Теми для підготовки доповідей та рефератів

1. Порівняльна характеристика економічної думки стародавнього сходу й античного світу.

2. Економічні погляди Аристотеля та їх наукове значення.

3.Платон та його намагання побудувати «ідеальну державу».

4. Праця радника царя Чандра Гупти І Каутільйо «Артхашастра».

5. Праці вчених Стародавньої Греції Платона, Аристотеля.

6. Праці вчених Стародавнього Риму Катона, Варрона, Колумелли.

7. Західноєвропейські держави раннього середньовіччя. Київська Русь.

Бібліографічний список до семінарського заняття

1, 2, 3, 4, 5, 6, 7.

Змістовий модуль 2. Ринкове господарство Європейської цивілізації

Семінарське заняття 3

Тема 5. Формування передумов ринкової економіки в країнах Європейської цивілізації (XVI – перша половина XVII ст.)

Тема 6. Розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав (друга половина XVII – перша половина XIX ст.)

Мета заняття: поглибити і систематизувати знання студентів з питань формування передумов ринкової економіки в країнах Європейської цивілізації (ХVІ - перша половина ХVІІ ст.), та розвитку ринкового господарства в період становлення національних держав (друга половина ХVІІ – перша половина ХІХ ст.).

План заняття

1. Передумови формування ринкової економіки в країнах Європейської цивілізації (ХУІ – перша половина ХVІІ ст.).

2. Меркантилізм - перша школа економічної думки.

3. Особливості розвитку ринкового господарства в період становлення національних держав (друга половина ХVІІ – перша половина ХІХ ст.).

4. Зародження та розвиток класичної політичної економії. Економічне вчення фізіократів, А.Сміта і Д. Рікардо.

Методичні рекомендації до семінарського заняття

При розгляді першого питання формування передумов ринкової економіки в країнах Європейської цивілізації (XVI – перша половина XVII ст.) необхідно розглянути процес розкладу феодального господарства, дослідити його причини, після чого проаналізувати передумови індустріалізації господарства та зародження інститутів ринкової економіки. На окремий аналіз заслуговують трансформація ренти, відома як процес комутації , а також причини цих процесів. Потрібно розкрити особливості нових етапів у господарському розвитку суспільств цієї доби, пояснити причини поступового посилення елементів товарності, що почали з’являтися у XI ст.

Треба показати зростання торгівлі в Італії – Флоренції, Венеції, Генуї. Зростання торгового і позикового капіталу. Левантійська торгівля східними товарами.

Потрібно показати процес формування національних ринків – інтенсивний розвиток сільського господарства, промисловості, мануфактури, грошового обігу, банківської справи, кредиту, податків, спеціалізованих районів з виробництва товарів, торгівлі. Перехід від феодального до індустріального суспільства. Роль географічних відкриттів кінця XV – початку XVI ст. Створення колоніальної системи. Первісне нагромадження капіталу як вихідний пункт становлення капіталізму в Західній Європі.

Становлення світового ринку, зміни в напрямках торговельних зв'язків. "Революція цін", її причини та наслідки. Криза натуральної системи господарювання як початок становлення ринкового господарства.

Розгляд другого питання доцільно розпочати зі з’ясування історичних умов виникнення меркантилізму, які значною мірою пояснюють його суть, основні відмітні риси й цілі, а також те, чому він знаменував собою перехідний період до зародження економічної науки як самостійної галузі людських знань і став першим виявом економічних ідей буржуазного суспільства. Головною передумовою генези меркантилізму був розклад феодалізму та зародження капіталізму. У розвитку меркантилізму виділяють два етапи: ранній і пізній. Ранній меркантилізм виник іще до великих географічних відкриттів і був актуальним до середини XVI ст. Він ґрунтувався на теорії «грошового балансу». Пізній меркантилізм охоплює період з другої половини XVI ст. по другу половину XVIII ст. Цей період зумовив перехід від металістичної до кількісної теорії грошей і системи монетарізму. Він ґрунтується на теорії «торгового балансу». Очевидною істиною для теоретиків обох етапів меркантилізму була необхідність впливу державної влади на господарське життя і навіть її опікування цим життям.

При розгляді третього питання необхідно дійти до розуміння того, що нові риси господарства суспільств, організованих у національні держави, визначають: промислова революція. демократична революція, революція в освіті, зміни в духовно-культурній сфері.

Виходячи з цього, потрібно з’ясувати:

• які суттєві зміни відбулися у всіх сферах суспільного життя країн Європейської цивілізації в другій половині XVII - першій половині ХІХ ст. і як вони вплинули на формування ринкового господарства?

• Чому ці зміни найповніше виявились у ході демократичних, промислових та освітніх революцій?

Вивчаючи наслідки демократичних революцій, важливо звернути увагу на те, чому і як вони змінили політичну та соціальну системи суспільства, сприяли переходу від особистої до економічної залежності, утвердженню національних держав і забезпечили умови для формування ринкової економіки. Важливо зрозуміти, що ринкове господарство за час свого існування пройшло різні етапи розвитку, які визначаються ключовою характеристикою ринкової системи господарства – розвитком конкуренції.

Треба показати розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав (друга половина XVII – перша половина XIX ст.) Становлення і розвиток індустріальної господарської системи як основа розвитку ринкового господарства. Становлення капіталістичного виробництва в Голландії, Англії, Франції, Німеччині. Утворення США (переселенський капіталізм).

При розгляді останнього питання треба відмітити, що розвиток капіталістичних відносин призвів до занепаду меркантилізму. Буржуазна революція середини XVII ст. в Англії розпочала добу політичних і промислових революцій на європейському континенті. Починається бурхливий розвиток промисловості. Цей розвиток був би неможливим без наукових знань. Було покладено початок формуванню політичної економії як науки. Вона зародилась в Англії в кінці XVII ст., прийшла на зміну меркантилізму. Якщо меркантилісти досліджували сферу обігу, то класики за предмет дослідження взяли сферу виробництва й поклали початок її науковому аналізу.

Вивчаючи це питання необхідно уяснити, чим зумовлена поява школи фізіократів саме у Франції, в економічній політиці якої неподільно панував меркантилізм. Фізіократи виступили проти меркантилізму і висунули на перший план аграрну проблему. Школа фізіократів утворилась наприкінці 50 – років XVIII ст., главою якої був Ф.Кене. Слід показати, що основою економічної системи є учення про «чистий продукт». В «Економічній таблиці» він проаналізував процес відтворення всього суспільного капіталу.

Особливу увагу треба звернути на вивченню економного вчення А. Сміта та Д. Рікардо. Треба зробити акцент на їх творах «Дослідження про природу і причинах багатства народов». «Основи політичної економії та оподаткування».

Треба розглянути наукові досягнення А.Сміта та Д.Рікардо. Зокрема їх підходи до визначення таких категорій, як вартість, заробітна плата, капітал, прибуток, рента, розподіл.