1.2. Інтелектуальний капітал: природа, зміст, структура

Зростання ролі інтелектуального капіталу - одна з провідних тенденцій розвитку світової економіки на початку нового тисячоліття, завдяки чому уможливлюється перехід від індустріального до постіндустріального суспільства. Соціальний та економічний прогрес держав, їх конкурентні переваги нині і на майбутнє все більше залежатимуть від ступеня використання та розвитку сучасних знань, інтелекту нації.

Нині суб'єктами інтелектуального капіталу є близько 40% загальної чисельності працездатного населення розвине­них країн. Разом з тим питома частка витрат на оплату праці виробничих робітників у загальній вартості продукції не перевищує 5%, що значно менше питомої частки відрахувань на амортизацію виробничих фондів. Таке явище спостеріга­ється й у більшості індустріальних галузей високорозвинених країн світу, зокрема СІЛА та Японії. Водночас спостерігається зменшення суми коштів, авансованих на закупівлю робочої сили як чинника виробництва і відповідно скорочення оборотного капіталу. Відбувається не просто зміна становища та ролі людини у процесі виробництва матеріальних багатств, а її активне витіснення з цього процесу. Однак оборотний капітал збільшується за рахунок організаційних знань, які безперервно накопичуються, але це накопичення не завжди можна оцінити. Отже, тенденція до зміни структури капіталу, яким володіє сучасне підприємство, очевидна.

Виділяти інтелектуальний капітал як ключовий ресурс сучасних фірм і корпорацій почали відносно недавно - після публікації 1992 р. звітів фірми «Скандія» про чинники, які визначають дійсну вартість компанії. У цьому ж році в журналі «Форчун» вийшла стаття «Інтелектуальний капітал - головне багатство вашої компанії» одного з його редакторів Т. Стюарта, яка відіграла провідну роль у популяризації цього терміна. Вже наприкінці 90-х рр. минулого століття мочався бурхливий розвиток фірм, які пропонували свої послуги з оцінювання й управління інтелектуальним капіта­лом. Саме вони у цей час - основні розробники теорії управлінням інтелектуальними активами. У їх складі можна виділититакі фірми як «1СМ Огоир ІХС», «ТесЬпо1о§у ВгоіЬег Псі».

У великому тлумачному словнику сучасної української мови «інтелект» означаєрозум, думати, мислити (рівень розумового розвитку), а «інтелектуал» -це людина з високооціненим інтелектом, яка займається розумовою та духов­ноюдіяльністю (людина розумової, інтелектуальної праці).

Інтелектуальний капітал - відносно новий об'єкт дослі­дження, тому поки що немає єдиних підходів до його визначення та характеристик. У табл. 1.2 наведений ряд визначень різних учених.

Таблиця 1.2

Трактування поняття «інтелектуальний капітал» у різних літературних джерелах

Автор	Трактування
І Брукінг	Інтелектуальний капітал - це термін для позна­чення нематеріальних активів, без яких компанія не може існувати, посилюючи конкурентні переваги
Н Іноземцев	Інтелектуальний капітал - це вартість сукупності наявних у нього інтелектуальних активів, включа­ючи інтелектуальну власність, його природні і набуті інтелектуальні здібності і навички, а також накопичені ним бази знань і корисні відносини з іншими суб'єктами
X. Макдональд	Інтелектуальний капітал - це знання, наявні в організації і які можуть використовуватися для одержування різних переваг перед конкурентами
А. Полторак, II. Лсрнер	Інтелектуальний капітал - сума всіх знань працівників підприємства, що дозволяє створю­вати багатство: це сума знань усіх співробітників, які формують конкурентні переваги підприємства

Й. Рехтман	Інтелектуальний капітал - нематеріальний не фінансовий чи фізичний актив, який здатний ство­рювати високоліквідні активи
Т. Стюар г	Інтелектуальний капітал - це інтелектуальний матеріал у вигляді інформації, інтелектуальної власності і досліджень, який може бути використа­ний для створення багатства. До інтелектуального капіталу входять патенти, процеси, управлінські вміння, технології, інформація про споживачів і постачальників, а також досвід
К. Тейлор	Інтелектуальний капітал - це нематеріальні активи, що не підлягають кількісному оцінюванню. Інтелектуальний капітал компанії становлять знання її працівників, накопичені ними при розробленні продуктів, наданні послуг, а також її організаційна структура та інтелектуальна власність

