2.4. Поняття і форми захисту права інтелектуальної власності

Правові норми щодо охорони інтелектуальної власності закріплюють принцип правової охорони інтелектуальної власності - ніхто не має право використовувати об'єкт інте­лектуальної власності без дозволу правоволодільця, тому будь- яке порушення використання об'єкта є порушенням закону, а особа, яка здійснила таке порушення, - порушником закону.

Цей принцип стосується лише нематеріальних прав інте­лектуальної власності і не стосується товарів, у яких ці об'єкти втілені. Порушник неправомірно використовує об'єкт інтелектуальної власності.

Право на захист, закріплене ст. 15 ЦК України, дає юридичні можливості кожній особі, цивільні права якої пору­шені, оспорювати або вимагати визнати за нею певні права.

Право на захист - це надана уповноваженим особам можливість застосовувати правоохоронні заходи для попере­дження самого порушення або відновлення порушених прав¹.

¹⁴ Шишка Р.Б. Охорона прав суб'єктів інтелектуальної власності у цивільному праві України : дис. ... на здобуття наук, ступеня д-ра юрид. наук : спец. 12.00.03 «Цивільне право на цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / Р.Б. Шишка. - X., 2004. - С. 423.

У юридичній літературі виділяють три підходи до розуміння права на захист:

1. право на захист - це окрема правомочність, що вхо­дить до складу матеріального суб'єктивного права;

2. право на захист - це суб'єктивне цивільне право, що виникає з моменту порушення іншими матеріального суб'єк­тивного права;

3. право на захист є виключно процесуальним правом.

Захист права інтелектуальної власності - сукупність

заходів, спрямованих на поновлення або визнання права інтелектуальної власності та захисту інтересів їх власників при порушенні або оспорюванні їх прав.

Щодо порушників прав інтелектуальної власності в основному використовують термін «контрафактний товар». Контрафактний товар -це будь-який товар, вироблений без дозволу правоволодільця об'єктів інтелектуальної власності, втілений у цьому товарі.

Існує багато контрафактних товарів, у яких неправомірно втілені об'єкти, що охороняються: авторського та суміжного права, патентного права, маркетингові зазначення.

Слід зазначити, що термін «контрафактний товар» у національному законодавстві використовується щодо това­рів, які неправомірно відтворені в межах авторського та суміжного права.

Відповідно до чинного законодавства, товари, в яких утілений об'єкт авторського чи суміжного права, визнаються контрафактними, якщо вони відтворені, опубліковані і (або) розповсюджувані з порушенням авторського права і (або) суміжних прав, у тому числі примірники захищених в Україні творів, фонограм і відеограм, що ввозяться на митну тери­торію України без згоди автора чи іншого суб'єкта автор­ського права і (або) суміжних прав, зокрема з країн, в яких ці твори, фонограми і відеограми ніколи не охоронялися або перестали охоронятися.

Крім того, були використані будь-які дії для свідомого обходу технічних засобів захисту авторського права і (або) суміжних прав або були підроблення, зміна чи вилучення інформації, зокрема в електронній формі, про управління пра­вами без дозволу суб'єктів авторського права і (або) суміж­них прав чи особи, яка здійснює таке управління (ст. 50 Закону України «Про авторське право та суміжні права», ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг»). Правопорушеннями такі дії визнаються і Договором ВОІВ по авторському праву та Договором ВОІВ по виконанню і фонограмам.

Для зняття або обходу технічних засобів захисту вико­ристовуються протизахисні прилади - будь-який технічний прилад або комп'ютерна програма, призначені для знищення будь-якого технічного захисту товарів, у яких утілений об'єкт інтелектуальної власності.

На міжнародному рівні правові норми щодо технічних засобів захисту об'єктів інтелектуальної власності сфор­мульовані у ст. 11 Договору ВОІВ по авторському праву.

Умовою захисту є те, що особа, яка здійснює такі дії, знає або має досить підстав, щоб знати, що такий прилад або послуга використовуються або будуть використані для усу­нення технічного захисту об'єктів авторського або суміжного права.

Міжнародні норми з охорони об'єктів інтелектуальної власності технічними засобами захисту означають, що товари, в яких утілений об'єкт авторського або суміжного права без дозволу права володільця за допомогою протизахистих при­ладів, послуг, засобів, перебувають поза законом. Отже, виробництво продукції таким шляхом є цивільним чи кри­мінальним правопорушенням.

У результаті такий захист опинився недієвим та в певних випадках суперечив самим міжнародним договорам. Наприклад, захист компанії «8опу ХСР». Причина більшості порушень прав інтелектуальної власності має економічний характер. Монопольний характер права ІВ породжує пору­шення цього права.

Порушення прав на маркетингові зазначення.Ці пору­шення мають лише економічні причини. Збитки наносяться всім учасникам цивільного обігу. Основна причина - зави­щені ціни на монопольну продукцію законних виробників.

