- •Дніпропетровська державна фінансова академія
- •Змістовий модуль I Вступ до психології. Психіка, форми та рівні вияву психіки
- •Тема 1. Цілі та завдання психолого - педагогічної підготовки. Психологія та педагогіка як науки
- •1.2. Предмет, завдання і методи психології
- •1.3. Предмет, завдання і методи педагогіки
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2. Психіка та її розвиток План
- •2.1. Виникнення і становлення психіки в процесі біологічної еволюції
- •2.2. Розвиток психічних механізмів регуляції поведінки живих істот
- •2.3. Розвиток психіки в процесі історичного поступу людства
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 3. Форми вияву психіки: психічні процеси, стани і властивості План
- •3.1. Основні форми психічного відображення
- •3.2. Психічні процеси
- •3.3. Психічні властивості особистості
- •3.4. Психічні стани
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 4. Рівні вияву психіки: свідомий та несвідомий План
- •4.1. Психіка і свідомість
- •4.2. Поняття свідомості, психологічні характеристики свідомості
- •4. 3. Несвідоме, класи прояву несвідомого
- •4.4. Взаємодія свідомого та несвідомого
- •Питання для самоконтролю
- •5. 2. Темперамент, види темпераменту
- •5.3. Характер і його риси
- •5.4. Здібності особистості
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 6. Розвиток особистості та „я- концепція” План
- •6.1. Загальні закономірності становлення та розвитку особистості
- •6.2. Нормальний розвиток особистості
- •6.3.Психолого - педагогічні закономірності онтогенезу людини
- •6.4. Фактори розвитку людини
- •6.5. Самосвідомість і я-концепція особистості
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 7. Діяльність як форма активності особистості
- •7.1. Діяльність, психологічна структура діяльності
- •7.2. Основні види діяльності
- •7.3. Гра
- •7.4. Навчання
- •7.5. Праця як вид діяльності
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 8. Спілкування та міжособистісні стосунки. Педагогічне спілкування План
- •8.1. Спілкування як форма буття людей
- •8.2. Спілкування як обмін інформацією
- •8.3. Психологічний контакт. Психологія конфлікту
- •8.4. Спілкування як розуміння людьми один одного
- •8.5. Спілкування як міжособистісна взаємодія
- •8.6. Роль учителя в навчальному процесі
- •Питання для самоконтролю
- •9.2. Класична форма навчання, інші форми навчання
- •9.3. Напрями сучасної зарубіжної педагогіки
- •9.4. Технології навчання
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 10. Навчання та виховання – шляхи розвитку особистості План
- •10.1. Процес навчання
- •10.2. Закономірності і принципи навчання
- •10.3. Суть процесу виховання
- •10.4. Закономірності і принципи виховання
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 11. Управління та самоуправління навчальною діяльністю. План
- •11.1. Поняття управління, система освіти в Україні
- •11.2. Принципи управління навчальною діяльністю
- •11.3. Органи державного управління освітою в Україні
- •11.4. Державні нормативні документи, що визначають зміст освіти
- •Питання для самоконтролю
- •Список використаної літератури
4. 3. Несвідоме, класи прояву несвідомого
Несвідоме — сукупність психічних явищ, що виникають під впливом чинників, яких людина не відчуває і про які нічого не знає.
На цьому рівні психічного відображення у людини порушується словесна регуляція поведінки, втрачається повнота орієнтації щодо часу і місця дії, вона не може усвідомити наслідки своїх дій і вчинків. До сфери несвідомого належать сновидіння, реакції-відповіді на субсенсорні подразники (такі слабкі, що не збуджують рецептор), автоматизовані рухи і дії, спонукання до діяльності, в яких немає усвідомлення мети. До несвідомого відносять і деякі патологічні явища, що виникають у психіці хворої людини: марення, галюцинації.
Несвідоме не може бути протиставлене свідомості як щось негативне чи неповноцінне. Воно, як і свідомість, детерміноване суспільними умовами існування людини й іноді виступає як недостатньо адекватне відображення світу в корі головного мозку.
Представники психоаналітичного напряму поряд із терміном «несвідоме» нерідко як синонім використовують термін «підсвідоме». Проте їх треба розрізняти. За своїм обсягом термін «несвідоме» значно ширший, бо охоплює всі психічні явища, що не усвідомлюються людиною (інстинкти, автоматизми, гіпноз, інтуїцію).
Залишаючись психічним, несвідоме являє собою таку форму відображення дійсності, за якої втрачається повнота орієнтування в часі та місці дії, порушується мовленнєве регулювання поведінки.
У несвідомому стані, на відміну від свідомого, неможливі цілеспрямований контроль людиною здійснюваних нею дій та оцінка наслідків цих дій.
До сфери несвідомого належать:
• психічні явища, які виникають під час сну (сновидіння);
• реакції-відповіді, спричинювані невідчутними, але реально діючими подразниками («субсенсорні», або «субцептивні» реакції);
• рухи, які були в минулому усвідомлюваними, але з повторюванням стали автоматичними і тому більше не усвідомлюються;
• деякі спонукання до діяльності, в яких відсутнє усвідомлення мети.
До несвідомого відносять і деякі паталогічні явища, які виникають у психіці хворої людини: марення, галюцинації тощо.
Несвідоме - таке ж специфічне людське явище, як і свідомість, і не протиставляється йому. Його (несвідоме) пояснюють як недостатньо адекватне відображення навколишньої дійсності в мозку людини.
Вирізняють чотири класи прояву несвідомого:
1. Надсвідомі явища (надсвідоме).
2. Неусвідомлювані спонукання до дійсності (неусвідомлювані мотиви і смислові установки), коли витіснені в підсвідоме (несвідоме) бажання мотивують реальну поведінку (3. Фрейд).
3. Неусвідомлювані регулятори способів виконання діяльності (операціональні установки і стереотипи автоматизованої поведінки), зумовлені образами неусвідомлено передбачуваних.
4. Прояви субсенсорного сприйняття.
Поняття «нижчий» вживається більшістю авторів, але навряд чи його можна вживати безапеляційно. Це вирізниться далі, під час розгляду поняття «надсвідоме».
Тлумачення понять «підсвідоме» і «надсвідоме».
Підсвідоме – психічні процеси, які відбуваються під порогом свідомості. У філософській та психологічній літературі підсвідоме нерідко ототожнюють із несвідомим. Проте ці поняття слід розрізняти.
Термін «несвідоме» - ширший. Він охоплює всі психічні явища, що не усвідомлюються людиною (інстинкти, інтуїцію, автоматизми, лунатизм, гіпноз, гарячку та інші хворобливі стани нестямності).
Поняттям «підсвідоме» позначають лише ті феномени психіки, які на даний момент перебувають поза фокусом свідомості, проте щільно з нею пов'язані, впливають на її перебіг і з відповідною зміною умов порівняно легко переходять у її сферу.
Надсвідоме – рівень психічної активності особистості під час виконання творчих завдань, який не піддається усвідомлено-вольовому контролю.
К. С. Станіславський першим запропонував розглядати цей рівень як вищий етап творчого процесу, що відрізняється як від свідомих, так і від несвідомих компонентів.
Надалі П. В. Симонов інтерпретував надсвідомість як механізм творчої інтуїції, за якого відбувається рекомбінація колишніх вражень, але на вищому психічному рівні.
Результатом взаємодії вражень є художні образи, наукові відкриття, які не усвідомлюються суб'єктом (творцем), але мають об'єктивно (реально) значимий зміст.