Норми права Поняття норми права.

Норма права— це суб`єктивно існуюче загальнообов`яз­кове правило поведінки, яке регулює поведінку між людьми і забезпечене силою державного примусу. Кожна правова норма виступає елементарною частинкою системи права. Тому розкривати природу норми права можливо лише через призму її місця в єдиній системі об`єктивного права.

Поняття "правової норми" відображає одну з основних властивостей права - його нормативність - і тому є одним із найважливіших в юридичній науці.

Визначимо особливості правової норми:

1) Вона є таким правилом поведінки, яке виражає суспільну вимогу. Норма права виступає не лише мірою свободи суб`єктів, але й міру їх необхідної поведінки. Цілий ряд вчених, правда, вважають, що правова норма є державним приписом з усіма випливаючими з цього наслідками. Проблема тут, видається нам, у тому, як розуміти суть держави: чи це організація над суспільством, чи вона все таки лише одна з функцій громадянського суспільства.

2) Норма права є формою визначення і закріплення прав і обов`язків. Реальне регулювання поведінки людей якраз і здійснюється через наділення правами одних і обов`язками інших. Різні суб`єкти правовідносин мають одночасно комплекс прав і обов`язків.

3) Норма права має загальнообов`язковий характер: звертаючись до всіх, норма права не адресована нікому персонально. Норма права забезпечує таку поведінку суб`єктів, яка би сприяла збереженню і розвитку суспільства як системи.

4) Вона є формально-визначеним правилом поведінки, тобто закріпленою в тексті офіційного документу, виданого державою. Проте це не означає, що норма права співпадає із статтею, наприклад, нормативного акту. Існують різні способи викладу (зовнішнього вираження) юридичної норми і про це ми скажемо нижче.

5) Правова норма є таким правилом поведінки, реалізація або застосування якого забезпечується силою державного примусу. Останній здійснюється компетент­ними на те державними органами: судами, правоохорон­ними органами.

Правовідносини. Поняття правовідносин.

Правовідносини виступають різновидом суспільних відносин. Суспільні відносини, в свою чергу, розуміються як соціальні зв`язки між людьми, що встановлюються в процесі їх сумісної діяльності.

Категорія "правовідносини" дозволяє з`ясувати, яким чином право впливає на поведінку людей. Поняття правовідносин на перший погляд визначити нескладно - це суспільні відносини, котрі врегульовані нормами права. Якщо послідовно розвивати цю точку зору, то прийдеться визнати, що правовідносини завжди породжуються правом і що право здатне перетворити в них будь-який побутовий зв`язок між людьми. Проте це не зовсім так. Існує немало форм взаємодії між людьми, які правом не регулюються. Більше того, їх властивості такі, що вони взагалі не можуть стати об`єктом правового регулювання. Наприклад, міжособисті відносини побуту, дружби, суспільства, інтимні стосунки між подружжям тощо правом не регулюються.

Отже, правовідносини- це індивідуалізовані суспільні відносини, взаємна поведінка учасників яких юридично закріплена і забезпечується можливістю державного примусу. Відомий фахівець з теорії правовідносин Р.О.Халфіна дала таке визначення цього поняття - "це та форма, в якій абстрактна норма права набуває свого реального буття, втілюючись у реальних, конкретних суспільних відносинах. Вони виражають особливий вид зв`язку права з регульованими суспільними відносинами, в яких поєднуються абстрактні норми з конкретністю даних життєвих відносин".