Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
2 курс. Ден. ФК, УП, ЕП 12 / Історія економіки та економічної думки Ден. 2012 .doc
Скачиваний:
46
Добавлен:
04.03.2016
Размер:
889.86 Кб
Скачать

Проблемні питання

1. Охарактеризуйте розвиток кооперації в Україні та його відображення представниками української економічної думки.

2. Охарактеризуйте особливості генезису ринкових процесів в Україні в другій половині ХІХ ст.

3. Визначте основні напрями практичного втілення положень столипінської аграрної реформи та її значення для господарського розвитку України.

4. Розкрийте особливості методології досліджень представників основних напрямів економічної думки України в другій половині ХІХ - на початку ХХ ст.

Тести

1. Які із зазначених положень належать до аграрної реформи П. Столипіна:

а) скасування обов’язкової «земельної» общини;

б) надання селянам права виходу з общини;

в) виділення селянам землі в одному масиві;

г) створення селянського земельного банку;

д) переселення селян із густо заселених регіонів європейської частини російської імперії;

е) всі варіанти відповіді вірні;

є) не вірний варіанти відповіді «г».

2. Що із зазначеного не відноситься до формування українського національного ринку у продовж 17-18 ст.:

а) торги і базари;

б) ярмарки;

в) постійна торгівля через стаціонарні заклади (крамниці, корчми т.ін);

г) товарні біржі;

д) всі варіанти відповіді вірні.

3. Який із зазначених видів торгівлі започатковується останнім в Україні у продовж 17-18 ст.:

а) торги і базари;

б) ярмарки;

в) постійна торгівля через стаціонарні заклади (крамниці, корчми т.ін);

г) аукціонна торгівля).

4. Що не відноситься до видів податків, які стягувалися з населення Української козатської держави:

а) подимне – постійний податок з хати;

б) стація – податок на утримання війська;

в) показенщина – податок на виробництво спиртних напоїв;

г) подушне - податок з кожної душі податкового стану.

5. Який вид виробничої діяльності був основним в господарстві Запорізької Січі:

а) землеробство;

б) скотарство;

в) рибальство;

г) ремесло і промисли;

д) торгівля.

Теми для підготовки доповідей та рефератів

  1. Селянська аграрна реформа 1861 р. та її вплив на розвиток ринкових відносин в Україні.

  2. Столипінська аграрна реформа та її реалізація в Україні.

3. Проблеми кооперації в українській економічній думці на межі XIX - XX ст.).

4. Особливості розвитку ринкового господарства в Україні (друга половина XIX - початок XX ст.).

5. Основні напрямки економічної думки в Україні (друга половина XIX - початок XX ст.).

Бібліографічний список до семінарського заняття

1, 2, 3, 4, 5, 6, 14, 16, 17, 20.

Змістовий модуль 3. Європейська цивілізація ХХ – початку ХХІ ст.

Семінарське заняття 6

Тема 9. Господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільств Європейської цивілізації (перша половина XX ст.)

Тема 10. Розвиток національних економік країн Європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина XX ст.)

Мета заняття: поглибити і систематизувати знання студентів з питань господарства та економічної думки в період державно-монополістичного розвитку суспільств Європейської цивілізації (перша половина XX ст.) та розвитку національних економік країн Європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина XX ст.)

План заняття

1. Державно-монополістичний розвиток країн Європейської цивілізації на початку XX ст.

2. Економічний розвиток країн Європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина XX ст.)

3. Історичні умови виникнення кейнсіанства. Теоретична спадчина Дж. М. Кейнса. Неокейнсіанство, Посткейнсіанство.

4.Еволюція теорій трансформації капіталізму.

Методичні рекомендації до семінарського заняття

При вивченні цього питання розглядаються господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільств Європейської цивілізації (перша половина XX ст.). Державно-монополістичний розвиток країн Європейської цивілізації на початку XX ст. Передумови першої світової війни. Перехід від капіталізму вільної конкуренції до капіталізму, який базувався на різних формах монополій або олігополій.

