2. Статистичне вивчення якості продукції (послуг)

Якість — це здатність продукції задовольнити потреби споживача відповідно до її призначення.

Коефіцієнт сортності — на зменшення або зростання суми знижок з ціни. Процент браку на зменшення обсягу, на вартість забракованої продукції за місяць.

Як правило, для характеристики якості продукції використовують такі показники: 

- питома вага кожного сорту в загальному об’ємі випущеної продукції;

- середній коефіцієнт сортності; 

- середньозважена ціна.

Підвищення сортності продукції проти плану означає покращення її якості. Випуск продукції понижених сортів більших розмірів, ніж це передбачено планом при інших різних умовах, знижує виконання плану випуску продукції у вартісних показниках і погіршує результати діяльності підприємства.

Способи розрахунку коефіцієнта сортності різні:

1) спосіб питомої ваги першосортної продукції – відношення кількості продукції першого сорту (V_1с) до її загальної кількості:

;

2) спосіб першосортної ціни – відношення вартості продукції всіх сортів до можливої вартості продукції за ціною першого сорту:

;

3) спосіб першосортних одиниць – відношення загальної кількості продукції, приведеної до першого сорту за допомогою коефіцієнтів приведення (к_ПРi), до загальної кількості продукції:

,

.

Відсоток виконання плану за якістю продукції (К_як(%)) розраховується таким чином:

.

Оцінити середній рівень якості продукції можна також способом середньозваженої ціни:

,

.

Чим ближче коефіцієнт сортності до 1, тим вища сортність, тим краща якість. Якщо коефіцієнт сортності = 1, то це означає, що вся продукція вищого сорту.

Запитання для самоконтролю:

1. В чому значення статистики ритмічності виробництва продукції?

2. Як розраховується коефіцієнт ритмічності?

3. Які показники характеризують виконання плану продукції промисловості за сортністю?

4. Наведіть алгоритм їх розрахунку.

Тема 8 Статистика витрат підприємства

Лекція 8.1

Статистика складу та динаміки витрат підприємства.

Питання:

1. Джерела інформації про витрати на продукцію (послуги).

2. Групування собівартості продукції (послуг) за економічними елементами витрат та за статями калькуляції.

3. Статистичне вивчення, виконання плану і динаміки собівартості продукції (послуг).

Мета: ознайомитися з методикою статистичного дослідження складу та динаміки витрат підприємства.

1. Джерела інформації про витрати на продукцію (послуги)

Собівартість продукції – це вартісне вираження спожитих у процесі виробництва засобів (матеріалів, палива, електроенергії, зношення основних фондів) та затрат, пов’язаних з використанням живої праці (заробітна плата працівників, відрахування на соціальне страхування).

Статистика собівартості продукції дозволяє з’ясувати тенденції зміни даного показника, виконання плану по його рівню, визначити вплив факторів на його приріст і на цій основі дати оцінку роботи підприємства по використанню можливостей зниження собівартості продукції.

Статистика собівартості продукції (послуг) вирішує такі завдання:

- забезпечення правильного розрахунку рівня собівартості продукції;

- характеристика рівня, динаміки і структури витрат на продукцію;

- систематичне спостереження за виконанням плану по собівартості продукції;

- оцінка та аналіз факторів, що формують величину витрат на продукцію;

- виявлення шляхів зниження витрат на продукцію, роботи, послуги.

Для проведення дослідження використовуються такі джерела інформації: планова собівартість продукції; аналітичні розрахунки, норми й нормативи споживання ресурсів; звітна інформація, зокрема «Звіт про фінансові результати» ф. 2, «Звіт з праці» ф. 1-ПВ і ф. 3-ПВ, дані оперативного обліку (первинні документи, зведення, реєстри відпуску матеріалів на виробництво, табелі про нарахування заробітної плати, норми витрат матеріалів, відхилення від норм; матеріали обстежень, перевірок, спостережень, нарад, технологічної документації, паспортні дані).