Таким чином, інтелектуальний капітал - це:

• специфічний ресурс у вигляді спеціальних знань, навичок та вмінь, здатності людей до участі у процесі вироб­ництва, сукупність утілених у них потенціальних можли­востей приносити дохід або створювати певні інноваційні ресурси для подальшого виробництва якісно нових товарів, послуг та створення інших ноу-хау;

• сукупність реалізованих знань та вмінь у зростання вартості підприємств;

• здатність, що грунтується на знаннях та духовності, приносити вигоду, яка набагато перевищує вкладені в неї інвестиції;

• капітал, який забезпечує його здатність виробляти нову вартість за допомогою вже накопичених у світі вироб­ничих потужностей, адже немає потреби створювати нові виробничі потужності для виготовлення будь-якої продукції, оскільки в світі й так 40% подібних виробничих потужностей не використовується.

На рівні окремого працівника інтелектуальний капітал - це знання, досвід, навички, які має працівник, особливості розвитку його інтелекту, здібності до розроблення та впро­вадження інновацій. На рівні організації, регіону (галузі), держави інтелектуальний капітал - це дещо подібне колективному мозку, який акумулює та відбиває накопичений досвід, наукові знання, інформацію, інноваційну культуру, ціннісні орієнтації, структурно містить дві частини - інтелек­туальну складову людського капіталу (її носіями виступають працівники) і структурний капітал, який включає інте­лектуальну власність (винаходи, патенти, ліцензії тощо), інформаційні мережі, організаційну структуру. Всі елементиінтелектуального капіталу можуть розглядатися як чинники конкурентоспроможності робочої сили, від яких великою мірою залежить отримання доходу, накопичення багатства як п;і рівні окремого працівника, так і на рівні організації (підприємства), держави в цілому.

Інтелектуальний капітал складається із нематеріальних активів - продуктів інтелектуальної праці, які формалізовані і а фіксовані у вигляді певних документів (патенти, торгові марки, програмне забезпечення, наукові розробки тощо); вмінь, здібностей, талантів, якими володіють люди та використовуютьїх для отримання доходів.

і метою об'єктивного оцінювання інтелектуального капіталу необхідно чітко розрізняти його основні елементи, оскільки оцінювання вартості інтелектуального капіталу належить насамперед від його складових. До основних еле­ментів інтелектуального капіталу належать: людський, клієнтський та структурний, який, у свою чергу, складається з інтелектуальної власності та активів інфраструктури.

При цьому складові інтелектуального капіталу характе­ризуються так:

• інтелектуальний капітал - це знання, які є в розпоря­дженні підприємства, наприклад, програмне забезпечення;

• людський капітал - це вартість взаємовідносин пра­цівників підприємства, наприклад, з клієнтами, підрядчиками, фахівцями зі сторони тощо через вартість накопиченого ними практичного досвіду;

• структурний капітал - це досвід і майстерність орга­нізації в цілому, втілені в організації процесів і систем у ній, її стратегії і тактиці діяльності.

Структурний капітал як складова інтелектуального капіталу включає права на технології, товарні знаки, на об'єкти промислової вартості, які відповідно до ІІСБО 8 «Нематеріальні активи» належать до немонетарних (нематеріальних) активів, що регулюються законодавством. В Україні питання інтелектуальної власності регулюються Господарським і Цивільним кодексами, законами України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» та «Про авторські і суміжні права».

Людський капітал включає природний потенціал (здоров'я, здібності) потенціал та придбання упродовж життя (освіта, кваліфікаційний рівень, набуті упродовж життя здіб­ності й спеціальні навички персоналу, лояльне відношення до фірми і володіння конфіденційною інформацією).

Клієнтський капітал - це відносини з покупцями, лояль­ність клієнтів, контракти, портфель замовлень, франшизи, ліцензійні угоди, репутація тощо.

