Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
03-10-2014_00-34-05 / Навч.посбник - нтелектуальна власнсть (Стороженко).docx
Скачиваний:
216
Добавлен:
02.03.2016
Размер:
1.72 Mб
Скачать

7.3. Оформлення прав на торговельні марки і зазначення походження товару

Державну реєстрацію торговельних марок та зазначень походження товару проводить Державна служба інтелектуальної власності. Факт державної реєстрації має правовстановлююче значення, оскільки з цього моменту заявитель визнається або єдиним власником торговельних марок, або набуває не- виключних прав на його використання (для географічних зазначень походження товару).

Вимоги до складу, оформлення матеріалів і подання заявки на реєстрацію торговельних марок визначені Прави­лами складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва на знак для товарів і послуг, затверджені наказом Держпатенту України від 28 липня 1995 р. № 116.

До заявки додають документ, що підтверджує сплату збору за подання заявки. Терміни і порядок сплати зборів за подання заявки, а також їх розміри зазначені у Порядку сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності, затвердженому постановою КМУ від 23 грудня 2004 року за № 1716.

Заявник на реєстрацію торговельної марки може ско­ристатися правом конвенційного чи виставкового пріоритету (ст. 9 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»). У такому випадку заявник повинен додати й інші документи, визначені на офіційному веб-порталі ДДІВ. Протягом 3 місяців від дати подання заявки до ДДІВ заявник подає заяву про пріоритет з посиланням на дату подання і номер попередньої заявки та її копію з перекладом україн­ською мовою або документ, що підтверджує показ зазна­ченого знака на виставці, якщо ці заявка чи показ відповідно була подана чи був проведений у державі - учасниці Паризької конвенції про охорону промислової власності.

Підставою для реєстрації права на торговельну марку є позитивні висновки експертизи. Експертиза заявки має статус науково-технічної експертизи та складається з формальної експертизи і кваліфікаційної експертизи (експертизи по суті) і проводиться закладом експертизи. Порядок проведення експертизи встановлений ст. 10 Закону України «Про охо­рону прав на знаки для товарів і послуг».

Законодавство України передбачає можливість прове­дення міжнародної реєстрації торговельної марки. Для цього необхідно подати заявку до Відомства країни, в якій заявник бажає одержати охорону згідно з законом і правилами, які регламентують реєстрацію знака в країні подання або заре­єструвати знак в іноземних державах згідно з Мадридською угодою про міжнародну реєстрацію знаків та Протоколом до цієї угоди. В цьому випадку заявка із зазначенням переліку країн, в яких заявник бажає одержати охорону, подасться через Укрпатент. Порядок подання заявки на міжнародну реєстрацію знака відповідно до Мадридської угоди визначено у Правилах.

Не можуть одержати правову охорону знаки, які не мають розрізняльної здатності; є загальновживаними як позначення товарів і послуг певного виду; вказують на вид, якість, кількість, властивості, призначення, цінність товарів і послуг, а також на місце і час виготовлення чи збуту товарів або надання послуг; є загальновживаними символами і термі­нами; є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу.

Не можуть бути зареєстровані як знаки та зазначення ті з них, які тотожні або схожі настільки, що їх можна сплутати із знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім'я іншої особи для однорідних товарів і послуг; знаками інших осіб, якщо ці знаки охороня­ються без реєстрації на підставі міжнародних договорів, учас­ником яких є Україна; комерційними найменуваннями, що відомі в Україні, і належать іншим особам; назвами місць походження товарів, крім випадків, коли вони включені як неохороноспроможні елементи до знака, що реєструються на ім'я особи, яка має право користування такими назвами; сертифікаційними знаками, зареєсторованими в установле­ному порядку.

Не реєструються як знаки позначення, які відтворюють:

  • промислові зразки, права на які належать в Україні іншим особам;

  • назви відомих (добре знаних) в Україні творів науки, літератури і мистецтва або цитати і персонажі з них, твори мистецтва та їх фрагменти без згоди власників авторського права або їх правонаступників;

  • прізвища, імена, псевдоніми та похідні від них, портрети і факсиміле відомих в Україні осіб без їхньої згоди.

Особливістю правового захисту кваліфікованих зазначень походження товарів як об'єктів інтелектуальної власності є те, що після державної реєстрації кваліфікованого зазначення, виробники, які використовують або мають намір використо­вувати його у маркуванні товару, повинні зареєструвати права па його використання. Це є необхідною умовою право­мірного використання зареєстрованого зазначення походжен­ня товару. Реєстрація прав на використання кваліфікованого зазначення походження товару дає змогу здійснювати дер­жавний контроль діяльності всіх виробників на предмет відповідності якості та властивостей товару, що ними випу­скається, тим якостям і властивостям, що надаються товару особливостями району походження. Таким чином, забезпечу­ється відповідність товару з зареєстрованих місць походження його репутації та очікуванням споживачів.

