- •Заборонено
- •Розділ 1 19
- •Розділ з 102 організаційне забезпечення правової охорони інтелектуальної власності в україні 102
- •Розділ 4 146 міжнародно-правова охорона прав інтелектуальної власності 146
- •Розділ 5 174
- •Передмова
- •Розділ 1 інтелектуальна власність у інноваційному розвитку економіки
- •Основні питання
- •Після вивчення теми студенти повинні вміти:
- •1.1. Становлення інтелектуальної економіки як прояв процесу інтелектуалізації суспільно-господарської діяльності
- •1.2. Інтелектуальний капітал: природа, зміст, структура
- •Трактування поняття «інтелектуальний капітал» у різних літературних джерелах
- •1.3. Інтелектуальна діяльність як основа соціально-економічного розвитку суспільства. Види та результати інтелектуальної діяльності
- •Об'єкти інтелектуальної власності за видами діяльності
- •1.4. Економіко-правовий зміст інтелектуальної власності
- •1. До характерних ознак інтелектуальної економіки належать:
- •2.1. Право інтелектуальної власності в об'єктивному розумінні та його джерела
- •2,2. Об'єкти та інститути права інтелектуальної власності
- •2.3.Суб'єктивні права інтелектуальної власності
- •2.4. Поняття і форми захисту права інтелектуальної власності
- •3.1. Участь держави у забезпеченні правової охорони інтелектуальної власності
- •3.2. Державні органи у сфері охорони інтелектуальної власності в Україні
- •3.3. Правовий статус натентних повірених в Україні
- •3.4. Організації колективного управління майновими правами інтелектуальної власності в Україні
- •4.1. Базові поняття міжнародно-нравової охорони прав інтелектуальної власності
- •4.2. Міжнародні договори у сфері авторського права і суміжних прав
- •4.3. Міжнародні договори у сфері промислової власності
- •4.4. Міжнародні організації у сфері інтелектуальної власності
- •5.1. Поняття та базові положення авторського права
- •5.5. Договори у сфері авторського права і суміжних прав
- •6.1. Поняття і базові моделі правової охорони результатів науково-технічної творчості
- •6.4. Оформлення патентних прав. Види патентів
- •6.8. Правова охорона нетрадиційних об'єктів промислової власності
- •Розділ 7 правова охорона засобів індивідуалізації учасників цивільного обороту, їх товарів і послуг
- •7.1. Поняття та базові положення правової охорони засобів індивідуалізації
- •7.3. Оформлення прав на торговельні марки і зазначення походження товару
- •7.4. Суб'єкти прав на засоби індивідуалізації та зміст суб'єктивних прав
- •Комерціалізація інтелектуальної власності
- •8.1. Сутність і механізм комерціалізації прав інтелектуальної власності
- •8.3. Регулювання процесу комерціалізації прав інтелектуальної власності в Україні
- •9.1. Принципи вартісного оцінювання об'єктів інтелектуальної власності
- •9.2. Оцінка майнових прав інтелектуальної власності як вид діяльності, її регулювання та нормативне забезпечення
- •9.4. Методика оцінки вартості майнових прав на об'єкти інтелектуальної власності
- •Методичні підходи до оцінки нематеріальних активів
- •375 10.1. Умови визнання, оцінка та документальне оформлення
- •Розділ 1 19
- •Розділ з 102 організаційне забезпечення правової охорони інтелектуальної власності в україні 102
- •Розділ 4 146 міжнародно-правова охорона прав інтелектуальної власності 146
- •Розділ 5 174
3.1. Участь держави у забезпеченні правової охорони інтелектуальної власності
Держава як найпотужніший інструмент упорядкування суспільних відносин, виконує завдання щодо забезпечення правової охорони об'єктів інтелектуальної власності та захисту суб'єктивних прав власників та володільців об'єктів інтелектуальної власності.