Під структурним капіталом необхідно розуміти комп'ю­терні мережі та інформаційні системи, що створюють необхідні умови праці та визначають інтелектуальну продук­тивність працюючих. Цінність організаційно-структурного капіталу виявляється тільки^ взаємозв'язку з технологічними процесами, устаткуванням і персоналом конкретного під­приємства.

Структура інтелектуального капіталу представлена на рис. 1.1.

Рис. 1.1. Структура інтелектуального капіталу

Інтелектуальні активи, які доцільно включити до струк­турного капіталу, охоплюють об'єкти промислової власності (винаходи, корисні моделі, промислові зразки, знаки товарів і послуг), об'єкти авторського та суміжного права (літературні та музичні твори, програми для ЕОМ, бази даних тощо), інші інтелектуальні активи (раціоналізаторські пропозиції, ноу-хау тощо). Оскільки характерна ознака сучасних підприємств - вузька спеціалізація та комерційна таємниця, питома частка їх інтелектуальних активів є результатом НДДКР, тобто про­дуктом людського капіталу відповідного підприємства.

На відміну від інтелектуальних активів, які відобража­ються в бухгалтерському обліку у складі нематеріальних активів підприємств (ідентифікована частина інтелектуаль­ного капіталу), інші зазначені структурні компоненти - це неврахована в бухгалтерському обліку частина інтелектуаль­ного капіталу підприємства (неідентифікована частина інте­лектуального капіталу), що також здатна генерувати новий прибуток.

Безумовно, об'єктивне встановлення структури інтелек­туального капіталу дозволить у подальшому розширити інфор­маційну базу для оцінювання стратегічного потенціалу підприємства і сприятиме підвищенню ефективності його використання.

Існують різні види інтелектуального капіталу. Достатньо систематизовану класифікацію запропонував О. Бутнік-Сіверський. Залежно від мети і завдань дослідження інтелектуаль­ного капіталу автор виділяє такі класифікаційні ознаки: форма власності, корпоративна трансакція, резидентність, форма залучення, термін знаходження у розпорядженні суб'єкта господарювання, формування інтелектуального капі­талу, можливість визначення розміру вартості інтелектуаль­ного капіталу (табл. 1.3).

Таблиця 1.3

Класифікація інтелектуального капіталу

№ пор.	Класифікаційна ознака	Вид інтелектуального капіталу
1	Форма власності	Приватний інтелектуальний капітал
		Колективний інтелектуальний капітал
		Державний інтелектуальний капітал
2	Корпоративна трансакція	Акціонерний інтелектуальний капітал
		Пайовий інтелектуальний капітал
3	Резидентність	Національний інтелектуальний капітал
		Іноземний інтелектуальний капітал
4	Форма залучення	Інтелектуальний капітал у формі права на об'єкти промислової власності
		Інтелектуальний капітал у формі авторського і суміжного з ним права
		Інтелектуальний капітал в інших формах
5	За терміном знаходження у розпо­рядженні суб'єкта господарювання	Власний інтелектуальний капітал
		Строковий інтелектуальний капітал
6	Формування інтелектуального капіталу	Інтелектуальний капітал, створений самим суб'єктом господарювання
		Інтелектуальний капітал, набутий ; у інших суб'єктів господарювання

7. Можливість У визначення розміру вартості інтелектуального капіталу	Інтелектуальний капітал, оцінювання вартості якого визначається прямим (витратним) методом
	Інтелектуальний капітал, оцінювання вартості якого визначається експерт­ним методом

Кінцевим результатом творчої діяльності інтелектуаль­ного капіталу і одночасно формою захисту його прав і інтелектуальна власність.

Інтелектуальна власність визначає кому належить ре- IV ті.тат інтелектуальної творчої діяльності, втілений у певну об'єктивну форму.

використання інтелектуальної власності в господарській дїиш.ності з економічних позицій - це її комерціалізація.

Розвиток законодавства із захисту інтелектуальної ішпсності - одна з вимог ГАТТ/СОТ та Угоди про партнерство і виробітництво з ЄС. Проблема правового регулювання шхисту інтелектуальної власності в Україні полягає у недо- і копалості правових механізмів упровадження вже існуючого икоиодавства та ратифікованих Україною угод.