за результатами засвоєння всіх модулів навчальної дисципліни.

Дисципліна: Кримінальний процес	Напрям, спеціальність, спеціалізація, ОКР	Характеристика навчальної дисципліни
Нормативна дисципліна Вивчається на 3 курсі. Форма навчання - денна, заочна Кількість кредитів ECTS – 5,5 Залікових кредитів –5 Змістовних модулів – 5 Загальна кількість годин – 198 Загальна кількість аудиторних годин – 98	0304 Право 6.030402 Правознавство Господарсько-правова Бакалавр	Загальна частина Курс - третій. Семестрів – 1 Кількість кредитів ECTS – 2,5 Залікових кредитів – Змістовних модулів – 2 Загальна кількість годин – 84 Лекції – 20 годин. Практичні та семінарські заняття – 24 Самостійна робота – 40 Види контролю: проміжний модульний контроль; підсумковий модульний контроль (залік). Особлива частина Курс - третій. Семестрів – 1 Кількість кредитів ECTS – 3,0 Залікових кредитів – Змістовних модулів – 3 Загальна кількість годин – 114 Лекції – 24 годин. Практичні та семінарські заняття – 30 Самостійна робота – 60 Види контролю: проміжний модульний контроль ; підсумковий модульний контроль (екзамен).