Вимоги до складу та оформлення матеріалів заявки на реєстрацію кваліфікованого зазначення походження товару та/або права на використання зареєстрованого кваліфікова­ного зазначення походження товару - обов'язкові для заяв­ників і визначаються «Правилами складання, подання та проведення експертизи заявки на реєстрацію кваліфікованого зазначення походження товару та/або права на використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару», що зареєстровані в Міністерстві юстиції України 31 серпня 2001 р. за № 772/5963.

Реєстрація права на використання кваліфікованого зазначення походження товару не обмежує прав інших осіб на реєстрацію їх прав на його використання.

За дорученням заявника заявку може подати представник у справах інтелектуальної власності (патентний повірений) або інша довірена особа.

Іноземні особи та особи без громадянства, які прожи­вають чи мають постійне місцезнаходження поза межами України, реалізують свої права, зокрема, право на подання заявки, тільки через патентних повірених, якщо інше не передбачено міжнародними угодами.

Право на одержання свідоцтва має будь-яка особа, об'єд­нання осіб або їх правонаступники. На підставі результатів формальної експертизи приймається рішення про реєстрацію торговельної марки або зазначення місця походження товару, про що здійснюється публікація в офіційному бюлетені.

Право власності на торговельну марку та право на вико­ристання географічного зазначення засвідчується свідоцтвом.

Свідоцтво України - офіційний охоронний документ. Видача свідоцтва здійснюється Держслужбою у місячний строк після державної реєстрації знака (географічного зазначення).

Свідоцтво надає його власнику виключне право користу­ватися і розпоряджатися знаком на свій розсуд, так само як і забороняти іншим особам використовувати зареєстрований знак без його дозволу.

Власник свідоцтва мас право проставляти поряд із знаком попереджувальне маркування, яке вказує на те, що цей знак зареєстровано в Україні.

Обсяг правової охорони, що надається реєстрацією права на використання кваліфікованого зазначення походження товару, визначається занесеними до Реєстру і зафіксованими у свідоцтві характеристиками товару та межами географіч­ного місця.

Як зазначалося в попередньому розділі, з 2011 р. в Україні проводяться випробування процедури складання, подання та експертизи електронних заявок на об'єкти права інтелек­туальної власності, в тому числі на знаки для товарів і послуг.

Припинення дії свідоцтва.Власник свідоцтва в будь- який час може відмовитися від нього повністю або частково на підставі заяви, поданої до ДДІВ.

Дія свідоцтва на торговельну марку або свідоцтва на використання кваліфікованого зазначення походження товару припиняється у разі:

  • несплати збору за продовження строку його дії (строк оплати - до кінця поточного періоду строку дії свідоцтва за умови сплати збору протягом 6 останніх його місяців);

  • за рішенням суду у зв'язку з перетворенням знака в позначення, що стало загальновживаним як позначення товарів і послуг певного виду після дати подання заявки, або якщо знак не використовується в Україні повністю або щодо частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг протягом трьох років від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва або від іншої дати після цієї публікації, за умови, що власник свідоцтва не зазначить поважні причини такого невикористання. Такими поважними причинами, зокрема є:

  • обставини, що перешкоджають використанню знака незалежно від волі власника свідоцтва, такі як обмеження імпорту чи інші вимоги до товарів і послуг, установлені законодавством;

  • можливість уведення в оману щодо особи, яка вироб­ляє товари або надає послуги, під час використання знака особою, яка звернулася до суду, чи іншою особою щодо товарів і послуг, відносно яких висунута вимога про припи­нення дії свідоцтва.

Дія свідоцтва на право на використання кваліфікованого зазначення походження товару може бути припинена: рішен­ням суду у зв'язку з втратою товаром особливих властиво­стей або інших характеристик, описаних у Реєстрі; у разі ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи, яка є власником свідоцтва; у разі подання власником свідоцтва заяви до установи про відмову від права на використання цього зазначення.

Свідоцтво може бути визнано у судовому порядку не­дійсним повністю або частково у разі: невідповідності зареєстрованого знака (зазначення місця походження товару) умовам надання правової охорони; наявності у свідоцтві елементів зображення знака та переліку товарів і послуг, яких не було у поданій заявці; видачі свідоцтва внаслідок подання заявки з порушенням прав інших осіб; крім того, для зазначень місця походження товару - у разі втрати харак­терних для цього географічного місця умов і можливостей виготовлення товару, описаного в Реєстрі, а також визнання цього зазначення видовою назвою товару.

Порядок звернення зацікавлених осіб про визнання свідоцтва недійним або дострокове припинення дії свідоцтва регулюється ст. 18 закону про знаки для товарів і послуг та ст. 22 закону про зазначення походження товару.