Проблемні питання

1. Проаналізуйте відмінності в баченні кейнсіанською і неоліберальною теоріями ролі держави в економіці.

2. Охарактеризуйте основні напрямки раннього інституціоналізму.

3. З’ясуйте внесок американського монетарного посткейнсіанства у розвиток світової економічної думки. (Р.Клауер, А. Лейонхуфвуд, П. Девідсон).

4. Установіть і знайдіть пояснення теоретичних та практичних пріоритетів нового кейнсіанства у 80 – х рр. XX ст.

Теми для підготовки доповідей та рефератів

1. Обґрунтування термінів «інноваційна економіка», «підприємницька економіка, підприємницьке суспільство».

2. Погляди А.Тоффлера на розвиток НТР?

3. Аналіз економічної сфери («техносфери» та «соціосфері»).

4. Основні тенденції розвитку інформаційного суспільства у найближчий період.

Бібліографічний список до семінарського заняття 7

1, 2, 3, 4, 5, 6, 12, 24, 25

Семінарське заняття 8

Тема 12. Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи та його трактування в економічній думці.

Тема 13. Формування засад ринкового господарства в Україні (90-ті роки XX ст.).

Мета заняття: поглибити і систематизувати знання студентів з питань економічного розвитку України в умовах радянської економічної системи та формування засад ринкового господарства в Україні (90-ті роки XX ст.).

План заняття

1. Особливості розвитку господарства України в умовах радянської економічної системи.

2. Трактування господарської політики України в економічній думці за умов адміністративно-командної економічної системи.

3. Формування засад ринкового господарства та його розвиток в Україні (90-ті роки XX ст. – початок XXI ст.).

Методичні рекомендації до семінарського заняття

При розгляді першого питання потрібно показати, що економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи та його трактування в економічній думці пройшли те, що було характерно для СРСР. Слід вияснити події періоду 1917 – 1919 рр., враховуючи складні політичні процеси. Зокрема, треба розглянути соціально-економічний і політичний стан в Україні в період 1917 – 1918 рр. економічні програми національних урядів України (Центральної Ради, Гетьманату, Діректорії, ЗУНР) та спроби їх реалізації, а також визначити найбільш загальні чинники поразки українських визвольних змагань. Необхідно вияснити, що в процесі пошуку моделей соціалістичної системи господарства економічна система пройшла еволюцію від «воєнного комунізму» з його ключовим постулатом про безтоварний соціалізм до певного відродження елементів ринкової економіки України за часів НЕП.

Треба показати особливості політики воєнного комунізму та специфіку її здійснення в Україні. Занепад господарства. Нова економічна політика і відбудова народного господарства України у 1920-х роках. Формування сталінської командно-адміністративної системи управління. Директивний характер народногосподарського планування.

Західноукраїнські землі в 1920-1930-х роках. Сталінська індустріалізація та її реальні результати. Характеристика промислового розвитку і будівництва в Україна в роки довоєнних п’ятирічок (1928-1941рр.).

Економіка України в роки другої світової війни та повоєнної відбудови (1939-1950 рр.) Господарський розвиток України в 1950-1980 рр.

При підготовці другого питання потрібно звернути увагу на те, що розвиток економічної теорії в Україні загалом не відрізнявся від відповідного процесу в Росії, але на окремих етапах мав і свої особливості. Особливо своєрідними були постановка й спроба розв’язання українськими економістами аграрного питання. Це зумовлювалось історичними особливостями аграрного питання в Україні.

Слід також зробити наголос на тому, що в теоретичних розробках тієї доби обстоювалась думка про регулювальну роль ринку та ринкових цін, критикувалась ідея централізованого соціалістичного планування і ліквідації загальних ціннісних орієнтирів, через що ціна перетворюється з категорії ринкових факторів на суто облікову категорію. Замість цього пропонувалась ідея плану-прогресу. Особливу увагу слід звернути на праці українськіх економістів Є.Слуцького, К. Воблого, М. Туган-Барановського, Л. Яснопольського, О.Чаянова, М. Левитського, які увійшли в скарбницю світової економічної думки.

Вивчаючи подальший розвиток економічної думки в Україні слід звернути увагу на певну двоїстість у дослідженнях економістів.

Формування засад ринкового господарства в Україні (90-ті роки XX ст.) Прийняття «Декларації про державний суверенітет України» 16 липня 1990 року та Акту про державну незалежність України 24 серпня 1991 року.

Розбудова національної економіки, її ринкова трансформація. Мала, середня та велика приватизація, оренда з викупом та проста оренда, акціонування, корпоратизація, фермерство, розпаювання землі і майна, створення колективних сільськогосподарських підприємств.

Інтеграція економіки України у світовий економічний простір. Роль держави у становленні цивілізованих ринкових відносин. Спроби створення системи законодавчого регулювання економічної діяльності.

Соціально-економічна криза та пошук шляхів її подолання. Структурна та інвестиційна політика. Закордонна допомога.

Фінанси і кредит. Податкова політика. Грошовий обіг. Грошова реформа 1996–го року. Внутрішня та зовнішня торгівля.

Роль і місце господарства України у світовому економічному розвитку.

У даному питанні слід розглянути ті документи, які визначили перші кроки трансформації української економіки. Важливо зрозуміти, що початок трансформаційних процесів визначався цілою низкою важливих документів.

Важливим є аналіз тенденцій, які домінували в українській економіці в першій половині 90-х років, передусім катастрофічне падіння основних економічних показників, а також спроба знайти причини тієї глибокої структурної кризи, яка охопила господарську систему України. Слід розглянути причини дефіциту державного бюджету і супергіперінфляції та ті заходи, яких намагалися вжити, щоб подолати кризу. Також потрібно показати, що важливим аспектом економічної політики другої половини 90-х років є корегування курсу реформ на побудову соціально орієнтованого ринкового господарства, який досить широко висвітлений в економічній літературі, але практичної реалізації не дістав.

Слід також зауважити, що структурна перебудова української економіки яка на практиці, так і в теоретичних дослідженнях мала на увазі спрямованість на формування та розвиток ринкового середовища, а тому на перший план виходить проблема обґрунтування та здійснення комплексу інституціональних реформ, зокрема приватизація і законодавче оформлення інституту приватної власності, формування конкурентного середовища, розвиток фінансових інститутів тощо. Незважаючи на непослідовність українських реформ, їхню половинчастість, істотні зрушення на шляху відновлення основ ринкової економіки в Україні все ж відбулися, і вже у 2005 року українська економіка дістала статус ринкової.