6.2.3. Ситуації, пов’язані з прийняттям рішень

Всі рішення, як правило, мають загальну функціональну чи задану послідовність, але вони значно відрізняються в своїх ситуаційних проеціях. Класифікація ситуацій, пов’язаних з прийняттям рішень, подана в таблиці 6.3. Як видно із таблиці, неструктуровані або відкриті задачі рішень характеризується двома потенційними областями невизначеності:

• невизначеність вхідної інформації;

• невизначеність наслідків дій (після дій).

В залежності від якості вхідної інформації і характеристик наслідків дій можливі чотири основні сценарії підтримки прийняття рішень (таблиця 6.4.).

Перший сценарій відворює найпростішу ситуацію, коли інформація визначена і доступна, а наслідки дій фіксовані і відомі. В цьому випадку підтримка прийняття рішень служить як допоміжний засіб швидкої інтеграції, агрегації та стискання інформації.

Другий сценарій забезпечує підтримку прийняття рішень в умовах, коли варіанти і наслідки дій досить зрозумілі (фіксовані), але вхідні дані мають невисоку якість (наприклад, при аналізі військових розвідувальних даних). Ця підтримка направлена на улосконалення процесу усвідомлення ситуації та на покращення якості даних.

Третій ценарій реалізує комп’ютерну підтримку прийняття рішень в ситуаціях, коли вхідні дані мають високу якість, але варіанти рішень і наслідки дій є відкритими (невизначеними). Прикладом такої ситуації може служити проблема, пов’язана з розширенням або злиттям компаній. СППР в основному, концентрується на підтримку розуміння і значення проблеми (генерація гіпотез і варіантів, аналіз і вибір варіантів).

Четвертий сценарій підтримки прийняття рішень пов’язаний із ситуаціями, коли одночасно діють два фактори невизначеності: невизначеність вхідної інформації і невизначеність наслідків дій (наприклад, в умовах, оли корпорації загрожує серйозна криза в галузі її діяльності). СППР в цих ситуаціях діє в напрямку подолання цих невизначеностей.

6.2.4. Функції і задачі прийняття рішень

Прийняття рішень пов’язано з рядом функцій чи задач, починаючи від першого сприйняття стимулу (тобто усвідомлення факту, зо існує проблема, яка потребує вирішення) і закінчуючи аналізом (постфактум) ефективності реакції (дії) на стимул. СППР потенційно може застосовуватися до одної чи декулькох функцій або задач прийняття рішень. Існує досить багато моделей процесу прийняття рішень, в яких визначаються компоненти (функції і задачі) цього процесу і робляться спроби з’ясувати взаємодії та взаємозв’язки між ними. Найбільш відома модель, в якій три базові функції (задачі): аналіз ситуації, дві модифікацій – пошук інформації і пояснення, планування і прийняття рішень, виконання і контроль. Базові функції можна поділити, в свою чергу, на окремі підфункції (підзадасі), що відображені в таблиці 6.5.

6.2.5. Узагальнена матриця методів/ситуацій рішень

Методології та характеристики процесу прийняття рішень мають потребу в інтерактивному аналізі: який методи рекомендувати для даної ситуації. Узагальнена матриця набору методів/ситуацій зображена в таблиці 6.6., де подано чотири мета-сімейства і дев’ять специфічних сімейств (гібридні методи являють собою мета-сімейство; одночасно – специфічне сімейство) разом з п’ятьма базовими типами ситуацій, пов’язаних з рішенням. В кожній із 60 клітинок таблиці розміщені записи, які відповідно вказують на низьку (Н), середню (С) або високу релеватність (доречність) мета-сімейства (або сімейства) до даної ситуації, пов’язаної рішенням. Зірочками відмічені позиції, де релевантність вважається високою в потенційному значенні.

Відмінності між ситуаціями, пов’язаними з рішеннями, досить ясні. Закриті ситуації добре піддаються кількісним методам або методам дослідження операцій, тоді коли якісні (і сособливо структуровані якісні) методи найбільш підходять для відкритих і кризових ситуацій. Причинне моделювання, гібридні методи і сімейство методів штучного інтелекту і найбільш перспективним

Таблиця 6.2.