Політична економія
•визначення зарплати як ціни робочої сили, що формується на ринку праці;
•гарантоване здійснення індексації зарплати з урахуванням вартості життя;
•застосування сучасних мотивацій і стимулюючих механізмів високопродуктивної праці, зокрема, визначення розмірів зарплати шляхом оцінки особистого внеску та ділових якостей працівника.
•створення переваг в оплаті праці для тих, від кого залежить прискорення науково-технічного прогресу;
•підвищення стимулюючої ролі основної заробітної плати. Для державних промислових підприємств важливе значення має
формування фонду заробітної плати. Для цього існує нормативний метод. Він означає утворення фонду заробітної плати за певним нормативом. Існує два варіанти розрахунку: за нормативом зарплати на одиницю продукції (робіт, послуг) і нормативом на кожний відсоток приросту обсягу продукції (робіт, послуг). Нормативний метод створює пряму залежність розміру фонду заробітної плати від рівня виробництва й продуктивності праці.
За кризових явищ під час переходу до ринку відбувається затримка виплати заробітної плати, яка негативно впливає на рівень реальних доходів населення у зв’язку з тим, що за період затримки зарплати можуть збільшитись споживчі ціни. Порядок компенсації працівникам втрати частини реальної заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати регулюється Кабінетом Міністра України.
§ 3. ФОРМИ РОЗПОДІЛУ ДОХОДІВ ЗА ТРУДОВІ РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЕКОНОМІЧНУ ДІЯЛЬНІСТЬ
Доходи працівників у колективних підприємствах
До особливостей розподілу особистих доходів за трудову діяльність в колективних підприємствах слід віднести кооперативи у різних сферах господарства, засновані на кооперативній власності, а також підприємства, що функціонують на засадах спільної праці та власності, яка складається з індивідуальних паїв.
416
Глава 16. Доходи, їх формування та розподіл
Члени кооперативу і співвласники колективних підприємств не продають своєї робочої сили. Їхні особисті доходи є результатом реалізації товарів і послуг, що створені колективною працею.
Кооперативна форма власності надає особистим доходам (або оплаті праці) ряд особливостей:
•фонд оплати праці визначається загальними зборами кооператорів і створюється за рахунок валового доходу цього кооперативу;
•оскільки продукт праці кожного кооперативу перебуває у розпорядженні загальних зборів кооператорів, а не держави, розміри оплати за однакову працю в різних кооперативах неоднакові. Принципу однакової оплати за однакову працю дотримуються тільки у межах окремих кооперативів;
•оплата праці в кооперативі може здійснюватися як грошима, так і натуральними видачами;
•громадянам, для яких робота в кооперативі не є основою (допоміжна трудова діяльність), зберігається стипендія за місцем навчання і заробітна плата за місцем основної роботи у повному розмірі.
Доходи від індивідуальної трудової діяльності
Визначення таких доходів потребує чіткого з’ясування сутності індивідуальної трудової діяльності. Індивідуальна трудова діяльність є суспільно необхідною корисною діяльністю громадян з виробництва товарів і надання послуг, що не пов’язані з їхніми трудовими відносинами з державними, кооперативними, іншими громадянськими підприємствами, установами, організаціями і громадянами, а також: з трудовими відносинами всередині колективних сільськогосподарських підприємств.
Коло суб’єктів індивідуальної трудової діяльності досить широке. Це працівники, які виробляють різноманітні товари (наприклад, шиють одяг, взуття, виготовляють сувеніри тощо), власники невеликих підприємств без найманих працівників (перукарень, майстерень з ремонту побутової техніки), юристи, лікарі, стоматологи, викладачі, які надають громадянам платні послуги.
Не вся грошова виручка від індивідуальної трудової діяльності є грошовим доходом, а тільки залишок після вилучення з грошової виручки виробничих витрат (амортизація, витрати на сировину, матеріали, електроенергію, транспорт тощо).
