- •Виникнення держави
- •Теорії походження держави
- •1. Іригаційна теорія
- •2. Патріархальна теорія
- •3. Теологічна теорія
- •4. Теорія насилля
- •5. Расова теорія
- •6. Органічна теорія
- •7. Класова теорія
- •8. Договірна теорія
- •1. Плюралізм у розумінні держави
- •2. Територія держави
- •3. Населення і громадянство
- •4. Економічна і фінансова система держави
- •5. Способи виникнення, реорганізації і припинення сучасних держав
- •Функції держави
- •1. Функції держави: поняття і ознаки
- •2. Класифікація функцій держави
- •Форма державного правління
- •1. Поняття форми державного правління
- •2. Поняття монархії
- •3. Абсолютна монархія
- •4. Конституційна монархія
- •5. Поняття республіки
- •6. Президентська республіка
- •7. Змішана (напівпрезидентська) республіка
- •8. Парламентська республіка
- •9. Радянська республіка
- •Форма державного устрою
- •1. Поняття державного устрою
- •2. Унітарна держава
- •3. Федеративна держава
- •4. Конфедерація
- •Державний режим
- •1. Поняття державного режиму
- •2. Тоталітарний режим
- •3. Авторитарний режим
- •4. Демократичний режим
- •Право Закон.
- •Підзаконні акти.
- •Норми права Поняття норми права.
- •Правовідносини. Поняття правовідносин.
- •Види правовідносин.
- •Суб`єкти правовідносин.
- •Об`єкти правовідносин.
- •Суб`єктивне право.
- •Юридичний обов`язок.
- •Поняття і ознаки правопорушення.
- •Поняття та види юридичної відповідальності.
Функції держави
1. Функції держави: поняття і ознаки
Теорія держави і права для з`ясування і прогнозування діяльного боку держави використовує поняття функції держави – характеристики власне того, що і як держава "вчиняє". У нашій науці поняття "функції" означає напрямок, предмет діяльності того чи іншого політико-правового інституту, зміст цієї діяльності, її забезпечення. Саме в цьому смислі мова йде про функцію держави, уряду, міністерства, інших державних органів.
Для чого використовується це поняття? Справа в тому, що функціональний підхід дозволяє глибше вивчати тривалий історичний процес виникнення, розвитку, зміни, руйнації, виникнення держав різних типів, видів, форм у різних народів. З еволюцією держави змінюється й характер її діяльності, з`являються нові напрямки цієї діяльності, виникають нові структури держави, інші засоби і способи, котрі забезпечують функції держави.
В юридичній літературі можна нарахувати до двох десятків визначень функцій держави. Найбільш поширеним є розуміння функцій державияк сукупності основних напрямків діяльності держави, в яких виражаються її сутність, соціальне призначення, а також цілі і завдання держави щодо управління суспільством. Кожна окрема функція, з цього випливає, - це необхідний, однорідний, постійний напрямок (бік) діяльності держави, обумовлений об`єктивними потребами суспільного розвитку з точки зору внутрішніх і зовнішніх завдань.
Крім того, кожна функція держави має свій об`єкт впливу і свій зміст. Об`єкт – це певна сфера суспільних відносин, на яку спрямовано вплив держави. Зміст функцій показує, що робить держава, які управлінські дії у даній сфері вона вчиняє.
2. Класифікація функцій держави
У загальнотеоретичній юридичній науці виділяють чимало підстав (критеріїв) розподілу функцій держави на певні види.
1. З огляду на тривалість їх існуваннявони поділяються на постійні, які властиві державі на всіх етапах її розвитку, і тимчасові.
2. За територіальним масштабом, в межах якого вони здійснюються, функції у федеративній державі, до прикладу, поділяються на функції федерації загалом і функції суб`єктів федерації.
3. Залежно від належності функцій до того чи іншого типу державинемало вчених-теоретиків (наприклад, М.Марченко) дотепер виділяють функції експлуататорських держав, функції держави демократичного типу і функції, що випливають із природи будь-якого суспільства.
4. За соціальною значимістюфункції держави поділяються на основні та похідні. До основних функцій належать такі, які забезпечують об`єктивні передумови людського існування, в тому числі:
- природні умови, забезпечення життя, здоров`я людини і нормального середовища його проживання;
- загальна свобода, доступ до культурних цінностей, освіти, свобода творчості;
- економічні умови (приватна власність, свобода вибору заняття тощо);
- політичні умови (доступ до управління справами суспільства).
Похідні функції виступають складовими елементами основних функцій держави. Наприклад, у складі такої основної функції як соціальна функція можна виділити такі похідні, як пенсійне забезпечення, підтримка материнства і дитинства, розвиток охорони здоров`я, освіти, культури тощо.
5. За сферою діяльностіосновні функції держави поділяються на внутрішні і зовнішні. Така класифікація є найбільш поширеною в юридичній літературі. Внутрішні функції спрямовані на вирішення внутрішніх завдань, які стоять перед суспільством і державою, характеризують взаємодію останніх. Свого часу в теорії соціалістичної держави виділяли, наприклад, такі основні внутрішні функції як господарсько-організаційна, культурно-виховна, регулювання міри праці та міри споживання, охорона соціалістичного правопорядку, соціалістичної власності, прав і свобод громадян, природи, а також функція надання соціальних послуг. До внутрішніх функцій сучасної держави належать:
а) економічна функція, котра проявляється у втручанні держави в економічне життя з допомогою різноманітних способів і засобів;
б) соціальна функція, що має призначення вирівнювання соціального становища людей шляхом допомоги бідним, розвиток і впровадження соціальних програм (охорони здоров`я, освіти, культури тощо);
в) правоохоронна функція – спрямована на забезпечення законності й правопорядку в суспільстві;
г) екологічна функція, котра має метою підтримання сприятливого для людини навколишнього середовища;
д) функція фінансового контролю, спрямована на облік доходів, інших результатів господарської діяльності, стягнення податків та інших обов`язкових платежів для формування доходної частини державного бюджету, а також контроль за використанням коштів державного бюджету.
До зовнішніх функцій традиційно відносять оборону країни, підтримання системи колективної безпеки, взаємовигідне економічне співробітництво, участь у спільних заходах щодо вирішення глобальних проблем людства.