2. Середня заробітна плата працівників та аналіз її динаміки

На основі фондів оплати праці і відповідних витрат робочого часу у людино-годинах, людино-днях або середньообліковою чисельністю працівників (робітників) розраховують наступні показники середньої заробітної плати:

– середньогодинна заробітна плата робітників – визначається діленням годинного фонду оплати праці на кількість відпрацьованих за період людино-годин;

– середньоденна заробітна плата робітників – обчислюється діленням денного фонду оплати праці на кількість відпрацьованих за період людино-днів;

– середньомісячна (квартальна, річна) заробітна плата робітників – визначається для всього персоналу підприємства, а також для окремих його категорій як частка від ділення місячного (квартального, річного) фонду оплати праці на відповідну середньооблікову чисельність працюючих.

Між показниками середньої заробітної плати робітників існує такий взаємозв’язок:

де – середньоденна заробітна плата робітників;

– тривалість робочого дня;

– коефіцієнт збільшення денного фонду оплати праці за рахунок доплат за невідпрацьовані людино-години (відношення денного фонду оплати праці до фонду годинної оплати);

– середня годинна заробітна плата;

– середньомісячна (квартальна, річна) заробітна плата робітників;

– середня фактична тривалість робочого періоду;

– коефіцієнт збільшення місячного (квартального, річного) фонду оплати праці за рахунок доплат за невідпрацьовані людино-дні – відношення місячного (квартального, річного) фонду оплати праці до фонду денної оплати.

Розрізняють номінальну й реальну величини середньої заробітної плати.

Номінальна заробітна плата являє собою кількість грошей (число грошових одиниць), які отримає робітник (працівник) за оплату праці.

Реальна заробітна плата – це та кількість товарів і послуг, які можна придбати у звітному періоді за номінальну заробітну плату, визначається діленням номінальної заробітної плати на індекс споживчих цін.

Це означає, що реальна заробітна плата залежить від зміни величини номінальної заробітної плати і від зміни купівельної спроможності однієї гривні.

Зв’язок між індексами цих показників можна виразити такими формулами:

де – відповідно індекси реальної і номінальної заробітної плати;

– індекс споживчих цін (індекс інфляції);

– індекс купівельної спроможності однієї гривні:

.

Для статистичного аналізу динаміки середнього рівня заробітної плати використовуються середні темпи росту, індивідуальні й загальні індекси заробітної плати, система індексів середніх величин (індекси змінного складу, фіксованого і структурних зрушень). Індекси показують, на скільки процентів змінилась середня заробітна плата на даному підприємстві у звітному періоді в порівнянні з базисним.

Індекс заробітної плати змінного складу потрібно розраховувати як відношення середньої заробітної плати звітного періоду до середньої за­робітної плати базового періоду:

де Т₁, Т₀ - середньоспискова чисельність працівників, відповідно, у звітному і базовому періодах;

3₁ , 3₀ - середня заробітна плата в звітному і базовому періодах.

Індекс середньої заробітної плати фіксованого складу слід обчислювати, виходячи з того, що структура чисельності працівників (або фонду Індекс середньої заробітної плати фіксованого складу обчислюють, виходячи з того, що структура чисельності працівників (або фонду відпрацьованого часу) за період, що порівнюють, не змінилась. Обчислення проводять за формулою:

Індекс структурних зрушень визначають за формулою: