Теми для підготовки доповідей та рефератів

1. Порівняльний аналіз критеріїв періодизації господарського розвитку суспільства.

2. Значення історії економіки та економічної думки як науки, її місце серед економічних наук.

3. Співвідношення між економічними теоріями та ідеологією.

4. Предмет історії економіки та економічної думки.

5. Метод історії економіки та економічної думки.

Бібліографічний список до семінарського заняття

1, 2, 3, 4, 5, 6, 7

Семінарське заняття 2

Тема 3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (VIII ст. до н.е. – V ст. н.е.).

Тема 4. Господарство та економічна думка суспільств Європейської цивілізації в період середньовіччя (V-XV ст.).

Мета заняття: поглибити і систематизувати знання студентів з проблем господарського розвитку та економічної думки періоду світових цивілізацій. (VIII ст. до н.е. - XV ст. н. е.)

План заняття

1. Господарський розвиток періоду світових цивілізацій (VІІІ ст. до н.е. – V ст. н.е.).

2. Економічна думка періоду світових цивілізацій (VІІІ ст. до н.е. –V ст. н.е.).

3. Етапи становлення і розвитку господарства середньовіччя (V – ХV ст.).

4. Економічна думка періоду розвитку Європейської цивілізації на етапі середньовіччя (V – ХV ст.).

Методичні рекомендації до семінарського заняття

При розгляді першого питання необхідно вивчити фази еволюції та варіації розвитку рабовласництва (східне та античне рабство). Потрібно показати галузеву структуру економіки, основні форми організації виробництва в сільському господарстві та ремісництві, економічні функції держави. Господарсько-технічні досягнення античних цивілізацій. Стародавня Греція - палацове господарство, формування полісів, внутрішня та зовнішня торгівля, генезис грошей, кредиту та податків. Історія формування господарської системи Стародавньої Греції передбачає виокремлення двох етапів її розвитку – патріархального та торговельно-ремісничого. Вивчаючи господарський лад Греції, важливо зрозуміти роль ремесел і торгівлі, розкрити процеси формування відносин власності, зокрема на землю; розглянути закони, що захищали власність.

Аналіз господарського ладу Стародавнього Риму слід розпочати з відносин власності. Важливим також є розуміння соціальної структури суспільства, обмеженості натурального господарства та появи паростків товарних відносин, податкової справи, лихварства тощо. Слід опанувати особливості організації сільського господарства, яки пов’язані з формуванням великого землеволодіння та його господарської спеціалізації. Зубожіння і поступове витіснення з рільництва вільних селян, поширенням праці рабів стало базою великих господарств. Класичне рабство і його ознаки.

Вивчаючи друге питання, треба збагнути, що висловлювання античних авторів з економічних проблем, хоч іще й не склалися в цілісну систему поглядів, проте є вже серйозною спробою теоретично осмислити та науково узагальнити характерні для цієї доби економічні явища.

Економічна думка античного світу відображена у працях давньогрецьких мислителів Ксенофонта, Платона, Аристотеля. Слід показати, що економічна думка з початку була пов’язана з ідеалізацією общинного, натурального господарства, землеробства., а потім все більша увага приділяється питанням землеволодіння, приватної власності, рабства, становища селянства, поділу праці, розвитку ремесла, торгівлі, грошового обігу. Слід звернути увагу на твори:

• Ксенофонта «Домострой», де дається характеристика рабовласницького господарства. Показана важливість суспільного поділу праці, приділяється увага товарно-грошовим відносинам, поділ праці на фізичну та розумову.

• Платона «Держава», «Закон», де пояснюється те, що основним принципом побудови держави є поділ праці. У «Законі» він пропонує проект ідеальної держави, економічна організація якої була більш реалістичною, ліпше відповідала тогочасній добі, передбачаючи запобігання надмірній концентрації землі в руках власників через рівномірний її розподіл.

• Арістотеля «Політика». Для розуміння наукових досягнень Арістотеля слід звернути увагу на зроблений ним аналіз видів багатства і, відповідно, класифікацію господарств та видів діяльності. Він розрізняв два види багатства: багатство як сукупність споживчих вартостей і багатство як нагромадження грошей. Відповідно до цього він розрізняв і два види діяльності: економіку і хрематистику. Під економікою він розумів природну господарську діяльність, пов’язану з виробництвом продуктів, а хрематистику називав мистецтво наживати багатство, робити гроші й вважав цю діяльність неприродною.

Економічна думка Стародавнього Риму пов’язана з творами Катона «Землеробство», проектами аграрних реформ братів Гракхів, Варрона «Про сільське господарство», Колумелли «Про сільське господарство». У творах Катона, Варона, Колумелли відображено розвиток сільського господарства, узагальнено тогочасний досвід і дано практичні рекомендації щодо ведення рабовласницького господарства.

Необхідно вивчити середньовіччя V-IX ст., високе середньовіччя X-XIII ст., пізнє середньовіччя XIV-XV ст. Показати шляхи становлення феодалізму: перший – синтез протофеодальних елементів пізньоантичного і варварського суспільства (Північно-східна галлія, окремі південнословянські народи); другий – безсинтезний (повна відсутність греко-римського і варварського синтезу (Англія, Скандинавія, Південна Шотландія, частково Німеччина, Русь, Польща, Чехія); третій – синтез пізньоантичного суспільства з феодальними відносинами: Візантія, Південна Галлія, країни Середньоазіатського регіону).

Розвиток феодального господарства. Генеза феодалізму. Форми феодального землеволодіння (алод, бенефіцій, феод). Основні риси феодального господарства. Галузева структура, основні господарські форми (феодальне та селянське господарство, ремісничий цех, торгова гільдія).

Потрібно розкрити особливості нових етапів у господарському розвитку суспільства цієї доби, пояснити причини поступового посилення елементів товарності, що почали з’являтися з ХI ст.

Вивчаючи останнє питання, необхідно показати, що економічна дума періоду середньовіччя розвивалася під впливом християнської церкви. Серед юридичних пам’яток, які дають уявлення про економічну думку країн Західної Європи доби середньовіччя найвідомішими є «Салічна правда» (V ст.) і «Капітулярій про вілли» ( початок IX ст.). В цих творах дається уявлення про організацію й управління вотчиною за умов переважно натурально-господарських відносин із використанням праці закріпачених селян.

Лідером пізньої школи канонізму був Фома Аквінський. Його твори «Сума проти язичників», «Сума теології», де він признає централізацію влади, визнає соціальну ієрархію, а її природну підставу бачить у поділі праці, розглядаючи приватну власність як необхідний інститут людського життя. Він був прихильником натурального господарства. Розглядує такі поняття, як «вартість», «справедлива ціна», «торговий прибуток», «гроші» тощо.