Питання для самоконтролю

1. Які характерні риси світової системи господарства, що склалася на початку XX ст.?

2. У чому полягає сутність «Нового курсу» Ф. Рузвельта?

3. Покажіть особливості світової економічної кризи.

4. Назвіть причини світової економічної кризи.

Бібліографічний список до самостійної роботи

1, 2, 3, 4, 5, 7

Тема 11. Світове господарство та основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець XX – початок XXI ст.).

Мета: закріпити, поглибити, розширити та систематизувати знання студентів з питань розвитку світового господарства (кінець XX – початок XXI ст.).

План вивчення теми

1. Теорія постіндустріального суспільства та її основоположники. Д.Белл. «Суперіндустріальне суспільство» Д.Тоффлера, «Технотронна ера» З. Бжезинського.

2. Особливості неоінституціоналізму.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

По першому питанню потрібно показати, що одним з основних основоположників концепції “Постіндустріального суспільства” є Д. Белл.

Більш удосконалений варіант концепції він оприлюднив в праці «Настання постіндустріального суспільства» (1973 р). Белл зробив спробу дати, з одного боку, соціальний прогноз розвитку суспільства, а з другого – утвердити новий концептуальний підхід до цього аналізу. На його думку, перехід від «індустріального» до «постіндустріального» суспільства зумовлюється вже не стільки матеріальними факторами, скільки соціальними інститутами. Він висуває ідею про те, що розвиток будь-якого суспільства відбувається одночасно за кількома «осьовими лініями», які визначають його економічну, політичну і культурну еволюцію. Саме Белл бере за основу схему побудови суспільства навколо «осі виробництва і типів використовуваних знань».

“Технотронна ера” З. Бжезинського визначає такі риси сучасного суспільства: переважання сфери послуг, розвиток індивідуальних здібностей людини, доступність освіти, заміну мотиву нагромадження особистого багатства «моральним імперативом використання науки в інтересах людини», ліквідацію «персоналізації» економічної влади, тобто втрату власниками капіталу позицій в управлінні виробництвом. Цю роль відіграє «еліта технотронного суспільства» тобто організатори виробництва та вчені, що утворюють «верхівку панівного класу».

Треба показати, що Д. Тоффлер є представником футурології. Прогнозуючи майбутнє, він розробив кілька його моделей. Так, у праці «Третя хвиля» перехід від індустріального суспільства до гуманнішої цивілізації він розуміє в послідовній зміні «хвиль перемін»: аграрна хвиля цивілізації, індустріальна цивілізація, хвиля комп’ютерів, комунікацій і утвердження суперіндустріалізму.

При розгляді другого питання потрібно розкрити особливості неоінституціоналізму. Зокрема показати соціальний (індустріально-технологічний) інституціоналізм Дж. Гелбрейта, який розробив концепцію «врівноважувальної сили» та «суспільство добробуту». Також треба звернути увагу на теорію трансакційних витрат, а саме розглянути економічну теорію прав власності Р. Коуза. Права власності мають бути чітко визначені. І саме ивони стануть об’єктом купівлі і продажу.

Теорія суспільного вибору розроблена у працях американського економіста Дж. М. Б’юкенена. В основу цієї теорії покладено ідею виявлення взаємозалежності політичних і економічних явищ, застосування економічних методів до вивчення політичних процесів. Він виходить із припущення, що принцип раціональної економічної поведінки людини можна застосувати для дослідження будь-якої сфери діяльності, пов’язаної з необхідністю вибору, у тім числі для дослідження політичних процесів.