Перша світова війна. Подолання економічних наслідків першої світової війни. Стабілізація господарств країн Європейської цивілізації після першої світової війни.

Економічна криза 1929-1933 рр. «Новий курс» Ф. Рузвельта – відновлення і розвиток системи державного регулювання ринкових відносин, оздоровлення банківської і фінансової систем, відновлення виробництва, «Кодекси чесної конкуренції», Адміністрація громадських робіт, регіональне Управління долини Теннесі, антикризова аграрна політика, Національний закон про трудові відносини. Соціальні гарантії, соціальні права.

Економіка країн світу в роки другої світової війни. План Маршалла для відбудови європейської економіки після другої світової війни.

При вивченні другого питання необхідно звернути увагу на розвиток національних економік країн Європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина XX ст.). Показати зрушення в галузевій структурі провідних капіталістичних країн під впливом науково-технічної революції. Визначити інтеграційні процеси в економіці. «Спільний ринок» як форми економічної інтеграції.

Розкрити особливості формування трьох центрів світового капіталізму. США, Японія, ФРН – нові економічні лідери.

Визначити основні форми державного регулювання економіки. Транснаціональні корпорації. Військово-промисловий комплекс та зростання військових витрат. Уяснити основні причини. особливості поглиблення криз у 1970-80-х роках. Розкрити стан економіки Англії, Франції, ФРН наприкінці ХX століття.

При вивченні третего питання потрібно згадати історичну епоху виникнення кейнсіанства й усвідомити, що саме особливості цієї епохи зумовили його появу. Головною з цих особливостей було швидке руйнування з розвитком капіталізму механізмів автоматичного ринкового саморегулювання. Отже, сама дійсність спростувала їлюзії неокласиків щодо здатності ринкового механізму автоматично забезпечувати рівновагу на ринках товарів.

Треба вивчити теоретичну доктрину Дж. М. Кейнса, який став ідеологом нового економічної політики. Він спростував тезу про можливість саморегулювання ринкової економіки та довів необхідність макроекономічного регулювання господарських процесів. Потрібно розкрити суть кейнсіанської моделі економічного розвитку господарських процесів. Потрібно розкрити сутність його моделі, показати наукове новаторство. Дати обґрунтування теорії «ефективного попиту», «основного психологічного попиту». Треба ознайомитись з працею Дж. Кейнса «Загальна теорія зайнятості, процента та грошей».

Треба показати, що основними моментами його теорії є:

  • макроекономічний метод дослідження;

  • він висовує на перший план проблему реалізації, або «ефективного попиту», яка поклала початок розвитку динамічної теорії циклу;

  • його теорії національного доходу в цілому та мультиплікатора органічно увійшли в післякейнсіанські теорії економічного зростання;

  • він поєднав економічну теорію та економічну політику в одне ціле, покликане сприяти підтримуванню життєдіяльності капіталістичної системи господарства.

Треба показати, що послідовники Кейнса висунули три проблеми, які мають відносно самостійний характер: проблему динамічної рівноваги, проблему тривалих відхилень від стану динамічної рівноваги та проблему короткотривалих відхилень, або циклічних коливань. Теорії, що виникли як результат дальшого розвитку теорії Кейнса, називають неокейнсіанством. До вчених-неокейнсіанців можна віднести Е. Хансена, С. Харріса (США), Р. Харрода (Англія), О.Домар (США). Треба також звернути увагу на таких представників посткейнсіанства, як Дж. Робінсон, Н.Калдор, П. Сраффа.

Останне питання акцентує нашу увагу на еволюції теорій трансформації капіталізму, яка проходила під впливом науково-технічної революції. Зокрема теорія “стадій економічного зростання” У. Ростоу; концепції “індустріального суспільства” П. Дракера (США), Р. Арона; “технологічного суспільства” Ж. Еллюля (Франція); теорії “конвергенції, “нове індустріальне суспільство” Д. Гелбрейта.