Тема 12. Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи та його трактування в економічній думці

Утворення УСРР та її соціально-економічні заходи. Політика воєнного комунізму та специфіка її здійснення в Україні. Занепад господарства. Нова економічна політика і відбудова народного господарства України у 1920-х роках. Зростання НЕПу. Формування сталінської командно-адміністративної системи управління. Директивний характер народногосподарського планування.

Західноукраїнські землі в 1920-1930-х роках.

Сталінська індустріалізація та її реальні результати. Характеристика промислового розвитку і будівництва в Україна в роки довоєнних п’ятирічок (1928-1941 рр.).

Економіка України в роки другої світової війни та повоєнної відбудови (1939-1950 рр.) Господарський розвиток України в 1950-1980 рр.

Тема 13. Формування засад ринкового господарства в Україні (90-ті роки XX ст.)

Прийняття «Декларації про державний суверенітет України» 16 липня 1990 року та Акту про державну незалежність України 24 серпня 1991 року.

Розбудова національної економіки, її ринкова трансформація. Мала, середня та велика приватизація, оренда з викупом та проста оренда, акціонування, корпоратизація, фермерство, розпаювання землі і майна, створення колективних сільськогосподарських підприємств.

Інтеграція економіки України у світовий економічний простір. Роль держави у становленні цивілізованих ринкових відносин. Спроби створення системи законодавчого регулювання економічної діяльності.

Соціально-економічна криза та пошук напрямів її подолання. Структурна та інвестиційна політика. Закордонна допомога.

Фінанси і кредит. Податкова політика. Грошовий обіг. Внутрішня та зовнішня торгівля.

Роль і місце господарства України у світовому економічному розвитку.

Модуль 2. Індивідуальне науково-дослідне завдання

2. Методичні рекомендації до самостійної роботи

Відповідно до тематичного плану дисципліни «Історія економіки та економічної думки» окремі питання тем програми розглядаються на лекційних заняттях, інші – вивчаються студентами самостійно. Самостійна робота студентів повинна проводитися у таких напрямках:

• з окремих питань тем дисципліни, які не розглядалися під час лекційних занять. При цьому особливу увагу слід зосередити на більш детальному вивченні законодавчого та інструктивного матеріалу;

• з питань тем дисципліни, які повністю виносяться на самостійне вивчення;

При самостійному опрацюванні нового матеріалу рекомендуємо дотримуватися такої послідовності:

1. Підібрати необхідний законодавчий та інструктивний матеріал та уважно ознайомитися з його змістом.

2. Переглянути усі питання теми, яку запропоновано для самостійного вивчення, для того, щоб мати загальну уяву про її зміст; провести логічний зв’язок із вивченим раніше матеріалом, на якому базується дана тема.

3. Здійснити самоперевірку знань, відповідно до переліку питань, що передбачені планом вивчення теми.

Модуль 1

Особливості розвитку господарства та економічної думки країн Європейської цивілізації на всіх етапах її існування

Змістовий модуль 1. Еволюція господарства на етапі ранніх цивілізацій і європейської цивілізації середньовіччя

Тема 1. Предмет і метод історії економіки та економічної думки

Тема 2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій

Мета: закріпити, поглибити, розширити та систематизувати знання студентів з питань визначення предмету і методу історії економіки та економічної думки, періодизації економічної історії, фундаментальних принципів економічних систем суспільства.

План вивчення тем

1. Значення історії економіки та економічної думки для оволодіння культурою економічного мислення.

2. Критерії періодизації історії економіки.

3. Община – головна господарська форма первісної доби.

4. Господарська система Єгипту, Вавилону, Індії, Китаю, Персії.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

При підготовці першого питання важливо зрозуміти значення історії економіки та економічної думки для оволодіння культурою економічного мислення, розуміння його альтернативності для творчого сприйняття економічної науки в цілому, для еволюції господарства на етапах цивілізацій, в тому числі Європейської цивілізації. В умовах радикального наростання потоку економічної інформації лише вміння мислити дозволяє відшукати потрібні знання та як належить їх засвоїти. Для цього потрібно виробити панорамне бачення економічних процесів, виходити з розуміння цілісності економічної системи, розглядати факти і події в більш широкому контексті

При розгляді другого питання особливу увагу слід звернути на критерії періодизації курсу (періодизації Ф.Ліста, К.Маркса, Г.Гільдебранда, В.Левитського, П.Мечнікова, Е. Мейєра, А.Тойнбі, У.Ростоу), на формування уявлень про закономірності і тенденції розвитку економічної думки, на аналіз наукового внеску окремих шкіл і напрямків в економічну теорію.

Історично та логічно першу групу періодизації становлять визначення стадій господарського розвитку А.Сміта, С.Десницького, Ф.Ліста. Свої варіанти періодизації історичного розвитку господарської сфери запропонували Б. Гільдебранд, К. Бюхер, В. Ф. Левицький. Наступну групу класифікації етапів усторичного розвитку суспільств утворюють варіанти сучасних дослідників У. Ростоу, Д. Белла, Е. Тоффлера.

Община - головна господарська форма первісної доби. Це найбільш широке та стійке господарське утворення, що визначає існування і функціонування усіх інших господарських одиниць (роду, сім’і, домогосподарства). Основною функцією общини завжди є її діяльність як центру виробничої спільноти, що намагається привести свій склад, структуру і відносну величину у відповідність до вимог виробництва. Для поглибленого вивчення ролі первісної общини як економічного центру треба звернутися до підручника «Історія економіки та економічної думки»: Курс лекцій / С.В. Степаненко (кер. авт. кол.), В.М. Фещенко, С.Н. Антонюк, Н.О. Тимочко та ін.. – К.: КНЕУ, 2006. – С.68 – 81.

При розгляді четвертого питання треба звернути увагу на особливості розвитку господарської системи Єгипту, Вавилону, Індії, Китаю, Персії.

Вивчення цього питання слід розпочати з аналізу загальних умов становлення ранніх цивілізацій: природно-кліматичних, ресурсних, демографічних, соціально – політичних та економічних. Ці умови сприяли розвитку господарської діяльності людини первісного суспільства. Наслідком стало поступове зростання й удосконалення виробництва, розвиток суспільного поділу праці, удосконалення техніки обробки металів, одержання додаткового продукту. Ускладнення соціальних та господарських відносин створює передумови переходу суспільства від общинно-племінної форми організації до нових адміністративно-політичних утворень.