417
Політична економія
Учасники індивідуальної трудової діяльності після сплати податку самостійно розпоряджаються своїми доходами.
Доходи підприємств
В умовах ринкової економіки підприємець — це необхідний
суб’єкт економічних відносин, який приносить користь суспільству. Підприємці одержують дохід у вигляді прибутку. Відомо, що
є три види прибутку: обліковий (або бухгалтерський),економічний і нормальний. До доходів споживчого призначення слід віднести
нормальний прибуток. Він є доходом підприємця, своєрідною винагородою за підприємницьку діяльність. Його визначають множенням інвестованого капіталу К, на середню рентабельність Н:
Н × П = К × Н.
І
Якщо, наприклад, інвестований капітал дорівнює 10 тис. грн, а середня рентабельність — 8%, то нормальний прибуток дорівнює 0,8 тис. грн.
НП = (8 × 10) / 100 = 0,8 тис. грн.
Оскільки нормальний прибуток є певною винагородою підприємця за виконання підприємницьких функцій, він є елементом витрат виробництва.
До функцій підприємця, виконання яких заслуговує винагороди, слід віднести виявлення ініціативи щодо виробництва будь-якого товару або послуги; прийняття кваліфікованих рішень з управління підприємництвом, впровадження інновацій через виробництво нового виробу або застосування нової техніки.
§ 4. СОЦІАЛЬНІ ФОНДИ ДЕРЖАВИ
Сутність і види соціальних фондів держави
Держава бере на себе фінансування частини видатків на задоволення ряду життєвих потреб. Їх необхідність доведена самим життям.
В Україні існують соціальні фонди держави (раніше їх називали суспільними фондами споживання). Про них, на жаль, останнім
418
Глава 16. Доходи, їх формування та розподіл
часом забувають сказати в деяких підручниках і навчальних посібниках з економічної теорії. Назва «суспільні фонди споживання» навіть зникла в багатьох нормативних документах. Враховуючи, що ця назва виникла в соціалістичних країнах, будемо називати таку форму розподілу для інших країн, як «соціальні фонди держави» (СФД).
Про існування таких форм розподілу доходів споживчого призначення говориться у Конституції України. Зокрема, за рахунок бюджетних джерел утримуються заклади для догляду за непрацездатними (стаття 46), для громадян, які потребують соціального захисту, надають безкоштовно житло (стаття 47), забезпечується державним фінансуванням охорона здоров’я, відповідні соціальноекономічні, медико-санітарні та оздоровчі програми, у державних і комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога надається безоплатно (стаття 49); за рахунок держави утримуються та виховуються діти-сироти (стаття 52); держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої і професійно-технічної, вищої освіти (стаття 53).
В Україні склались два види соціальних фондів держави:
фонди спільного задоволення потреб (освіта, охорона здоров’я тощо) і фонди для непрацездатних
До фондів спільного задоволення потреб належать послуги освіти, охорони здоров’я, житлово-комунального господарства, дитячих ясел і садків, будинків інвалідів та людей похилого віку, дитячих будинків. Головною функцією цього виду СФД є розвиток і підтримка здібностей населення, створення сприятливих економічних умов для розширеного відтворення народонаселення і робочої сили.
Основними ознаками СФД спільного задоволення потреб є такі:
•одержання благ не залежить від тривалості трудової участі, стажу роботи і величини зарплати;
•блага розподіляються переважно у вигляді безоплатних послуг;
•матеріальна основа наданих благ залишається в основному в державній власності.
Матеріальною базою СФД для спільного задоволення потреб є продукт, створений у виробництві, формою вияву — безоплатні послуги. Ці фонди використовуються через державний бюджет та
419
Політична економія
фонди соціального розвитку підприємств.Фонди для непрацездатних призначені для надання різних видів допомоги тим, хто досяг похилого віку або втратив працездатність внаслідок хвороби чи каліцтва, а також особам, що втратили працездатність частково, не досягнувши працездатного віку, студентам стаціонарної форми навчання, учням середніх спеціальних та інших закладів. Іноді такі фонди називають фондами взаємодопомоги. З цих фондів виплачують пенсії, допомоги з тимчасової непрацездатності, оплачують відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, пільгові години працюючим підліткам, надають стипендії студентам, допомоги дітям.
