- •Виникнення держави
- •Теорії походження держави
- •1. Іригаційна теорія
- •2. Патріархальна теорія
- •3. Теологічна теорія
- •4. Теорія насилля
- •5. Расова теорія
- •6. Органічна теорія
- •7. Класова теорія
- •8. Договірна теорія
- •1. Плюралізм у розумінні держави
- •2. Територія держави
- •3. Населення і громадянство
- •4. Економічна і фінансова система держави
- •5. Способи виникнення, реорганізації і припинення сучасних держав
- •Функції держави
- •1. Функції держави: поняття і ознаки
- •2. Класифікація функцій держави
- •Форма державного правління
- •1. Поняття форми державного правління
- •2. Поняття монархії
- •3. Абсолютна монархія
- •4. Конституційна монархія
- •5. Поняття республіки
- •6. Президентська республіка
- •7. Змішана (напівпрезидентська) республіка
- •8. Парламентська республіка
- •9. Радянська республіка
- •Форма державного устрою
- •1. Поняття державного устрою
- •2. Унітарна держава
- •3. Федеративна держава
- •4. Конфедерація
- •Державний режим
- •1. Поняття державного режиму
- •2. Тоталітарний режим
- •3. Авторитарний режим
- •4. Демократичний режим
- •Право Закон.
- •Підзаконні акти.
- •Норми права Поняття норми права.
- •Правовідносини. Поняття правовідносин.
- •Види правовідносин.
- •Суб`єкти правовідносин.
- •Об`єкти правовідносин.
- •Суб`єктивне право.
- •Юридичний обов`язок.
- •Поняття і ознаки правопорушення.
- •Поняття та види юридичної відповідальності.
7. Класова теорія
Творцями цієї теорії вважають К. Маркса і Ф. Енгельса. Пізніше своїми теоретичними працями її розвинув В. Ульянов (Ленін) та Й. Джугашвілі (Сталін). Тому часто цю теорію називають марксистсько-ленінською. І все ж найповніше вона викладена в праці Ф. Енгельса “Походження сім’ї, приватної власності і держави”.
Перш ніж розкриємо положення марксизму щодо процесу виникнення держави, скажемо кілька слів про загальну марксистську концепцію суспільства і держави. Одним із основних положень марксизму є вчення про соціально-економічну формацію, тобто історичний тип суспільства, заснований на певному способі виробництва. Спосіб виробництва матеріальних цінностей обумовлює соціальний, політичний і духовний процеси життя людей. Якщо економічні відносини – це базові відносини, то держава і право належать до надбудовних явищ, а тому внаслідок цього залежать від економічної структури суспільства, повністю нею визначаються і їй відповідають, хоч і володіють певною самостійністю. Викладена відповідність має форму своєрідного повторення в надбудові певної суми ознак, властивих базису.
Отже, відповідно до цієї теорії держава виникла передусім в силу економічних причин: суспільного поділу праці, появи додаткового продукту і приватної власності, а згодом розколу суспільства на класи з протилежними економічними інтересами. Саме цими змінами було розкладено родовий лад і на його заміну прийшла держава.
Ф.Енгельс підкреслював, що держава в жодній мірі не привнесена до суспільства ззовні: “Держава є продукт суспільства на певному етапі його розвитку; держава є визнанням того, що це суспільство заплуталося в невирішуване протиріччя з самим собою, розкололося на непримиримі протилежності, позбавитися яких воно не в силі. А щоби ці протилежності, класи з протилежними економічними інтересами, не зжерли один одного і суспільство в безплідній боротьбі, для цього стала необхідною сила, котра би перешкоджала зіткненню, тримала його в рамках “порядку”. І ця сила, котра вийшла з суспільства, але котра ставить себе над ним, все більше й більше відчужує себе від нього, є державою...Так як держава виникла із потреби тримати в узді протилежність класів; так як вона виникла в той же час із самих зіткнень цих класів, то вона за загальним правилом є державою найбільш могутнього, економічно панівного класу, котрий за допомогою держави стає також політично панівним класом і набуває в такий спосіб нові засоби для придушення і експлуатації пригнобленого класу”.
Характеризуючи державу як “машину для придушення гнобленого, експлуатованого класу”, Енгельс, тим не менш, вважає позитивним в історичному процесі факт виникнення держави. Однак, на його думку, виконавши свою позитивну роль, держава існуватиме не вічно, а поступово відмиратиме.
Оцінюючи марксистську теорію, відзначимо, що все таки економічний детермінізм у гіпертрофованому вигляді позбавлений належної ґрунтовності. Економічний розвиток, поза сумнівом, є важливим фактором у розвитку суспільства, але далеко не єдиним. Крім того, важко погодитися з тезою, що держава, котра виникає, виражає інтереси лише панівного класу. Так само викликає сумнів сама термінологія цієї теорії: “панівний клас”, “експлуатований клас” тощо.