3. Оцінка економічної ефективності використання ресурсів робочої сили

В ході виконання завдань статистики фонду оплати праці та його виконання визначають абсолютне та відносне відхилення по фонду заробітної плати.

Абсолютне відхилення - це різниця між фактично виплаченим фондом заробітної плати і плановим.

Якщо фактичний фонд більше планового, то це свідчить про перевитрату, якщо менше – про економію.

Відносне відхилення - це різниця між фактично виплаченим фондом заробітної плати та плановим, скоригованим на % виконання плану по продукції (плановий фонд помножити на % виконання плану: 100%).

Відносне відхилення в загальних рисах характеризує вплив використання фонду заробітної плати на рівень собівартості продукції.

Безпосередню участь у виробництві продукції беруть тільки робітники, тому при статистиці фонду зарплати робітників непромислових господарств та неспискового складу визначають питому вагу промислово-виробничого і непромислового персоналу.

У процесі аналізу визначають причини відхилень фактичних показників від планових, структуру фонду оплати праці за категоріями працюючих, а також вплив факторів на абсолютне і відносне відхилення фонду оплати праці.

На абсолютне відхилення фонду заробітної плати впливають фактори: 

1) чисельність робітників;

2) середньорічна зарплата одного робітника.

Для визначення впливу чисельності на абсолютне відхилення фонду зарплати необхідно відхилення від планової чисельності помножити на середню планову заробітну плату одного робітника у звітному періоді: 

± ΔФ (±ΔТ) = (Т₁ –Т₀)3₀,

Для визначення впливу зміни середньої зарплати на абсолютне відхилення фонду зарплати необхідно суму відхилень від планової середньорічної зарплати помножити на фактичну чисельність робітників:

±ΔФ(±Δ3) = (3₁-3₀)Т₁.

Відносне відхилення фонду заробітної плати залежить від:

- виконання плану виробництва продукції;

- середньої заробітної плати одного працюючого;

- чисельності працюючих.

З метою визначення впливу ступеню виконання плану виробництва на відносне відхилення фонду оплати праці, необхідно плановий фонд оплати праці помножити на % перевиконання планових завдань та розділити на 100%.

Методика розрахунку впливу зміни 2 інших факторів на відносне відхилення фонду зарплати аналогічна розрахунку впливу змін цих факторів на абсолютне відхилення.

Статистика впливу трудових факторів на обсяг виробництва продукції здійснюється методом ланцюгових підстановок за формулою: 

Товарна продукція

=

Середньо-спискова чисельність робітників

х

Відпрацьовано 1-м робітником

х

Тривалість робочого дня

х

Середньо-годинний виробіток

Важливим завданням аналізу динаміки середньої заробітної плати є її вивчення відносно динаміки продуктивності праці. При цьому виходять з необхідності, як уже зазначалося вище, щоб зростання продуктивності праці випереджало збільшення заробітної плати, що є передумовою стабільної збалансованості між платоспроможним попитом населення і товарною масою.

Аналіз співвідношення оплати праці та її продуктивності проводиться за допомогою таких показників:

– коефіцієнт випередження – обчислюють діленням індексу продуктивності праці на індекс середньої заробітної плати;

– коефіцієнт порівняння зростання середньої заробітної плати із зростанням продуктивності праці (обернений показник) – розраховується діленням індексу середньої заробітної плати на індекс продуктивності праці;

– коефіцієнт еластичності – обчислюється як частка від ділення відсотка приросту середньої заробітної плати на відсоток приросту продуктивності праці, показує, на скільки відсотків змінилася середня заробітна плата із зростанням продуктивності праці на один відсоток.

Оцінка економічної ефективності застосування та споживання ресурсів живої праці може бути побудована на основі такої моделі взаємозв’язку відповідних показників:

Змінні, включені до цієї моделі, мають такий економічний зміст:

Y — залежна змінна — загальна сума витрат, яка включена у витрати виробництва й обігу підприємства та стосується безпосередньо використання ресурсів живої праці на відміну від інших елементів затрат, пов’язаних з використанням засобів праці, пред­метів праці, оплати послуг інших організацій;

Х₁ — коефіцієнт збільшення витрат на оплату праці у зв’язку з включенням у витрати виробництва, крім фонду споживання, нарахувань, базою яких є фонд споживання чи фонд оплати праці, оскільки деяка частина фонду споживання може мати своїм джерелом чистий прибуток підприємства і, отже, не включатися у витрати виробництва та обігу;

Х₂ — середні розміри фонду оплати праці (фонду споживання), що припадають на одиницю затрат живої праці, у людино-годинах, людино-днях або середньосписковою кількістю працівників;

Х₃ — трудомісткість виробництва одиниці продукції, виражена у відповідних одиницях виміру живої праці;

Х₄ — сумарний обсяг виробленої продукції за відповідний період.

Питання для самоконтролю:

1. Що таке фонд оплати праці?

2. З яких частин складається фонд оплати праці?

3. Які показники середньої заробітної плати використовуються у статистиці підприємства?

4. Як пов’язані між собою номінальна та реальна заробітна плата?

5. Якими індексами описується динаміка середньої заробітної плати?

6. В чому різниця між абсолютним та відносним відхиленнями по фонду оплати праці?