Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
03-10-2014_00-34-05 / Навч.посбник - нтелектуальна власнсть (Стороженко).docx
Скачиваний:
216
Добавлен:
02.03.2016
Размер:
1.72 Mб
Скачать

1.3. Інтелектуальна діяльність як основа соціально-економічного розвитку суспільства. Види та результати інтелектуальної діяльності

Ч початку створення механізмів правової охорони ргіультатів творчої діяльності виникли два кардинально підмінні напрями. Різний підхід зумовлений можливістю чи відсутністю досягнення однакового результату різними осо- нііминезалежно один від одного.

Гак, розглядаючи твори літератури та мистецтва, і очевидним, що кілька осіб не можуть створити однаковий твір. У зв'язку з цим не виникло потреби запроваджувати реєстри та фіксувати, хто перший досяг такого результату. Закріпилося правило, що права інтелектуальної власності виникають з моменту створення об'єкта. Це зумовлено тим, що кожний автор проявляє свою творчість по-різному, тому цей напрям названий авторське право.

Щодо винаходів, то можливе паралельне винахідництво, а тому виникла потреба фіксувати у відповідних реєстрах, яка особа першою розкрила знання суспільству, і, відповідно, набуває права інтелектуальної власності. Оскільки такі об'єкти використовувалися у промисловості, то цей напрям назвали правом промислової власності.

Коли в подальшому виникала потреба врегулювати той чи інший об'єкт, то враховуючи його специфіку, вирішували, яким механізмом краще скористатися.

З часом у зв'язку з появою нових об'єктів виникла необхідність виділяти й інші групи об'єктів інтелектуальної власності.

Відповідно до частини першої ст. 418 ЦКУ право інте­лектуальної власності - це право особи на результат інтелек­туальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інте­лектуальної власності, визначений цим кодексом та іншим законом. Тобто всі об'єкти інтелектуальної власності за наявністю чи відсутністю творчості для їх створення можна поділити на дві групи:

  • об'єкти, які є результатами творчої діяльності (наприклад, твори, винаходи тощо);

  • об'єкти, які не є результатами творчої діяльності (комерційні найменування, торговельні марки та гео­графічні зазначення).

Так, інтелектуальна діяльність за видами поділяється на науково-технічну, літературно-мистецьку та діяльність зі створення засобів індивідуалізації учасників цивільного обігу товарів і послуг. Результати інтелектуальної діяльності, стосовно яких здійснюється правова охорона, є об'єктами інтелектуальної власності. В результаті кожного виду інтелектуальної діяльності створюються відповідні об'єкти інтелектуальної власності (табл. 1.4).

Таблиця 1.4

Об'єкти інтелектуальної власності за видами діяльності

Види інтелектуальної діяльності

Результати діяльності

Об'єкти інтелектуальної власності

Науково- технічна

Об'єкти промислової власності та нетради­ційні об'єкти інте­лектуальної власності

Винахід, корисна модель, промисловий зразок, нау­кові відкриття, компону­вання інтегральних мікро­схем, раціоналізаторські пропозиції, комерційна таємниця

Літературно- мистецька

Об'єкти літературно- художньої власності

Твори науки, літератури та мистецтва, виконання, фонограми, відеограми

Діяльність зі створення засо­бів індивідуаліза­ції учасників цивільного обігу 1 товарів і послуг

Засоби індивідуалі­зації учасників цивільного обігу товарів і послуг

Комерційні наймену­вання, торговельні марки, географічні зазначення

Стаття 420 ЦКУ містить вичерпнийперелік об'єктів

права інтелектуальної власності. їх можна згрупувати так:

  • об'єкти авторського права (літературні та художні твори; комп'ютерні програми; компіляції даних (бази даних)) та суміжних прав (виконання, фонограми, відеограми, пере­дачі (програми) організацій мовлення);

  • об'єкти патентного права (винаходи, корисні моделі, про­мислові зразки);

  • об'єкти правових засобів індивідуалізації учасників цивіль­ного обороту, товарів та послуг (комерційні (фірмові) назви, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення);

• інші (нетрадиційні) об'єкти інтелектуальної власності (наукові відкриття; компонування (топографії) інтегральних мікросхем; раціоналізаторські пропозиції; сорти рослин, породи тварин; комерційні таємниці).

Розглянемо детальніше об'єкти права інтелектуальної власності як результати інтелектуальної діяльності.

Літературні та художні твори.Ця група об'єктів права інтелектуальної власності охоплює всі твори в сфері літератури, науки і мистецтва, яким би способом і в якій би формі вони не були виражені:

  • лекції, промови, проповіді та інші усні твори;

  • романи, поеми, статті та інші письмові твори;

  • кінематографічні твори, до яких прирівнюються твори, виражені способом, аналогічним кінематографії;

  • фотографічні твори, до яких прирівнюються твори, вира­жені способом, аналогічним фотографії;

  • драматичні, музично-драматичні твори, пантоміми, хорео­графічні, інші сценічні твори;

  • музичні твори (з текстом або без тексту);

  • аудіовізуальні твори;

  • твори живопису, архітектури, скульптури та графіки;

  • твори ужиткового мистецтва;

  • ілюстрації, карти, плани, ескізи і пластичні твори, що стосуються географії, топографії, архітектури або науки;

  • переклади, адаптації, аранжування та інші переробки літературних або художніх творів;

  • збірники творів, якщо вони за добором або упорядкуванням їхніх складових є результатом інтелектуальної діяльності.

Комп'ютерна програма,якщо вона за добором або упорядкуванням її складових - результат інтелектуальної діяльності. Може бути представлена як набір інструкцій у вигляді слів, цифр, кодів, схем, символів чи в будь-якому іншому вигляді, виражених у формі, придатній для зчиту­вання комп'ютером, які приводять його в дію для досягнення певної мети або результату (це поняття охоплює як операційну систему, так і прикладну програму, виражені у вихідному або об'єктному кодах).

Компіляція даних (бази даних)це сукупність творів, даних або будь-якої іншої незалежної інформації в довільній формі, у т. ч. електронній, підбір і розміщення складових якої та її упорядкування будуть результатом творчої праці, і скла­дові частини якої доступні індивідуально і можуть бути знайдені за допомогою спеціальної пошукової системи на основі електронних засобів (комп'ютера) чи інших засобів.

Виконання (публічне виконання) -це подання того чи іншого твору шляхом декламації, гри, співу, танцю та в інший спосіб. Окремо розглядають також публічне вико­нання. Публічне виконання - це подання за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та в іншій спосіб як безпосередньо (у живо­му виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім'ї або близьких знайомих цієї сім'ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різний час.

Фонограма.До цієї групи належать звукозаписи на відповідному носії (магнітній стрічці чи магнітному диску грамофонній платівці, компакт-диску тощо) виконання або будь-яких звуків, крім звуків у формі запису, що входить до аудіовізуального твору.

Відеограма.До цієї групи об'єктів права інтелектуальної власності належать відеозаписи на відповідному матеріально­му носії (магнітній стрічці, магнітному диску компакт-диску тощо) виконання або будь-яких рухомих зображень (із звуковим супроводом чи без нього), крім зображень у вигляді запису, що входить до аудіовізуального твору. Відеограма є вихідним матеріалом для виготовлення її копій.

Передача (програми) організацій мовлення.Передача (телерадіопередача) - це змістовно завершена частина про­грами (теле- та радіопрограми), яка має відповідну назву, обсяг трансляції, авторський знак, може бути використана незалежно від інших частин програми і розглядається як цілісний інформаційний продукт. У свою чергу, програмами є поєднана єдиною творчою концепцією сукупність передач, яка мас постійну назву і транслюється організацією мовлення за певною сіткою мовлення.

