Статистика фінансових оборотних активів

Питання:

1. Статистика грошових коштів.

2. Статистичне дослідження дебіторської заборгованості.

3. Напрями аналізу інших взаємозв’язаних фінансових активів: грошового потоку та цінних паперів.

Мета:вивчення методики статистичного дослідження фінансових оборотних активів.

1. Статистика грошових коштів

Підприємству може загрожувати банкрутство, навіть коли всі його активи, разом з необоротними, значно перевищують кредиторську заборгованість (пасиви). Криза ліквідності, тобто нестача коштів для сплати за фінансовими зобов’язаннями, завжди загрожує підприємству. Можлива нестача коштів малим і середнім підприємствам загрожує більше, ніж великим. Навіть рахунки дебіторів не забезпечують ліквідність, якщо вони не можуть бути швидко перетворені в готівку. Тому фінансовим менеджерам потрібно постійно прогнозувати майбутні фінансові потреби підприємства хоча б на один рік уперед.

Є кілька методів визначення потреб у коштах для підприємства:

• процента від доходу (виручки);

• балансу грошових надходжень;

• урахування оборотності грошей.

Метод процента від доходу (виручки). Зміна обсягу продажу товарів чи послуг впливає на величину оборотних активів, які повинно мати підприємство.

У разі збільшення обсягу продажу підприємство потребує більших запасів, більшої кількості грошей в обігу, зростатиме також несплачена дебіторська заборгованість. З іншого боку, якщо передбачається спад обсягу продажу (унаслідок спаду ділової активності, сезонності та інших факторів), запаси повинні, відповідно, зменшуватися.

Змінні активи – такі, які змінюються внаслідок збільшення або зменшення виручки (запаси сировини, матеріалів, готової продукції; гроші, рахунки дебіторів).

Обсяг продажу також визначає величину боргів підприємства (пасивів). Коли обсяг продажу збільшується, підприємство починає брати в борг більше грошей, щоб закуповувати матеріали й сировину, а тому змінні пасиви, а саме кредиторська заборгованість (коротко- і довгострокові борги) починають також збільшуватися, що надасть можливість підприємству нагромаджувати активи й розширювати операції.

Аналізуючи фінансові звіти, можна визначити залежність змінних оборотних активів і змінних пасивів від доходу (виручки), тобто визначити фінансові потреби підприємства за рахунок зовнішніх джерел фінансування за такою формулою:

,

де А – оборотні активи, які змінюються залежно від обсягу продажу (виручки);

ОП – обсяг продажу (виручка);

ОП – запланована зміна обсягу продажу на рік;

П – пасиви, які змінюються залежно від обсягу продажу;

k – коефіцієнт, який характеризує відношення чистого прибутку (після виплати податків та дивідендів) до обсягу продажу (виручки).

Метод балансу грошових надходжень. Мета менеджменту ліквідності полягає в постійному забезпеченні підприємства грошима на рахунку, це основна частина аналізу для розроблення прогнозів потреби у грошах. Оцінка потреби у грошах для підприємства визначається з використанням методу балансу грошових надходжень, макет якого подано нижче (табл. 4.2).

Таблиця 4.2