Головна функція СФД цього виду полягає у створенні загальних сприятливих матеріальних умов для нормального відтворення народонаселення, робочої сили, підтримання звичайних умов життя.
До основних ознак фондів для непрацездатних відносять:
•одержання благ, пов’язане з участю в праці в минулому і майбутньому;
•у ряді випадків розмір коштів залежить від тривалості трудового стажу і величини заробітної плати;
•блага розподіляються у грошовому вигляді, переходять в особисту власність;
•споживач сам розпоряджається одержаними коштами;
•формами вияву соціальних фондів є грошові виплати з бюджетних асигнувань, спеціальних фондів і коштів підприємств, профспілкових організацій.
Структура соціальних фондів державиСтруктура соціальних фондів держави у всіх країнах, де є ця форма розподілу доходів, має свої особливості. Є вони і в Україні.
За економічним призначенням СФД спрямовується на забезпечення безоплатної освіти і професійно-технічної підготовки, утримання дітей у дошкільних установах, школах-інтернатах, класах подовженого дня; безоплатної медичної допомоги, фізичного виховання, організації відпочинку і соціального забезпечення (пенсії, допомоги), стипендії тим, хто навчається у вищих закладах освіти.
За способом розподілу серед членів суспільства СФД класифікують на:
•ті, що розподіляються незалежно від кількості та якості праці (безоплатна медична допомога, навчання дітей і дорослих);
420
Глава 16. Доходи, їх формування та розподіл
•ті, що розподіляються з урахуванням минулого заробітку і стажу роботи (пенсій, допомоги з тимчасової непрацездатності);
•ті, що розподіляються з урахуванням забезпеченості сімей (на-
приклад, при оплаті за утримання дітей у дитячих дошкільних закладах пільги надаються малозабезпеченим сім’ям.
За джерелами формування розрізняються СФД:
•загальнодержавні, які формуються з коштів державного бюджету і соціального забезпечення;
•кошти, що виділяються підприємствами (державними і кооперативними);
•кошти громадських організацій, переважно профспілок (одно-
разова допомога, безоплатні або пільгові путівки до будинків відпочинку, санаторіїв тощо).
За формами надання споживачам СФД можна поділити на грошові виплати, безоплатні послуги і натуральні видачі.
СФД мають забезпечувати розвиток загальнодержавних систем безоплатної народної освіти, охорони здоров’я і соціального забезпечення, поліпшення умов відпочинку трудящих; підтримувати життєвий рівень малозабезпечених громадян, створювати умови для виховання дітей.
Частина СФД у вигляді пенсій, допомоги з тимчасової непрацездатності пов’язана з розподілом за працею. Проте у вихованні дітей, утриманні їх у дитячих дошкільних закладах, у навчанні в загальноосвітніх школах, вищих закладах освіти не можна повністю зберігати диференціацію, що склалась залежно від оплати праці їхніх батьків. Тут СФД мають бути спрямовані на створення приблизно однакових умов для розвитку здібностей дітей. Слід мати на увазі, що ринкова економіка посилює диференціацію доходів населення. Для людей, що мають високі доходи, доступні платні елітні дошкільні та навчальні заклади. Обдаровані ж діти з малозабезпечених сімей позбавляються відповідного виховання. Цю проблему суспільство може вирішити через соціальні фонди держави.
В Україні посилюється роль СФД, що мають благодійний характер. Для малозабезпечених людей встановлені субсидії для оплати житла, комунальних послуг та придбання інших життєвих засобів. Такі допомоги називаються адресними, тому що вони надаються не всім, а тим, хто має низькі доходи, а отже, потребує матеріальної допомоги з боку держави.Малозабезпеченим сім’ям має надаватися
421