Порушення патентних прав.Можна виділити декілька економічних причин порушень патентних прав: небажання патентоволодільця надавати ліцензію іншим особам (таке монопольне становище допускається законодавством, якщо частка участі суб'єкта на ринку не перевищує встановленого максимуму. Якщо патентовласник не використовує протягом визначеного терміну свій патент, інші особи мають право через суд вимагати надання їм примусової ліцензії); висока вартість ліцензії (метою встановлення такої ціни є не лише отримання високих доходів, але і ненадання ліцензії конкурен­там взагалі); неправомірне використання об'єкта конкурен­тами (це стосується експортних операцій у ту країну, де був отриманий такий патент); вивчення та дослідження об'єкта потенціальними конкурентами (взагалі вивчення і дослі­дження не є порушенням).

Порушення авторського права та суміжних прав.При високих цінах виробник може реалізувати лише обмежений обсяг своєї продукції. Правоволодільці використовують пра­вові методи захисту прав, але відмовляються від економічних методів забезпечення цих прав.

Порушеннями особистих немайнових права є плагіат - порушення прав автора (примушешія до співавторства, служ­бове примушення до співавторства, порушення права на захист репутації автора або виконавця, наприклад, при перекладі) та привласнення порушником виключних прав.

Порушення виключних прав в основному вказуються прямо в законі. Ст. 50 Закону України «Про авторське право та суміжні права», ст. 28 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», у Паризькій конвенції - ст. 9, Бернській конвенції - ст. 13, 16.

Угода ТРІГ1С мала на меті перетворити приватне право інтелектуальної власності на публічне і змусити держави адміністративними та іншими методами забезпечувати інтереси західних гіравоволодільців. Це робиться за допо­могою засобів із забезпечення інтелектуальної власності (еп/огсетепі).Під забезпеченням розуміють дії спеціально уповноважених осіб, які вирішують без суду, що було право­порушення прав ІВ і застосовують «ефективні та термінові заходи» щодо їх усунення.

Способи захисту поділяються на цивільно-правові (визнання права інтелектуальної власності, припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його пору­шення, відшкодування збитків, публікація судового рішення, виплата компенсації, вилучення контрафактиих примірників, вилучення обладнання та матеріалів), адміністративні (ст. 51-2 КУпАП) та кримінальні (ст. 176, 177, 203-1, 229, 231, 361-1 ККУ).

Питання для самоконтролю

1. Поняття інтелектуальної власності. Об'єкти інтелектуаль­ної власності.

2. Основні інститути права інтелектуальної власності.

3. Суб'єкти права інтелектуальної власності.

4. Джерела права інтелектуальної власності.

5. Право на наукове відкриття.

Тести

1. Художній фільм - об'скі:

а) авторського права;

б) суміжних прав;

в) патентного права;

г) права промислової власності.

2. Креслення нової моделі двигуна - об'єкт:

а) авторського права;

б) суміжних прав;

в) патентного права;

г) права на засоби індивідуалізації.

2. Новий лікарський препарат - об'єкт:

а) авторського права;

б) суміжних прав;

в) патентного права;

г) права на засоби індивідуалізації.

2. Майнові права на службовий твір виникають:

а) у роботодавця автора і зберігаються у нього незалежно від подальших взаємовідносин з автором;

б) у роботодавця автора, який повинен укласти з автором договір на виплату винагороди;

в) у автора, який повинен передати ці права роботодавцю на підставі відповідного договору;

г) у автора, який може використовувати службовий твір на власний розсуд.

2. Виготовлення та розповсюдження контрафактних

примірників аудіовізуальних творів порушує:

а) майнові права власників авторських і суміжних прав;

б) особисті немайнові права власників авторських і суміж­них прав;

в) майнові права суб'єктів прав промислової власності;

г) особисті немайнові права суб'єктів прав промислової власності.

Розділ З

ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВОВОЇ ОХОРОНИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ В УКРАЇНІ

Мета вивчення- формування знань щодо державної системи охорони і захисту інтелектуальної власності в Україні.

Основні питання

1. Участь держави у забезпеченні правової охорони інтелек­туальної власності.

2. Державні органи у сфері охорони інтелектуальної власності в Україні.

3. Правовий статус патентних повірених в Україні.

4. Організації колективного управління майновими правами інтелектуальної власності в Україні. .

Ключові слова та поняття: охорона інтелектуальної власності, захист інтелектуальної власності, адміністра­тивно-правові способи захисту майнових прав інтелектуальної власності, Державна служба інтелектуальної власності, Українське агентство з авторських і суміжних прав, Держ­патент, державний інспектор з питань інтелектуальної власності, патентний повірений, колективне управління майновими авторськими і суміжними правами.

Після вивчення теми студенти повинні вміти:

• визначати ознаки адміністративно-правових способів захисту інтелектуальної власності;

• охарактеризувати склад та компетенцію державних органів у сфері інтелектуальної власності;

• розкривати роль недержавних учасників у сфері охорони і захисту інтелектуальної власності.