Тема 6. Розвиток особистості та „я- концепція” План

1. Загальні закономірності становлення та розвитку особистості.

2. Нормальний розвиток особистості.

3. Психолого-педагогічні закономірності онтогенезу людини.

4. Фактори розвитку людини.

5. Самосвідомість і Я-концепція особистості, психологічний захист.

6.1. Загальні закономірності становлення та розвитку особистості

Особистість - це соціальне зумовлена система психічних якостей індивіда, що визначається залученістю людини до конкретних суспільних, культурних, історичних відносин. Вона виявляється і формується в процесі свідомої діяльності і спілкування. У процесі розвитку особистості людина оволодіває засобами людської діяльності та спілкування, мовою, в неї формуються вищі психічні функції, свідомість та самосвідомість, вона стає суб'єктом активного цілеспрямованого пізнання і перетворення навколишнього соціального та природного середовища. В неї з'являється здатність до самовдосконалення, самотворення власної особистості в процесі самопізнання, самовиховання та самоосвіти.

У підходах до дослідження проблеми становлення та розвитку особистості існують значні відмінності. Наприклад, соціологія досліджує особистість як суб'єкт історичного соціально-економічного процесу, його продукт, результат соціалізації індивіда. Ця наукова дисципліна досліджує особистість з боку її деіндивідуалізованих, деперсоніфікованих властивостей, у якості певного соціального типу, основні риси якого є продуктом приналежності до певного місця у соціальній структурі і детерміновані цим положенням.

Педагогіка розглядає особистість як суб'єкт і об'єкт навчання і виховання, підкреслює безмежні можливості людини у самопізнанні та пізнанні світу, у розвитку творчих сил та здібностей.

Філософія прагне знайти відповіді на вічні питання сенсу людського буття, місця і ролі людини у природі, у глобальних процесах історичного, соціального, економічного характеру тощо.

У сучасній психології проблема особистості виходить далеко за межі теоретичних міркувань і викликає інтерес у практиків, які працюють у різних галузях психологічноі допомоги і консультування.

Розібратись у основних питаннях психології особистості необхідно кожній сучасній людині, яка прагне вести активний суспільний спосіб життя і досягти значних індивідуальних успіхів.

Формою існування особистості є її розвиток. Розвиток особистості, соціально-психологічне її становлення не має обмежень у часі. Воно відбувається на всіх етапах життєвого шляху. Період зрілості не може розглядатись як кінцевий етап. Навпаки, чим більш зрілою у соціальному плані є особистість, тим більше зростає її здатність до подальшого розвитку.

Особистість розвивається формуючись. У психології і педагогіці під формуванням розуміють сукупність прийомів і способів соціального впливу на індивіда, ціллю якого є створення у нього системи певних соціальних цінностей, світогляду, просоціальних установок, виховання моральних якостей. Розвиваючись, особистість приймає певну форму - певний спосіб організації, структуру, котрий може як сприяти гармонійному розвитку, так і гальмувати його.

За якими критеріями оцінюється особистість людини? Оскільки, особистість є системною, надчуттєвою, якістю, то оцінити її можна лише на основі системного підходу. Вивчення особистості - це вивчення місця, позиції людини у системі суспільних зв'язків, її комунікацій, того, заради чого і як вона використовує природжені і набуті властивості (О.Н.Леонтьєв). Оскільки центральним, системоутворюючим є відношення до іншої людини, до інших людей, то стати особистістю означає зайняти певну життєву, передусім міжособову моральну позицію, у достатній мірі усвідомлювати її і нести за неї відповідальність, утверджуючи своїми вчинками. Звідси походить характеристика особистості, її "нормальність" або "аномальність".