Необхідно розрізняти правову охорону об'єктів інтелектуальної власності та захист прав інтелектуальної власності. Перше поняття ширше, оскільки захист прав є лише однією зі складових правової охорони, яка, крім способів відновлення порушеного права, також передбачає умови та порядок надання правової охорони, в тому числі отримання охоронних документів, визначення переліку, змісту та порядку набуття прав на об'єкти інтелектуальної власності, встановлення правового режиму використання таких об'єктів тощо. Захист прав інтелектуальної власності передбачає дії осіб, права яких порушено, або держави в особі уповноважених органів, інших осіб, спрямовані на відновлення порушених суб'єктивних прав інтелектуальної власності, компенсації втрат, завданих таким порушенням. Отже, про захист прав мова йде тільки у випадку їх порушення або невизнання іншими особами. Проте, без створення механізмів захисту порушених суб'єктивних прав власників та володільців об'єктів інтелектуальної власності говорити про повноцінну охорону об'єктів інтелектуальної власності неможливо.
У сфері правової охорони прав інтелектуальної власності держава:
• визнала в ст. 41 Конституції України право особи володіти, користуватися і розпоряджатися результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності;
визначила правовий режим правової охорони та використання об'єктів інтелектуальної власності у відповідних нормативних актах: Цивільний кодекс України, закони та підзаконні нормативно-правові акти;
створила систему реєстрації прав інтелектуальної власності та видачі правоохоронних документів на об'єкти права інтелектуальної власності. Для цього утворена Державна служба інтелектуальної власності при Міністерстві освіти і науки, молоді та спорту України, про завдання та правовий статус якої йтиметься у наступному підрозділі;
утворила систему контролю порядку переміщення товарів, які містять об'єкти інтелектуальної власності, через митний кордон, допуску аудіовізуальних творів до демонстрації в кінотеатрах, в ефір тощо з метою запобігання порушенням інтелектуальної власності;
утворила систему протидії розповсюдженню контра- фактних примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, баз даних. У силу поширеності ці об'єкти приносять своїм власникам значні доходи і одночасно стають об'єктами посягань;
створила систему захисту економічної конкуренції, яка передбачає протидію проявам недобросовісної конкуренції. До недобросовісної конкуренції, зокрема, належить неправомірне використання чужих позначень.
Система охорони інтелектуальної власності полягає у визнанні монопольних прав власників таких об'єктів на їх використання, а також дозволяти чи забороняти використання іншими особами. Ці права - приватні, тому їх захист здійснюється, переважно, цивільно-правовими способами. Це передбачає звернення особи, право якої порушено, до суду з відповідними вимогами, спрямованими на відновлення порушеного права або відшкодування шкоди, наприклад, про визнання права, припинення дій, що порушують право, стягнення шкоди, заподіяної порушенням та з іншими вимогами, передбаченими ст. 16 Цивільного кодексу України або законами у сфері охорони інтелектуальної власності (закони України «Про авторське право і суміжні права, «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» та ін.).
Адміністративно-правовими способами, які передбачають ініціативну участь держави, захист приватних прав, як правило, не здійснюється. Однак, об'єкти інтелектуальної власності, зокрема, аудіовізуальні твори, комп'ютерні програми, торговельні марки (знаки для товарів і послуг) набули широкого обігу, стали самостійним товаром, і здатні приносити своїм власникам доходи, нарівні, або й більші за доходи від товарообороту матеріальної продукції. Звісно, за таких умов виготовлення і розповсюдження контрафактних примірників товарів, які неправомірно місять об'єкти інтелектуальної власності, здатне завдати відчутних втрат валового продукту тих держав, які продукують та експортують об'єкти інтелектуальної власності.
Саме потреби країн-експортерів об'єктів інтелектуальної власності зумовили прийняття в рамках Світової організації торгівлі Угоди про торговельні аспекти інтелектуальної власності. І саме тому в Україні на задоволення вимог щодо боротьби з незаконним використання об'єктів інтелектуальної власності було запроваджено адміністративно-правовий механізм захисту прав на аудіовізуальні твори, фонограми, відеограми, комп'ютерні програми, бази даних і т.п. Були прийняті закони України «Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних», «Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів господарювання, пов'язаної з виробництвом, експортом, імпортом дисків для лазерних систем зчитування, матриць», які запровадили державний контроль діяльності з виробництва оптичних носіїв, виготовлення і розповсюдження, в тому числі прокату примірників таких творів. Зокрема, до здійснення такого контролю залучено органи внутрішніх справ, Державної митної служби, при Державній службі інтелектуальної власності функціонує служба державних інспекторів з питань інтелектуальної власності. Докладніше їх завдання і повноваження у сфері захисту прав інтелектуальної власності будуть розкриті у наступному підрозділі.