Проблемні питання

1. Розкрийте роль і місце національної держави в ринкових перетвореннях.

2. Дайте аналіз наукової і технологічної складових промислового перевороту.

3. Розкрийте сутність і форми корпорацій на етапі вільної конкуренції.

4. Проаналізуйте проблему вартості в класичній економічній теорії.

5. Обгрунтуйте гетерогенний характер розвитку економічної думки другої половини ХІХ ст., причини, сутність і основні напрями.

Ключові терміни

Капітал державно-монополістичний – поєднання і зрощування державного капіталу з монополістичним.

Основний капітал – частина продуктивного капіталу, що повністю бере участь у виробництві життєвих благ, але переносить свою вартість на новостворений продукт частинами, залежно від ступеня зношування.

Оборотні засоби – грошові кошти підприємств, фірм, компаній, що авансують в об’єкти, які використовуються в межах одного відтворювального циклу або в короткотерміновому періоді (до одного року).

Конкретна праця – праця в особливій доцільній формі, яка характеризується використанням специфічних засобів виробництва, своєрідністю виробничих операцій, створює споживчу вартість і завдяки своєму корисному ефекту, втіленому у високій якості товарів і послуг, є вартісноутворюючим фактором.

Абстрактна праця – специфічна соціально-економічна форма праці за товарного виробництва й розвинутого суспільного поділу праці, в якій виражається суспільний характер праці. Абстрактна праця створює вартість.

Просте товарне виробництво – виробництво товарів, що базується на власній праці товаровиробника та належності йому виготовлених продуктів.

Конкуренція – економічне суперництво і боротьба між приватними і колективними товаровиробниками та продавцями товарів і послуг за якнайвигідніші умови їх виробництва і збуту, за привласнення найбільших прибутків, в процесі якого стихійно регулюються пропорції суспільного виробництва.

Монополія – окремі наймогутніші підприємства або об’єднання кількох підприємств, які виробляють переважну кількість продукції певного виду і тому впливають на процес ціноутворення і привласнюють високі (монопольні) прибутки.

Олігополія – економічна модель ринку, що характеризується пануванням невеликої кількості фірм і компаній у виробництві відповідних товарів і на ринку цих товарів.

Командна економіка – економічна система, що функціонує на основі абсолютизації принципу централізму, майже тотальному одержавленні економіки, недооцінки товарно-грошових відносин і ринкових механізмів.

Цінні папери – документи, які засвідчують право володіння і довготермінові зобов’язання емітентів щодо виплати їхнім власникам доходів; грошові й товарні документи, що засвідчують майнові права.

Кооперація – добровільне об’єднання власності та праці для досягнення спільних цілей у різних сферах господарської діяльності.

Економічне зростання – зростання економічної могутності країни, збільшення обсягів суспільного виробництва і розширення можливостей економіки задовольняти зростаючі потреби населення в товарах і послугах. Критерій економічного розвитку.

Прогрес – розвиток економічної системи, її окремих підсистем та елементів від нижчої якості або сутності до вищої, розвиненішої, що виражається в процесі переходу від однієї стадії. Ступеня, етапу до наступних або у трансформації меш досконалої системи у досконалішу.

Тести

1. Яке із положень не відноситься до позитивів періоду вступу у добу індустріалізації (остання третина 19- початок 20 ст.):

а) структурні зміни в господарстві окремих країн;

б) збільшення долі промислових підприємств у виробництві ВНП і НД;

в) концентрація і централізація виробництва і капіталу та виникнення монополій;

г) завершення формування світового ринку;

д) поглиблення нерівномірності у розвитку окремих країн та загострення міждержавних суперечностей.

2. Який із наведених переліків відображає ускладнення монопольних форм організації виробництва:

а) картель – синдикат – трест – концерн;

б) синдикат – картель - трест - концерн;

в) картель – корцем – трест – синдикат;

г) трест – картель – концерн - синдикат.

3. Яка із країн посіла провідне місце у світовому промисловому виробництві у другій половині 19 ст.:

а) Англія;

б) США;

в) Німеччина;

г) Франція;

д) Росія.

4. До чинників, які стримували перехід Японії до індустріального суспільства, не відносяться:

а) довготривале панування феодальної системи господарства;

б) політична роздрібненість країни;

в) складна соціальна структура суспільства;

г) самоізоляція від зовнішнього світу;

д) завершення процесу формування колоніальної системи Японії.

5. До особливостей економічного розвитку Японії в другій половині 19 – початку 20 ст. відносяться:

а) збіг процесу промислового перевороту в часі з процесами індустріалізації та монополізації;

б) відігрівання державою важливої ролі в індустріалізації;

в) надання субсидій приватним підприємствам, звільнення їх від податків;

г) вивчення та впровадження у виробництво досягнень західної цивілізації;

д) всі варіанти відповіді вірні;

е) не вірний варіанти відповіді «б».