Наукове відкриття- це встановлення невідомих раніше, але об'єктивно існуючих закономірностей, властиво­стей та явищ матеріального світу, які вносять докорінні зміни в рівень наукового пізнання.

Винахід, корисна модель- це результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології. Об'єктом може бути продукт (пристрій, речовина тощо) або процес у будь-якій сфері технології.

Промисловий зразок.До цієї групи включаються результати творчої діяльності людини в галузі художнього конструювання. Об'єктом промислового зразка можуть бути форма, малюнок чи розфарбування або їхнє поєднання, що визначають зовнішній вигляд промислового виробу.

Компонування (топографи) інтегральної мікросхеми - це зафіксоване на матеріальному носії просторово-геометрич­не розміщення сукупності елементів інтегральної мікросхеми та з'єднань між ними.

Раціоналізаторська пропозиція- це визнана юридич­ною особою пропозиція, яка містить технологічне (технічне) або організаційне рішення в будь-якій сфері її діяльності. Об'єктом раціоналізаторської пропозиції може бути мате­ріальний об'єкт або процес.

Сорт рослин- окремі групи рослин (клон, лінія, гібрид першого покоління, популяція) у рамках нижчого з відомих ботанічних таксонів, які незалежно від того, чи задоволь­няють вони повністю чи ні умовне виникнення правової охорони:

- можуть бути визначені ступенем прояву ознак, що буде результатом діяльності цього генотипу або комбінації генотипів;

  • можуть бути відрізнені від будь-якої іншої групи рослин ступенем прояву принаймні однієї з цих ознак;

  • можуть розглядатися як єдине ціле з точки зору її придат­ності для відтворення в незмінному вигляді цілих рослин сорту.

Порода тварин- цілісна група тварин спільного походження, що склалася під впливом творчої діяльності людини в певних господарських і природних умовах, кількісно достатня для тривалого розведення «в собі» та вдосконалення, має господарську і племінну цінність, чітку специфічність за типом, кількісними та якісними показни­ками вовнової, смушкової, м'ясної, молочної, овчинної продуктивності та відтворної здатності.

Комерційне (фірмове) найменування.До цієї групи належать назви, які дають можливість вирізнити одну особу з-поміж інших та не вводять в оману споживачів щодо справжньої діяльності. Особи можуть мати однакові комер­ційні найменування, якщо це не вводить в оману споживачів щодо товарів, які вони виробляють та (або) реалізовують, і послуг, які ними надаються.

Торгова марка (знак для товарів і послуг) -це будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляє (надає) одна особа, від товарів (послуг), що виробляють (надають) інші особи. Такими позначеннями, зокрема, можуть бути: слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів.

Географічне зазначення походження товару -це будь- яке словесне чи зображувальне (графічне) позначення, що прямо чи опосередковано вказує на географічне місце походження товару, який має певні якості, репутацію або інші характеристики, в основному зумовлені характерними для цього географічного місця природними умовами чи людським чинником або поєднанням цих природних умов і людського чинника.

Комерційна таємниця -де інформація, яка є секретною в тому розумінні, що вона в цілому чи в певній формі та сукупності її складових невідома та нелегкодоступна для осіб, які зазвичай мають справу з видом інформації, до якого вона належить, у зв'язку з цим має комерційну цінність та була предметом адекватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її секретності, вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію. Комерційною таємницею можуть бути відомості технічного, організаційного, комерційного, виробничого та іншого характеру, за винятком тих, які відпо­відно до закону не можуть бути віднесені до комерційної таємниці.

Оскільки об'єкт інтелектуальної власності - нематеріаль­ний, то передати його у традиційному розумінні неможливо. Для набувача цінністю є майнові права інтелектуальної власності на результат творчої діяльності, які охороняються на підставі приписів законодавства.

Отже, якщо особа виконала встановлені законодавством умови та набула особистих немайнових і майнових прав інтелектуальної власності на певний об'єкт, то вона має змогу розпорядитися не цим об'єктом інтелектуальної власності, а саме майновими правами на нього.